Один з найбільших міських
районів України – Деснянський і досі не має повноцінного музею. В
результаті гігантський житловий масив Троєщина, здобув сумну славу
одного з найнебезпечнішого мікрорайону Європи.
Було кілька спроб запустити
на Троєщині музей. Найвідоміша – Музей української пропаганди, створений
командою часопису “Музеї України”. Музей протримався два рекордних роки
без жодної бюджетної копійки, на ентузіазмі і розумінні господарів
приміщення, що надали його безкоштовно. Однак, через економічні проблеми
музей демонтовано. Троєщина знову залишилася без музею, що схоже
абсолютно не турбує ні місцеву, ні міську владу…
-А чому б не повернутися до
створення у мальовничих плавнях Троєщини скансену? – задумався лідер
громадської організації “Екогромада” Валентин Рак, – Адже, ці древні
землі за тисячоліття бачили все. За форматом, саме музей під відкритим
небом з набором реконструкцій стародавніх оборонних укріплень, будівель,
житла періоду Київської Русі, Козаччини, початку ХХ століття створять
історичну ретроспективу нашого краю!
Вже почалися консультації з
командою часопису “Музеї України”, істориками, науковцями. Підбирається
територія, яка відповідає всім вимогам.
-Нині питання створення
скансену вивчається на всіх рівнях, – запевнив Валентин Рак, – Ідея
занадто красива і потужна! Мешканці Деснянського района Києва повинні
мати свій музей під відкритим небом!
Про стан культури у такому
великому районі промовисто говорить паспорт району, підготовлений
місцевими держслужбовцями. Музеїв нема і не плануються…
Паспорт Деснянського району м. Києва на 01.01.2016
Дата утворення – 30 грудня 1987 року.
Територія: Деснянський район займає загальну площу 14,8 тис.га, 18% від території м. Києва.
Географічні дані: зелена зона на Дніпровських островах, лісопарковий пояс. По території району протікає річка Десенка.
Кордони: Київ – Дніпровський район, Оболонський район, Київська обл. – Броварський район.
До складу району входять два мікрорайони малоповерхової забудови Биківня та Троєщина.
Чисельність наявного населення станом на 01.12.15 р. – 368 400 . осіб.
Демографічні дані
|
|
2014 р.
|
2015 р.
|
Всього населення (наявне ) тис. осіб/
% населення міста Києва |
367,1
12,7
|
368,4
12,7%
|
Щільність населення, осіб/км. кв. |
2480
|
2489
|
Природний рух :
|
– народжуваність, тис. осіб |
4,2
|
4,1
|
– смертність, тис. осіб |
3,3
|
3,4
|
– природний приріст (скорочення), тис. осіб |
0,9
|
0,7
|
Сальдо міграції, тис. осіб |
1,5
|
0,7
|
Коротка історична довідка.
Землі, на яких розташувався Деснянський район мають давню історію.
Київ за часів середньовіччя був містом-фортецею. В системі його
оборонних споруд значну роль відігравали навколишні містечка, що мали
укріплені замки. На сході це була Вигурівщина, розташована біля річки
Десенки.
У письменних джерелах ХVІ-ХVІІ століть Вигурівщина згадується як
місцевість, подарована землевласником Яном Вигурою (звідси, ймовірно, і
походить назва місцевості) Михайлівському Золотоверхому монастирю, що
було юридично закріплено універсалом Богдана Хмельницького у 1654 році.
Перша письмова згадка про Троєщину належить до 1667 року.
За часів Київської Русі між Троєщиною і Вигурівщиною був заміський
князівський палац з угіддям Юрія Долгорукого. Цей куточок називали
“Раєм”. А у ХV столітті на Вигурівщині був споруджений князівський замок
“Олелькове городище”.
Як адміністративно-територіальну одиницю в складі м. Києва
Ватутінський район було утворено 30 грудня 1987 року Указом Президії
Верховної Ради України. Назву було присвоєно на честь генерала армії
М.Ф.Ватутіна.
В результаті проведеної територіальної реформи у м. Києві
Ватутінський район у жовтні 2001 року було перейменовано на Деснянський.
