Группа энтузиастов  под руководством Валентина Рака взялись за улучшение экологии столицы и Киевской области. Такие инициативы нужно всячески приветствовать и поддерживать!

Объединившись вокруг ОО "Экогромада", общественники занялись конкретными проектами, способными существенно улучшить экологическую ситуацию в столичном регионе.

-Можно днями сидеть в студиях телеканалов и радиостанций, призывать к "ускорению реформ", "щиро переживать" за долю Украины, а можно попытаться собрать группу соратников и что-то реально сделать в меру собственных возможностей, - рассказал лидер "Экогромады" Валентин Рак, - И мы это демонстрируем!

Так недавно активисты, вместе с Валентином Борисовичем Раком приняли участие в  зарыблении Днепра на Оболонской набережной в Киеве - запущено 200 килограмм рыбы. Энтузиасты непосредственно этим занялись.

На просьбы жителей села Зазимье помогли со строительством воскресной школы, отремонтировали пожарную машину, оборудовании теннисный корт...

Ну и главное - изучение передовых мировых экологических знаний.

Валентин Борисович участвовал в семинаре по внедрению технологий в области охраны экологии и окружающей среды (инновационные технологии по очистке воды ЭКОПАС).

Вооруженные новыми знаниями, окрыленные оригинальными идеями энтузиасты "Экогромады" разрабатывают дерзкие планы

Успехов!

Головний редактор часописів “Музеї України”, “Нова Січ”, президент Української пресової корпорації (150 сайтів), директор Музею плакату України, Віктор Тригуб відзначає 50 років!

Син – Ростислав Вікторович Тригуб святкує 19 років!

Віктор Тригуб народився 26 вересня 1966 року у селі Кленівка Амвросіївського району Донецької області, у родині батька агронома і мами – вчительки української мови.

Закінчив Осиківську восьмирічну школу і Кленівську СШ. Має диплом факультету журналістики Київського університету.

Створив ряд ЗМІ. Останнім часом висвітлює тему музеїв і культури.

З жовтня 2014 року працює в зоні АТО як волонтер. Кілька разів проїхав вздовж всієї лінії фронту. Брав участь в організації понад 100 культурологічних виставок у прифронтовій зоні.

Автор кількох книг, лідер легендарної Партії снайперів.

Щиро вітаємо з ювілеєм! Зичимо успіхів!

Друзі

Повідомляємо про черговий тиск на маленький журнал “Музеї України”.

Спроба фельєтону. Нині відзначився багатолітній парламентський балабол і ймовірний агент деяких закордонних спецслужб, мало не президент України, нардеп, прокурор, доххтор, месія Юрій Кармазін.

До речі, лідер боротьби із  зловісною іудо-нацистською сектою Хабад, під егідою улюбленої всіма нами ФСБ. Під скрепами РПЦ.

Це повний правослабний фундаменталізм, афігенний шабаш, шиза і взагалі АБЗАЦ! Але, такі реалії…

Треба спитати, що робити з залишками керівництва Київської ОДА, після корупційного скандалу і відсидки екс-голови в резиденції ФСБ в Лаврі, де процвітає гускій мір, гомосексуалізм та ідеї Путлера? Не зрозуміли?

Отож, поговоримо про великосвітську курву, що знову відзначилася в медійному і музейному просторі.

Набридла, а не відступає! Але, ми її любимо за те, що кожного разу спалює все більше клієнтів з вищих органів влади. І навіть не розуміє, що буде… Це про деяких дебілів з Київської ОДА… Мінкульт вже був – погугліть… Тупість непереборлива… Самі нарвались!

…Кілька днів видатний борець за все зі всіма на свій рахунок, Юрій Кармазін, видзвонював керівництву журналу “Музеї України”, обіцяючи якесь типу розслідування по “Укроборонпрому” чи щось таке…

Наша служба безпеки дала однозначний висновок – буде провокація у плюс путіністам. Трохи знаючи Кармазіна, ми не хотіли у це вірити. Не знали, де саме. Це і стало вирішальним, в якій ячейці рашен-спецслужб цей неперевершений кадр. І що хоче. Перевірили.

Таваріщ Кармазін – ти МУДАК!!!

