Зневіра або Чим тоді ми кращі від росіян?
- 01.02.23, 14:03
Накипіло на душі. Дуже нервую, тому не можу втриматись. Можливо, пізніше буде соромно за свої слова, але охоплює зневіра.
Країна позиціонує себе як демократичну, але діями доводить, що недалеко відійшла від Тероросії. Методи ті самі: масова мобілізація під виглядом "спокійної мобілізації" і "уточнення обліку", а насправді — затикання дірок на фронті. Така сама, як у Росії роздача повісток будь-де. Аналогічний формальнийпідхід до оцінки здоров'я призивників. У нас теж не дають грунтовну військову підготовку. Так само брешуть про справи на фронті. Згідно чуток, наші втрати становлять не 1 до 10, а 3-5 до 10. Тобто, якщо "поклали" 700 орків, наших могло полягти 300. Це дуже багато.
А поки наші воєнкомати, які перейменували, але не змінили за суттю, набирають "гарматне м'ясо", в чиновницьких кабінетах наживаються на закупівлях продуктів для армії, депутати роз'їзжають по курортам, а холопам розказують, що вони овинні здохнути Що будете робити, коли закінчаться чоловіки? В розхід підуть жінки. А нас вже не 42 мільони. І не 30, а набагато менше. Давайте тоді всіх: і жінок, і дітей. Хто буде жити після закінчення війни? Багато з тих, хто виїхали за кордон вже не захочуть повертатись. Хто буде утримувати непрацездатних і відбудовувати зруйновані населені пункти? Саме тому я прихильник швидкої Третьої світової ядерної війни. Краще одномоментні величезні жертви, ніж величезні жертви протягом довготривалої війни.
У нас немає критеріїв відбору до призивників. Всі придатні, незважаючи на функціональні обмедження. Тому бувають випадки, коли повертають назад. Військово-облікова спеціальність призначається наобум.
Після "використання" воїни державі непотрібні. Психічно травмованими і покаліченими займаються волонтери, а не держава. Чому? Як вважаєте, чи стимулює таке відношення служити? Сумніваюсь.
З хорошого хіба що великі зарплати. Але ж і ризики величезні. І амуніцію потрібно купляти за власний кошт. І є керівники, які не цінують особовий склад.
Закінчуючи цей допис зневіри процитую коментар, побачений на Ютубі: "Краще померти від прильоту ракети по СІЗО, ніж від від ворожої кулі в окопі".
Захищати вітчизну потрібно, однак для цього потрібна не лише військова, а й психологічна підготовка. Потрібно розробляти мотивацію. Бо незрозуміло, чим ми кращі від русні? Тим, що можна вільно розмовляти українською?
P.S.: Брата забирають на військові навчання, а потім напевно, на "передок". Від медкомісії толку ніякого.
4
Коментарі
Вал-на
11.02.23, 14:36
Начинала работать с афганцами. Потом - атошники ... Теперь переселенцы и...?
Потеряны нации социума по психологии
Часто бываю возле " военкоматов" - там такие крутые машины стоят хозяев кабинетов....
Таки история повторяется - война кому трагедия, кому "мать родная"
ЙожеГФТуманэ
21.02.23, 14:40
Якщо ти так вважаєш то ти не чим не відрізняєшся від москалів
Мне обещали
31.02.23, 15:15
В любом государстве власти не нужны ,, использованные воины,,
Они уже не производители
Они - потребители
nasinynka
41.02.23, 16:22
Тобто ти не бачиш різниці між тими, хто захищає свій дім і тими, хто вдерся в нього?
І що ж ти тоді хочеш прочитати в коментах?
Makcімаліст
52.02.23, 10:42Відповідь на 1 від Вал-на
В тому-то і річ. Для багатіїв — служба при штабі, в тилу.
Для чиновників — зняття з обліку і дерибан грошей.
Makcімаліст
62.02.23, 10:43Відповідь на 2 від ЙожеГФТуманэ
Я відрізняюсь, а ось держава показує, що відмінностей все менше. Деякі політичні оглядачі взагалі кажуть, що Україна наближається до диктатури.
Makcімаліст
72.02.23, 10:44Відповідь на 4 від nasinynka
З палкою проти автомата не попреш.
Різні думки: від ура-патріотизму до зневіри.
ЙожеГФТуманэ
82.02.23, 11:38Відповідь на 6 від Makcімаліст
то не ной а своє роби
Голубка
92.02.23, 13:44
Тримайся, не падай духом.Зразу на нуль не відправлять, мають місяць навчати..
.Хоча - порушують правила й там.
Nech sa paci
102.02.23, 20:47
Співчуваю щодо брата. Сказати, що на 100 % розумію, не можу, але уява в мене розвинена. Сподіваюся, брат виживе, збереже здоров'я.
Тут жорстка дихотомія: хочеться, щоб Україна перемогла, але не хочеться, щоб воював і ризикував я або хтось із близьких. У моєму випадку за мене набагато більше бояться мої батьки, й я маю частково враховувати їхні почуття.