Питома вага району в економіці України за обсягом (у %)
|
|
2014 р.
|
2015 р.
|
Промислове виробництво |
1,2
|
1,1
|
Продукція будівництва (обсяги виконання будівельних робіт) |
2,5
|
2,9
|
Капітальні інвестиції |
2,8
|
1,8
|
Обсяг експорту товарів, % |
1,6
|
0,5
січень-березень
|
Обсяг імпорту товарів, % |
2,4
|
2,2
січень-березень
|
Оборот роздрібної торгівлі, % |
13,0
|
18,1
січень-вересень
|
Структура промислового виробництва в районі, %: |
поліграфія |
83,6
|
79,1
|
хімічна галузь |
0,6
|
2,3
|
харчова галузь |
2,8
|
3,5
|
виробництво інших неметалевих виробів |
0,2
|
0,1
|
легка промисловість |
0,5
|
0,9
|
машинобудування |
2,3
|
1,8
|
фармацевтичне виробництво |
1,6
|
1,5
|
|
виробництво меблів |
1,4
|
2,7
|
переробна |
3,3
|
3,1
|
інші |
3,7
|
5,0
|
Зовнішньоекономічна
діяльність
|
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності району:
|
– експортери |
ТОВ «Новий друк»
ПрАТ «Бліц-Інформ»
НВПП «АНЄГ»
|
ТОВ «Новий друк»
ПрАТ
«Бліц-Інформ»
НВПП «АНЄГ»
ТОВ «ВП «Пещерін»
|
– імпортери |
ТОВ «Новий друк»,
ПрАТ
«Бліц-Інформ»
|
ТОВ «Новий друк»,
ПрАТ
«Бліц-Інформ»
|
Географія експорту, %: |
|
– країни СНД |
+
|
+
|
– країни ЄС |
+
|
+
|
– країни Азії |
–
|
–
|
– країни Америки |
–
|
–
|
Структура експорту, %:*- |
–
|
– |
–
|
–
|
– |
–
|
–
|
– |
–
|
–
|
– |
–
|
–
|
Обсяг зовнішньоторговельного обороту, млн. дол. США:
|
– всього |
687,7
|
82,0
січень-березень
|
– експорт |
189,0
|
10,9
січень-березень
|
– імпорт |
498,7
|
71,1
січень-березень
|
– сальдо |
-309,7
|
-60,2
січень-березень
|
Залучення інвестицій
|
Підприємств з іноземними інвестиціями, одиниць |
1
|
1
|
Обсяг залучених іноземних інвестицій:
|
всього, млн. дол. США |
124,5
|
94,7
станом на 31.12.
|
на одного мешканця, дол. США |
342,9
|
257,0
станом на 31.12.
|
Соціальна та гуманітарна сфера
|
Наука, освіта
|
Кількість організацій, які виконують наукові дослідження, розробки, од. |
6
|
7
|
Чисельність науковців, осіб |
371
|
322
|
Чисельність докторів наук, осіб |
56
|
76
|
Чисельність кандидатів наук, осіб |
192
|
246
|
ВНЗ І-ІV рівня акредитації, одиниць/ студентів |
7/
32606
початок 2014/2015 навч.року
|
7/
31723
початок 2015/2016 навч.року
|
Професійно-технічні навчальні заклади, одиниць/студентів* |
–
|
–
|
Денні загальноосвітні навчальні заклади, одиниць/учнів |
47/29388
|
47/30955
|
Постійні дошкільні заклади, одиниць/дітей |
64/14007
|
64/14155
|
Навчально-виховні заклади (інтернати), одиниць/учнів |
7/2296
|
7/2041
|
Дитячі позашкільні установи, одиниць/учнів |
5/6238
|
5/6599
|
Охорона здоров’я
|
Лікарняні заклади, одиниць |
–
|
–
|
Ліжковий фонд (денні стаціонари), одиниць |
188
|
198
|
Забезпеченість лікарняними ліжками на 10 тис. населення (денні стаціонари), одиниць |
5,2
|
5,4
|
Амбулаторно-поліклінічні заклади, одиниць |
5
|
5
|
Чисельність лікарів, тис. осіб |
714
|
724
|
Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення, осіб |
19,6
|
19,7
|
Санаторії-профілакторії, одиниць/ліжок |
–
|
–
|
Культура
|
Театри |
–
|
–
|
Філармонії |
–
|
–
|
Кінотеатри |
2
|
2
|
Бібліотеки |
8
|
8
|
Заклади культури клубного типу |
1
|
1
|
Будинки культури |
1
|
1
|
Центри естетичного виховання |
2
|
2
|
Дитячі музичні школи |
1
|
1
|
Дитячі школи мистецтв |
2
|
2
|
Пам’ятки: |
|
|
– історії |
–
|
–
|
– культури |
0
|
8
|
– архітектури |
2
|
2
|
– археології |
1
|
1
|
– природи |
–
|
–
|
інші (пам’ятні дошки, пам’ятні знаки) |
21
|
12
|
Спорт і туризм
|
Стадіони |
1
|
1
|
Спортивні зали |
7
|
7
|