23 вересня 2016 року, головний редактор журналу “Музеї України” Віктор Тригуб і шеф-редактор Наталка Іванченко, з системою відеофіксації, за підтримки спецгрупи активістів-ветеранів АТО, рушили на зустріч з неперевершеним Юрієм Кармазіним на вулицю Хрещатик, 10-б, 4 поверх, в Києві. (Здається, цей офіс днями, перейде під контроль українських патріотів…)

З яких доходів, страшенно чесний борець з карупцеєй, Кармазін, утримує цей офіс, ми попросимо пояснити відповідні органи. Ми підозрюємо – з фондів ФСБ. Перевіряйте!

Як і все майно, статки, доходи Юрія Кармазіна за останні 10 років, коли це видатне … було на державній службі. На мій погляд явно не сходиться… Зажралося це явище канкретно… І абарзело. Бо безкарне. Було…

Журналістів грубо розділили. Видно, щоб не було двох свідків. Потім Кармазін проникливо розповідав який він страшенний патріот, і як йому обновилася якась свіжонамальована ікона з лампочками. Але, це до психіатрів… Діагноз конкретний – рашен-правослабіє. На наше оціночне судження. Хоча, експертиза потрібна. Можливо – врятує.

А потім пішла клініка – фото з смартофона будинка Клюкви у Вишгороді, де нині офіс  державного заповідника. Типу, бачиш масонські символи? База Хабаду! І колишня директорка – агент! Звякнув потім директорці – спеціально по буквам записала назву – не знала – агент кого вона була! Їздила на Таврії, до речі…

Значить, Кармазін і фундаментальна правослабна фундаменталістка Влада Л. (секретний агент самі знаєте страшного якого Пу), здатні врятувати Вишгород і всю Малоросі. (з ЛНР і ДНР) від злобних піндосів. Ось типо так.

Абзац.

Просто найвідоміша стриптезерка Новарасії… Тьфу…

Це на фоні нашого розслідування ячейки ФСБ у Міноборони України, де взагалі щось страшне відбувається… Гіркін, Селіванов… Національний військово-історичний музей України… Там всіх колотить, і фігуранти ходять з охороною. Примітифф…

Нижні, патріотичні пласти СБУ підсижують вищих, корумпованих і продажних… А нам зливають… Маємо нооскоп – знаємо!

Наприкінці чмошнік продажний Кармазін, почав пропонувати всі можливі блага і щастя, від імені своєї господарки Влади. Шо хош! Все буде! Тіпо вся Київська ОДА під ними і Вишгородський раєн зробить, все, що вони побажають… Бачив, як конкурс на здобуття посади зразково провели?!

Ми маловвіччливо послали цю продажню тварюку нафіг.

Більше того, звертаємося у новостворені антикорупційні органи з вимогою – негайно перевірити екс-нардепа Кармазіна на наявність великих незадекларованих доходів, хабарів і перерахувань закордонних спецслужб з метою змінення конституційного ладу України. Шпійон, тіпо, однако?

І ще – прохання перевірити статки новообраної дирехторші Вишгородського заповідника – ми допоможемо… Це буде хіт сезону!

Ще раз говорю – Кармазін – ти ЧМО! В пекло!

Хто ще зателефонує маленькому часопису “Музеї України”?

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

Команда часопису “Музеї України”, Музей плакату при редакції, сайти “Нова Січ”, “Східний Донбас”, “Культура Донбасу”, “Сурма”, “Кримська область” спільно з ГО “Гуманітарна ліга” починають осінній інформаційно-культурологічний сезон.

Як завжди – акції в зоні АТО! Нині їх все складніше організовувати через фінансові проблеми, загострення на лінії розмежування, однак, робота триває! Чекайте нові виставки!

Журналісти, спільно з ГО “Гуманітарна ліга” продовжують підтримувати роботу сотні інформаційно-культурологічних сайтів у всіх областях України. Найбільш відомі проекти – Музеї України, Нова Січ, Сурма, Кримська область, Східний Донбас, Культура Донбасу, що ведуть велику роботу на Сході і Півдні України.

Арт-директор Музею плакату, учасник АТО Юрій Нерослік збирається презентувати кілька виставок патріотичного плакату і власні картини.

Чекайте новин!

