Дегустація вафель "Roshen"

Захотілось чогось солоденького, тож вирішив продовжити огляд вафель, продегустувавши продукцію корпорації "Roshen". Нещодавно у них вийшли вафлі-сендвічі з різними смаками. Ну а щоб дегустація була повноформатною, спробую й класичні, багатошарові, вафлі. Благо — асортимент чималенький, смаків багато.

Нажаль, на заваді публікації (на Dreamwidth) знову стали проблеми з фотохостингом. Але єдине, що можу запропонувати — наярювати, доки фотки не відкриються.

1. Дана дегустація представлена (зліва направо, згори-донизу) вафлями "Roshen wafers sandwich" зі смаком полуниці, "Roshen wafers sandwich" зі смаком лимонного крему, "Roshen wafers sandwich" фундук, "Roshen wafers sandwich" какао, класичні вафлі "Roshen" з фундуком, класичні вафлі "Roshen" молочні, "Roshen wafers sandwich" ванільний крем. Смаки вафель-сендвічів і звичних вафель перегукуються. Хоча є й відмінності: так, багатошарові вафлі є з молочним смаком, натомість вафлі-сендвіч існують з ванільним кремом. Крім того, один різновид не вдалося знайти на полицях супермаркетів. Однак й так, думаю, вийшло непогано.

Втратив нюх:(

Після ковіду (а інакше що могло спричинити важкі наслідки) втратив нюх. Як тепер легустувати, коли все пахне смердючими сигаретами? Кава, вафлі, вермішелі швидкого приготування — все пахне табаком. Правда, гівно тепер теж не пахне — можна досліджувати підземні річким з фекальними врізками, не боячись, що знудить.

Фотохостинг продовжує глючити

Фотохостинг продовжує засмучувати.
Найцікавіше, що ніде інформаціїх нема: треба пакувати валізи, чи ще полагодять.

Ковідло?

Здається, після нещодавної поїздки в обласну поліклініку, підчепив ковідло. Спочатку захворів батько. Наступного дня — мама. А потім, через день, настала моя черга. В перший день почало боліти горло, розпочалось головокружіння і слабкість, боліли м'язи, розболілась голова. На ніч почало нудити. Наступного дня стало трохи легше: зникли головний біль,  біль у м'язах і головокружіння, але горло розболілось ще дужче і, як на зло, геть нічого не допомагає. Ще й у вухах "стріляє". Тому підозрюю, що це може бути ковідло.

Звертатись до сімейного лікаря не варіант, оскільки вона у відпустці. Та й що може порадити людині з хронічним фарінгітом (запаленням горла)? Тести на ковід біля будинку вже не роблять. Тому єдина надія на самолікування.

А ви вже цього року хворіли грипом чи ковідом? Як лікувались?

Дегустація солоних і солодких вафель «Світоч "Артек"»

Побачивши в магазині солоні вафлі "Артек" від Львівської кондитерської фабрики "Світоч", здивуванню не було меж. Дуже незвичний продукт, оскільки прийнято, що вафлі можуть бути лише з солодкою начинкою. Цим вони мене заінтригували. Тоді став шукати якусь інфу. І, погугливши, знайшов дегустації річної давнини. Однак у продажу раніше не бачив. Тому одразу вирішив спробувати.

Цікаво, хто додумався зробити солону начинку замість солодкої? На сайті однієї мережі супермаркетів було написано, що зроблені в Нідерландах. Наскільки це відповідає дійсності сказати важко, бо на упаковці зазначена тільки юридична українська адреса.

1. Перша дегустація вафель присвячена вафлям «Світоч "Артек"»: солоні з томатами і смаком моцарели та базиліку, солоні зі смаком лосося і кропу, солоні зі смаком сиру. Був іще один смак (з паприкою) — але в магазинах його не було. Тож, щоб огляд не вийшов занадто коротким, продегустую і "класичні", солодкі вафлі "Артек": зі смаком горіху, зі смаком шоколаду, зі смаком пломбіру(!). Хоча солоні та солодкі вафлі мають різну вагу та кількість шарів.

Зрадофільство

Розвелось тут зрадофільство! Перемовини. Перемир'я. Русня хоча б раз виконувала взяті на себе обов'язки?! Хоч один раз? Ні, не було такого. І ще Отто фон Бісмарк казав, що "Угоди з Росією не варті й паперу, на якому написані". Чонгар перед лютим 2024 вже розмінували, замість того, щоб навпаки, замінувати всі підходи. І який результат?
Нагадаю: перемир'я вже було, але воно порушувалось лаптєногими. А може нагадати про Будапештський меморандум, який роззброїв Україну і взамін дав лише обіцянки?

