zarvanycia.cc.ua АКАФІСТ ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ЗА МИР В УКРАЇНІ

Кондак 1

Непереможній Владарці на честь перемоги ми, врятовані від лиха, благодарні пісні виписуємо Тобі, раби Твої, Богородице. А Ти, що маєш силу нездоланну, від усяких нас бід охорони, щоб звати Тобі:
Радуйся, Невісто неневісная!

Повна версія акафісту та ще багато цікавого за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/iWfH--p6Zdc

zarvanycia.cc.ua Мученик архидиакон Евпл

           В царствование Диоклитиана и Максимиана гонение на христиан распространилось по всей вселенной. В это время упомянутыми нечестивыми царями в Сицилию был послан для розыска и мучений христиан один, известный своею жестокостью, князь, по имени Пентагур. Придя в город Катану, мучитель приказал городскому начальнику Калвисиану собрать на площадь весь народ, не только живущий в городе, но в окрестностях. На Ахиллиевой площади было приготовлено место для зрелища, и на звуки труб и бубнов собралось множество народа обоего пола и разного возраста. Сюда пришел и князь Пентагур с Калвисианом; увидев народ, он спросил последнего:
           - Все ли воздают честь и поклонение и приносят жертвы нашим богам?
           Калвисиан отвечал:
           - Поистине, светлый князь, все, которых ты видишь, усердно служат великим богам, принося множество жертв; среди них нет ни одного нечестивца.
           Этот ответ привел Пентагура в сильную радость, и он выразил свое одобрение как народу, так и начальнику города; затем, обнародовав повеление царей, он пред всеми дал власть Калвисиану, – если найдется кто-либо называющий себя христианином, то он может предать его мучениям и умертвить. После этого Пентагур удалился в другие города; Калвисиан же призвал к себе преторских слуг и приказал им тщательно разыскивать, не найдется ли где-либо в городе или его окрестностях кто-либо, хотя бы даже тайно исповедующий христианскую веру, – такого человека они должны взять для мучений. Тогда подошел один из слуг и сказал:
           - Здесь в городе есть человек по имени Евпл: он носит с собою какую-то книгу и, обходя дома и улицы, учит народ, называя великим христианского Бога.
           (Святой Евпл был диакон и носил с собою Евангелие: читая из него народу о чудесах Христовых, он учил его веровать во Спасителя).
           Услышав это, Калвисиан тотчас послал взять его и привести к себе связанного. Воины отправились, разыскивая святого Евпла по всему городу; наконец они нашли его в одной бедной хижине, где он читал святое Евангелие, поучая слушающих; воины взяли его, связали ему назади руки и повели на суд к городскому начальнику, захватив и Евангелие. Увидев святого Евпла, Калвисиан сказал:
           - Ты ли хулитель богов и преступник приказаний царских?
           Святой Евпл отвечал:
           - Кто такие ваши боги, чтобы я почитал их?
           - Наши боги — Юпитер, Асклипий и Диана, – сказал Калвисиан.
           - Ты, – возразил ему святой, – слеп, не зная единого истинного Бога, сотворившего небо и землю, создавшего человека из земли и нас христиан облекшего бесценною и пресветлою одеждою бессмертия, которая есть святое крещение.
           - Ты потому говоришь так горделиво, что не испытал еще мучений, – сказал Калвисиан.
           - Для меня эти муки венец светлый, а для тебя тьма и погибель, – возразил святой Евпл.
           Тогда Калвисиан, сильно разгневавшись, приказал повесить святого Евпла и строгать его железными гребнями. В время этих мучений святой Евпл поднял к небу глаза свои и, молясь, говорил:
           - Господи Иисусе Христе, облеки меня, с которого как одежду совлекают теперь плоть, бессмертием в будущей жизни даруй мне на час сей крепость, чтобы не победили меня муки. И с неба был голос:
           - Мужайся и крепись, Евпл! тебе уже уготована истинная одежда.
           Долго строгали святого мученика, причем Калвисиан говорил ему:
           - Неужели ты не оставишь своего заблуждения? Почему ты не хочешь войти в храм богов и принести им жертву, чтобы от них получить прощение своих грехов, от царей — честь и богатство, от нас — предложение дружбы; вообще через это ты приобрел бы много золота и серебра.
           - О, сын погибели слуга и сообщник дьявола! — отвечал святой Евпл, – не знаешь ли, как грозно в день страшного суда Божия ты будешь наказан за всех тех, которых теперь склоняешь к идолопоклонству золотом и серебром?
           Еще более разгневавшись, мучитель приказал бить святого по челюстям железными молотками и сокрушать ему бедра и голени. Во время этих побоев святой Евпл укорял мучителя, говоря:
           - Безумный, ослепленный злобою человек! к чему ты причиняешь мне эти муки, которые я, укрепляемый моим Богом, считаю за паутинные сети? Если можешь, изобрети еще более лютые, а эти для меня не более как игра.
           После этого Калвисиан приказал отвязать святого Евпла и, повесив ему на шею Евангелие, отвести в темницу, при этом он велел особенно тщательно запереть тюремные двери и запечатать их его перстнем, и поставить стражу, чтобы никто не мог пройти к святому Евплу и принести с собою хлеба и воды: Калвисиан хотел, чтобы он, мучимый жаждою и голодом, умер. Святой Евпл пробыл в темнице семь дней и ночей и почувствовал сильнейшую жажду; тогда он помолился Господу:
           - Господи Иисусе Христе, истинный Бог наш, дарующий пищу всему живущему, Ты, напоивший в древности людей Твоих, водимых по пустыне Моисеем, источив им из камня живую воду (Исх.17:6), Ты, изведший для Сампсона воду из сухой челюсти ослиной (Суд.15:19) и омывший нас водою святого крещения, дай и мне, молю Тебя, прохладу, ибо я изнемогаю от жажды: повели, да истечет в темнице этой источник воды и утолит жажду мою, и все узнают, что Ты один Бог и нет другого, подобного Тебе.
           Когда святой Евпл окончил эту молитву, внезапно в темнице появился источник воды; он выпил этой воды и удовлетворил ею не только свою жажду, но и свой голод, как будто бы пищею; святой Евпл воспел, славя и благодаря Бога. По прошествии семи дней, Калвисиан приказал вывести из темницы мученика, если он еще жив: он полагал, что святой Евпл отчасти от ран, отчасти от голода и жажды уже умер. Когда воины пришли и открыли двери темницы то пришли в ужас, увидев, что вся темница полна воды. Святой же Евпл простер руки над водою, как бы повелевая, и вода тотчас стала невидима. Воины сказали друг другу:
           - Поистине велик Бог, Которому служит этот человек!
           И, взяв святого мученика, они повели его в дом городского начальника. Последний увидев, что святой Евпл нисколько не изменился телом и весел, точно идет с пиршества, очень удивился и сказал:
           - Хотя теперь поклонись богам, прежде чем тебе не отсекут головы.
           Святой Евпл отвечал:
           - Коварный и ослепленный друг дьявола! Кому охота оставить свет для того, чтобы ходить во тьме?
           Разгневанный градоначальник приказал оторвать ему уши железными крючками и отвести связанного в претор для суда; сюда пришел и сам мучитель и, севши на своем месте, долго принуждал святого к принесению нечестивых жертв, но, видя, что святой Евпл остается непреклонным, Калвисиан осудил его на усекновением мечом. Выслушав свой смертный приговор, святой Евпл просил градоначальника, чтобы пред усекновением ему дано было время для молитвы, Калвисиан изъявил свое согласие на просьбу. Когда воины повели святого мученика на казнь, то им сопутствовала большая толпа народа, среди которой не мало было и христиан, тайно державшихся своей веры. Достигнув места, святой Евпл остановился; потом, обратившись к народу, он взял Евангелие, которое всегда носил с собою, и, открыв, начал читать о чудесах Христовых, поучая познанию истинного Бога, и многие из язычников просветились светом истины Христовой. Затем святой Евпл начал молиться Богу и к нему пришел глас свыше:
           - Блажен ты Евпл, добрый и верный раб Мой, гряди и вступи в радость Господа твоего, наслаждаясь покоем со всеми от века благоугодившими Мне!
           После того как раздался этот глас, святой Евпл преклонил главу свою и, по усечении ее, отошел ко Господу своему: его страдания закончились в одиннадцатый день августа месяца1. Благоговейные мужи из христиан взяли честное тело и главу и погребли в особо уготованном месте, и по молитвам святого мученика при гробнице его совершалось много исцелений, в которых действовала благодать Господа нашего Иисуса Христа, Ему же со Отцом и Святым Духом честь и слава во веки. Аминь.