Ростислав Тригуб, секретар ГО “Гуманітарна ліга”, студент Інституту філології і масових комунікацій Університету “Україна”

Тривають системні культурологічні акції у прифронтовій зоні АТО. За сприяння Міністерства культури, Донецької ОДА та ряду громадських організацій, Донбас відвідала шеф-редактор сайтів “Музеї України”, “Східний Донбас”, голова ГО “Гуманітарна ліга” Наталка Іванченко.

У краєзнавчому музеї міста Бахмут було відкрито виставку картин майстрів Самчиківського розпису (Хмельниччина), організовано майстер-клас для учнів місцевої художньої школи в рамках програми Міністерства культури України та громадськості.

Відбулися зустрічі у Костянтинівці, перемовини з представниками Донецької ОДА у Краматорську.

Окремий пункт візиту – трохи забутий великою пресою Покровськ (колишній Красноармійськ), від якого до найгарячіших районів фронту кілька десятків кілометрів.

Саме сюди, з окупованого Старобешівського району переміщено найстарішу культурологічну україномовну газету “Східний Донбас”, якою опікується відомий громадський діяч Леонід Дорошенко. Нині успішно працює сайт видання.

https://sxdonbdotcom.wordpress.com/

Наталка Іванченко зустрілася з керівниками Покровського району, міста, громадськістю, відвідала Покровський музей, де найближчими днями відбудеться кілька культурологічних акцій.

Узгодили чіткий план співпраці з реалізації конкретних проектів як на Донбасі, так і в Києві.

Східний Донбас

Яскраві візерунки Хмельниччини прикрасили стіни музею древнього, а нині прифронтового Бахмуту. До міста прибула команда майстрів з села Самчики.

20 вересня 2016 р. в приміщенні Краєзнавчого музею відбулося відкриття культурно-мистецької акції «Самчиківський розпис».

Вже  два роки,  під егідою Міністерства культури України відбувається презентація надзвичайно яскравого та самобутнього декоративного розпису Хмельниччини, як  елемент нематеріальної культурної спадщини України.   Розпис вже бачили і в Харкові,і в Житомирщині,  і в Запоріжжі, і в столиці України. І ось він доїхав аж до  прифронтового Бахмуту  Донецької області!

На вулиці йшов рясний дощ, текли потоки води, але не зважаючи на осінню погоду,  до музею завітали жителі Бахмуту, аби  на власні очі побачити диво дивне  – Самчківський розпис,  почути розповідь  про мальовниче Поділля, помилуватися  подільською  вишивкою, роздивитися ужиткові речі та побачити український Версаль – палацовий комплекс Чечеля.

Майстри розповіли про історію відродження народного малюнку,  ділилися секретами  розпису,  показали роботи дітей художньої школи села Самчики. Село надзвичайно творче, креативне, талановите. Уродженці села стали музикантами, співаками, художниками. Самчиківські таланти  розсипані по всьому світу, але вони завжди повертаються до рідного села в пошуках натхнення.

Сьогодні в  сільській художній школінавчається понад півсотні майбутніх народних майстрів та  художників. Малюнки дітей вражають своєю експресією, динамізмом і енергетикою. Самчиківський розпис має продовження і вже ніколи не зникне з мистецької мапи України.

Після презентації відбулося  чародійство – діти Донеччини отримали перші уроки  від народних майстрів Хмельниччини.  Перші мазки, перші малюнки – і заслужена нагорода: ніхто не пішов без подарунків.

Свято вдалося – в музейному залі  було по домашньому тепло і затишно. Учасники заходу щиро обнімалися і співали українські пісні.

Самчиківський розпис буде й надалі крокувати Донеччиною – донбасівці мають знати про різнобарв’я України.

 Ми – єдина країна!

Наталка Іванченко, куратор проекту

Костянтинівка-Бахмут-Покровськ-Краматорськ

Секс-символ журналу “Плейбой” Влада Литовченко стала директором Вишгородського державного історико-культурного заповідника. Далі можна нічого не писати, бо чоловіки починають реготати, а жінки брудно лаятися.

-Ми будемо періодично виносити її з кабінету директора, вивалювати у навозі, посипати пір`ям і пільговою маршруткою відправлятимемо на Київ! – рішуче заявила одна з місцевих радикальних активісток, – Вже домовилися з бійцями добровольчих батальйонів НГУ, які базуються на базі у Нових Петрівцях про спільні дії! Цю утриманку кримінальних авторитетів, подружку олігархів Януковича, спонсора ворожої Україні РПЦ громада Вишгорода не допустить до керівництва нашою гордістю – Вишгородського заповідника! Хто візьме політичну відповідальність за таке ганебне призначення в Київській ОДА?