Спортивні майданчики |
–
|
–
|
Плавальні басейни |
1
|
1
|
Тренажерні зали |
3
|
3
|
Спортивні зали (в закладах освіти) |
59
|
59
|
Спортивні майданчики (в закладах освіти) |
107
|
107
|
Плавальні басейни (в закладах освіти) |
4 (25м)
2 ванни для ознайом-лення з водним середо-вищем
|
4 (25м)
2 ванни для ознайом-лення з водним середо-вищем
|
Тренажерні зали (приміщення в закладах освіти для фізкультурно-оздоровчих занять з тренажерним обладнанням) |
11
|
11
|
Туризм всього, (тис. осіб)* |
–
|
–
|
у тому числі іноземних* |
–
|
–
|
Релігія
Кількість культових споруд (один.) – 12
1. Свято-Троїцький Храм (ммпз Троєщина вул. Митрополита Володимира Сабодана, 2 -в);
2. Старий нижній Свято-Троїцький Храм (ммпз Троєщина вул. Митрополита Володимира Сабодана, 2-в);
3. Свято-Воскресенська церква, Лісове кладовище;
4. Храм Святого мученика Трифона (вул. Сабурова – вул. Електротехнічна);
5. Каплиця Іоанна Святителя (вул. Цвєтаєвої, 15);
6. Каплиця на честь ікони Матері Божої «все цариці» (на розі пр. Маяковського та вул. Милославської);
7. Храм на честь Святого Миколи Мирлікійського Чудотворця (вул. Драйзера 2-в);
8. Молитовний будинок ( ммпз Троєщина вул. Кутузова, 2);
9. Церква Ісуса Христа (вул. Драйзера, 36);
10. Храм Пресвятої Богородиці «Цілительниця» (вул. Братиславська, 3);
11. Храм Святих мучеників Адріана та Наталії (просп. Лісовий 32);
12. Молитовний будинок ( с. Биківня вул. Бобринецька, 42-а).
Депутатами Київської міської ради 25.10.2015 у одномандатних виборчих округах Деснянського району були обрані:
політична партія «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ»:
– Старостенко Г.В. (округ № 27,) Онуфрійчук В.М. (округ № 28), Грушко
В.В. (округ № 30), Зубко Ю.Г. (округ № 31), Іщенко М.В. (округ № 34),
Майзель С.П. (округ № 36), Шарій В.В. (округ № 37), Опадчий І. М. (округ
№ 40);
політична партія Всеукраїнське об’єднання «Свобода»:
Кузик П.М. (округ № 29), Гелевей О.І. (округ № 31), Картавий І.Л.
(округ № 39), Бенюк Б.М. (округ № 40), Буділов М.М. (округ № 41), Попов
Д.В. (округ № 42).
Депутатами до Верховної Ради України 26.10.2014 по мажоритарним
округам Деснянського району були обрані Береза Б.Ю. та Іллєнко А.Ю.
(“Всеукраїнське об’єднання “Свобода”).
Впливові представники громадського сектору (організації, об’єднання, спілки):
Станом на 01.11.2015 у Деснянському районному управлінні юстиції
перебувають на обліку 285 громадських організацій; 55 осередків
громадських організацій (усіх рівнів) та громадських організацій,
легалізованих шляхом повідомлення про утворення; 13 громадських спілок;
111 організацій чи інших структурних утворень політичних партій; 130
первинних профспілкових організацій.
Станом на 01.01.2016 зареєстровано 21 орган самоорганізації населення Деснянського району.
З 04.06.2015 – сформовано Громадську раду при Деснянській районній в
місті Києві державній адміністрації, до якої увійшло 35 представників
інститутів громадянського суспільства.
Зокрема, 42 громадські організації співпрацюють зі структурними
підрозділами Деснянської райдержадміністрації та активно беруть участь у
життєдіяльності району.
http://desn.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=13314&Itemid=3599&lang=ua
Отож, спостерігаємо за новою амбітною спробою створення скансену на
Троєщині. Бажано, аби цього разу до цього такого потрібного громаді
проекту долучилися і район і місто. А також численний депутатський
корпус…
Троєщина повинна мати свій музей!
Ростислав Тригуб, журналіст