"Так а ти шо пропонуєш?" Простих рецептів не буває. Прості рішення — це до ЗЕшобли. Я вважаю, що будь-якому разі ідеального рішення нема. Головне — не вибрати найгірший варіант. Що може бути в разі перемир'я? А на яких умовах воно буде підписано? Бункерний чекіст напевно захоче залишити завойовані території. А потім всіх пропустять через концтабори. Когось за український прапор і українську музику постріляють, а вцілілих людей пожене воювати проти нас. "Ждунів" русскагга міра та "какая разніца" вважатимуть третім сортом і теж кинуть воювати проти Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Молодови.

І де гарантія, що бункерний чекіст зупиниться на досягнутому? То їм був потрібен Крим і Донбас. Потім — сухопутний коридор з Криму до тероросії (а в 2014 ті тварюки не знали, що Крим не пов'язаний материком з Балалайнею?). Далі були розмови, що тероросії потрібна вся лівобережна Україна. То де межа їхніх бажань?!

Очевидно, що призупинення війни колись та й буде, оскільки виснажуються обидві сторони. Але в мир я не вірю. Тим паче, в мир після перемир'я.

Боярські стави: нерозвідані місця

Під музику: https://www.youtube.com/watch?v=b_OrmXG1WSU

Було стрьомнувато йти до безіменних ставків біля витоків річки Притварки, тому що туризм не на часі — немісцевий хлопак привертатиме увагу. Але я все-таки наважився (мабуть, з третьої спроби), оскільки потрібно було пробздітись і відпочити через те, що накидали багато роботи і я буквально заривався та вигорів емоційно. На щастя, прогулявся у будній і не спекотний день, тож біля ставків було не людно.

Попри те, що я все своє життя живу в Боярці і деякі місцини набили оскомину, залишались нерозвідані куточки в старій частині міста. Ставки біля витоків Притварки — одні з них. Тож закрив цю прогалину. Правда, ледве дошкандибав, бо нога втомилась. Добре, що під'їхав на маршрутці.

1. Основною ціллю був Лісничий став. І він не розчарував! Верба, похилена над водою. Осика на краю берега. Майже ручні качки у воді та на березі. Замилування!
Єдине шкодую, що не взяв фотік. Бо на смартфон знімки перешарплені та посередньої якості. А ще оглянув не все, що хотів. Однак навіть відзняті місця крутезні!
[ Читати далі (+47 фото)... ]

Боярські ставки-2 (відеоверсія)

Продовжив дослідження Боярських ставків і сходив в мікрорайон у старій частині міста, в якому ще ні разу не бував. Відчуття неймовірні! Тим паче, місця там й справді красиві. А качки на ставках майже ручні.
Одним словом, набрався приємних емоцій і нагуляв сон.

Правда, ледве туди дошкандибав, бо нога замліла. Довелось проїхатись на мршрутці. Але більшість шляху подолав пішки.

Поки фотозвіт готується, можу запропонувати відеоверсію прогулянки.


Боярські стави: нова набережна

Боярські стави я вже давно "забоянив" у своєму блозі, адже показував їх за найменшої нагоди. Але оскільки в старій частині міста не був більше двох років (від початку повномасштабного вторгнення), вирішив показати місцеві водойми ще раз. Тільки цього разу цілеспрямовано. Тим паче, пройшовся по новозбудованій набережній, до якої ніяк не доходив раніше. Правда, першопочаткові наміри включали походеньки до дальніх ставків біля витоків Притварки. Однак спекотна літня погода та повітряні тривоги цьому не сприяли. Тому залишив задуми оглянути інші ставки на "потім". А сьогодні ще раз покажу знайомі мені (і читачам) ставки — Човновий, Церковний, Шкільний і Лісовий. Звісно, поглянемо й на деякі оточуючі цікавинки.

Ці водойми є ставами, а не озерами. Це означає, що вони були створені штучно — у 1870 році.

1. "Родзинкою" фоторепортажу є нова (чи точніше — реконструйована) набережна, яку помітив під час пандемії ковіду. Однак чомусь на той берег не доходив. Хоча йти туди з десяток метрів. Крім того, ставки будуть не у географічній послідовності, а в тому порядку, яким був прогулянковий маршрут.

Ще варто додати, що мою вилазку супроводжувала спека +35°C і повітряна тривога, викликана злітом МіГу.