Трохи інформації про цю “красуню”, що відома дуже “розкутим” особистим життям, яке в народі називають одним словом…

“Влада Литовченко родилась в 1970 году в Броварах (Киевская область). Ее семья была достаточно состоятельной, рассказывала в одном из интервью женщина, работали на Севере. Воспитывала Владу бабушка. Девушка в 1985 году окончила Киевское музучилище Глиера (класс фортепиано). Она подавала надежды, как очень талантливый музыкант. В 18 лет вышла замуж. Будучи беременной, поступила в Одесскую консерваторию, где занималась на заочном отделении. После рождения дочки Влада Литовченко окончила консерваторию и устроилась преподавателем в музучилище. Зарабатывала около 20 долларов в месяц. Приблизительно в это же время, как рассказывает женщина, впервые прошла кастинг на конкурс красоты, но не победила. Также чисто случайно ее пригласили посещать школу моделей (пришла на собеседование с подругой, а заметили ее). Правда, отмечает Литовченко, учеба в школе была дорогой. Она в качестве преподавателя получала 20 долларов в месяц, а обучение в школе стоило – 60 долларов. Кто компенсировал разницу не ясно, ведь сама женщина в интервью рассказывает, что их семья жила достаточно бедно, да и муж не был в восторге от новой профессии жены. К слову, их брак и распался на этой почве, муж после победы Влады на конкурсе красоты прямо заявил, что не хочет чтобы его жена была проституткой. Он предложил Владе выбор: или семья, или модельный бизнес, женщина выбрала второй вариант.

После разрыва с первым мужем, карьера женщины пошла резко вверх. Она выигрывала различные конкурсы красоты, стала лицом известных брендов («Киевстар», «Ягуар», «Мягкое золото») и обзавелась собственным модельным агентством «Карина». В 2009 году окончила Дипломатическую академию при министерстве иностранных дел Украины.
Пробовала себя Влада Литовченко и в роли киноактрисы (снималась в клипах Пономарева, Козловского и Поплавского), дизайнера (выпустила линию одежды вместе с Айне Гасе) и журналистом, вела колонки в глянцевых журналах.
Также Влада Литовченко была советником министра по делам молодежи (Равиля Сафиуллина). Рассказывает, что была лично представлена Леониду Кучме, и он ее полностью очаровал своим обаянием.
Профессия – модель
Влада Литовченко в девяностых годах активно занималась модельной деятельность, а пребывая во втором браке, в 1999 году даже стала президентом модельного агентства Karin Model Management Group. Через пять лет это агентство выйграло тендер на проведение очень престижного конкурса с мировым именем «Ford Models Supermodel of the World». После этого модельное агентство Литовченко стало одним из самых популярных и востребованных в Украине.
Тем не менее, время от времени в СМИ появляется информация о том, что агентство Литовченко, как и остальные агентства, предоставляют экскорт-услуги (личное сопровождение заказчика на мероприятие, такая услуга часто заканчивается интимом) и хостесом.
На самом деле, отмечают эксперты только в Киеве, как минимум 70 % модельных агентств предоставляют экскор-услуги. Да и сама Влада  снялась в стиле ню для журнала «Плейбой». Снялась потому, отмечает женщина, что ей так захотелось.

Богатые, знаменитые, криминальные
Мужчины Влады Литовченко – это богатые, знаменитые люди, даже со связями в криминальном мире (за исключением первого мужа). Как рассказывает сама Влада, после первого развода подруга познакомила ее с симпатичным мужчиной, который очень красиво за ней ухаживал – дарил в букете по триста роз, покупал драгоценности, меха. Влада вспоминает, что могла зайти в магазин и выбрать всю понравившуюся ей одежду, все было сразу же оплачено. Кроме этого новый мужчина купил ей квартиру в престижном районе Киева. Все было как в сказке. И не смотря на то, что через некоторое время другая подруга поведала Владе, что ее мужчина – известный криминальный авторитет, ее отношения к нему не изменились. Хотя, как отмечает женщина, она знала и о том, что этот мужчина женат, что у него есть дети, что он не собирается уходить из семьи, и что у него не последнее место в криминальном мире. Она все же встречалась с ним. Рассказывает, что он буквально воплощал все ее мечты в жизнь. Например, она мечтала победить в конкурсе красоты, и – победила…
После криминального бой-френда был второй муж Игорь (владелец компании «Киевстар»). Он к Владе подошел на одном из показов, оставил мобильный телефон. Влада ему перезвонила через несколько месяцев, предложила встретиться, дескать, хочет подарить журнал с ее фото на обложке. И закрутилось. От криминального авторитета Влада сбежала к Игорю, вышла за него замуж. Пребывая с ним в браке, открыла модельное агентство. Но когда родилась вторая дочь, рассказывает Влада, их отношения с мужем резко разладились, они спали в разных комнатах, из-за гормонального сбоя даже были проблемы со здоровьем. После этого завела себе любовника, с детской непосредственностью рассказывает в интервью Влада. Развелась со вторым мужем, узнала, что он ей изменял даже с моделями из ее агентства.
После этого был еще один мужчина с криминальными связями – россиянин Игорь Сало. Именно ему Влада помогала освоиться в Киеве, сводила с нужными людьми и помогала открыть бизнес. Но все рухнуло после того, как выяснилось что Игорь постоянно наведывается в Москву, чтобы проведать свою пассию и детей.
Интересно, что женщина заявляет, что она выходила замуж по любви, но за бедных мужчин. Когда же ее спрашивали, кто же ей дарил такие дорогие подарки, как машины, драгоценности, она сразу же отмечала, что получала все это в браке, так как муж должен заботиться о своей жене…
Новое увлечение?
В СМИ утверждают, что Влада Прокаева знает толк в деньгах и помогала своим мужчинам в бизнесе. В частности на нее записывали активы предприятий и недвижимость. Теперь, вероятно, бизнес-вумен хотят использовать в таких же целях, утверждают некоторые эксперты. Она уже была заместителем директора Киево-Печерского заповедника.
Ведь Киево-Печерский заповедник просто готовят под приватизацию и расставляют на ключевые посты «своих» людей.
Кроме этого, по словам народного депутата Петра Мандзия, священники УПЦ Московского патриархата играют вместе с регионалами. После службы в церкви собирают у людей подписи, якобы для того чтобы в Лавре не отменяли богослужения, а на самом деле, люди подписываются под документом, в котором размещена просьба о разрешении приватизации Киево-Печерского заповедника.
Эксперты уверяют, что Влада Литовченко на новой должности должна помочь Лесничей повернуть дела так, чтобы заповедник наконец-то приватизировали.

http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=7006

А тепер суспільство, перш за все громада Вишгородського району і Київської області, повинні дізналися імена “патріотів” які допустили таке упослідженне нещастя до управління знаковим заповідником України, де зібрані унікальні колекції Київської Русі. Цитата з сайту Київської ОДА:

“У вівторок, 20 вересня, в приміщенні Київської обласної державної адміністрації відбулося засідання конкурсної комісії на вакантні посади  керівників закладів культури Київської області, а саме: Вишгородський історико-культурний заповідник та Меморіальний музей-садиба І.С.Козловського (Васильківськй р-н, с. Мар’янівка). Участь у засіданні взяли заступник голови – керівник апарату Київської облдержадміністрації Михайло Царенко, начальник управління культури, національностей та релігій Ігор Подолянець, заступник начальника управління культури, національностей та релігій – начальника відділу культури, мистецтв та охорони культурної спадщини управління культури, національностей та релігій Віталій Томнюк, члени комісії та запрошені.

У своєму вітальному слові до організаторів та учасників засідання заступник голови – керівник апарату Київської ОДА  Михайло Царенко наголосив на необхідності розвитку та підтримки  закладів культури Київщини та галузі в цілому, а також побажав успіхів конкурсантам.

Згідно із наказом управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації від 08 серпня 2016 р. № 60/01-07 «Про створення конкурсної комісії на заміщення вакантних посад керівників закладів культури»  до складу комісії увійшли: Ігор Подолянець – начальник управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації; Віталій Томнюк – заступник начальника управління культури, національностей та релігій – начальника відділу культури, мистецтв та охорони культурної спадщини управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації; Василь Романчишин – кандидат культурології, заслужений діяч мистецтв України; Ігор Добруцький – голова ГО «Столичні ініціативи», засновник мистецького проекту «Folk Ukraine»; Неля Куковальска – генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська», заслужений працівник культури України; Тамара Негода – голова правління ГО «Український устрій», заслужений майстер народної творчості України; Степурін Іван Миколайович – засновник видавництва «Самміт-книга»; Григорій Савченко – кандидат історичних наук, професор, голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України; Геннадій Синьоок – художній керівник академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України, заслужений діяч мистецтв України. Відповідальний секретар – Наталія Остапенко – головний спеціаліст управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації.

Головним питанням порядку денного стало заслуховування виступів кандидатів, які презентували  власні  проекти розвитку закладів та установ на 1 та 5 років, та які мали на меті очолити проведення співбесіди із членами комісії в форматі «питання-відповідь». Обидві частини конкурсу оцінювалися окремо (максимальна кількість балів  – 10).

За підсумками роботи членів комісії та результатами оцінювання переможцями конкурсу на заміщення вакантних посад керівників закладів культури підпорядкованих управлінню культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації стали:

Владлена Литовченко –  кандидат на посаду директора Вишгородського історико-культурного заповідника (18 балів);

Ірина Флисюк – кандидат на посаду директора Меморіального музею-садиби І.С.Козловського (17 балів)”.

Варто зазначити, що команда журналу “Музеї України” давно і системно бореться проти збочених олігархічних гламурок, які наче паразити пруть на керівні посади музеїв планетарного рівня. Долучалися ми до відставки Литовченко і її подруг з Лаври. Правда, тоді “за кумпанію” звільнили і тодішнє керівництво Мінкульту – фігурував хабар у 50 тисяч доларів…

Нині, можливо, крім ганебного секс-символу, зачистять певних кадрів з Київської ОДА, що вже засвічені у гучному корупційному скандалі.

І тупа поява такої одіозної гламурки на цьому фоні, лише пришвидчить жахливий кінець для декого…

А Вишгородський заповідник скоро отримає нормального директора!

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

Відомий громадський діяч, меценат, еколог Валентин Рак вирішив підтримати Музей української пропаганди на столичній Троєщині.

Музей нині фактично припинив існування через проблеми з приміщенням, але продовжує виставкову діяльність в зоні АТО, школах, громадських організаціях різних регіонів України.

-Нині ми вивчаємо ситуацію, аби Деснянський район Києва не втратив єдиного легального музейного закладу! – запевнив Валентин Рак, – Зрозуміло, не все так просто, є комплекс проблем, і над їх вирішенням ми працюємо. Поки що спробуємо поширити патріотичні агітаційні матеріали в зоні АТО на теренах прифронтової Донеччини.

Нині тривають перемовини, але вже зрозуміло, що київські активісти підтримають культурологічних волонтерів АТО, які вже два роки працюють із закладами культури Першої-Третьої ліній оборони.

Отже, очікуємо нових резонансних культурологічних акцій!

У вересні 2016 року стартує культурно-мистецька акція «Самчиківський розпис».  Організаторами цього мистецького заходу виступають Міністерство культури України та ВСМГО «Всеукраїнська рада регіонального молодіжного розвитку та співробітництва».

Офіційне відкриття творчого проекту відбудеться 20 вересня  2016 року о 14 -00 у  приміщені Краєзнавчого музею м. Бахмут.

Відвідувачі матимуть можливість ознайомитися з унікальним народним мистецтвом Хмельниччини – Самчиківським розписом. Буде представлено виставку творів найвідоміших майстрів цього мистецтва Юзвука Михайла, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України; члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Касьянова Сергія. Та  дитячі роботи Самчиківської художньої школи. Під час відкриття народні майстри проведуть для бажаючих майстер-клас самчиківського розпису, відбудеться  концерт  та презентація Хмельниччини.

Хмельниччина завжди славилась своїми настінними розписами, які заслуговують уваги та наукового вивчення. Ще у 50-х роках ХХ століття подільські хати були замальовані дивовижними рослинними орнаментами, які виступали в якості оберегів. Але поступово настінні візерунки почали зникати. І лише у 60-х роках минулого століття самчиківські художники відродили народні традиції, започаткувавши Самчиківську школу, яка продовжила традиції настінного розпису Поділля.