Більше цікавого за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/iWfH--p6Zdc

zarvanycia.cc.ua Мученики архидиакон Лаврентий, Папа Сикст, диаконы Феликиссим и Агапит, воин Роман, Римские

Мученики архидиакон Лаврентий, Папа Сикст, диаконы Феликиссим и Агапит, воин Роман, Римские пострадали в 258 году при императоре Валериане (253-259). Святой Папа Сикст, родом из Афин, получил хорошее образование, проповедовал в Испании и был поставлен епископом в Рим после мученической кончины святого Папы Стефана (253-257, память 2 августа). Это было время, когда Папа, занимавший Римский престол, избирался на верную смерть. В скором времени святой Сикст был также схвачен и посажен в темницу вместе с двумя своими диаконами Феликиссимом и Агапитом. Когда святой архидиакон Лаврентий встретил Папу Сикста, которого вели в темницу, он со слезами воскликнул: "Куда ты, отче, грядешь? Зачем оставляешь своего архидиакона, с которым всегда приносил Бескровную Жертву? Возьми своего сына с собой, чтобы и я был общник тебе в пролитии крови за Христа!" Святой Сикст отвечал ему: "Не оставляю тебя, сын мой. Я старец и иду на легкую смерть, а тебе предстоят более тяжкие страдания. Знай, что через три дня после нашей смерти и ты пойдешь за мной. А теперь пойди, продай церковные сокровища и раздай гонимым и нуждающимся христианам". Святой Лаврентий с усердием исполнил завет святителя.

Услышав, что святой Папа Сикст поведен с диаконами на суд, святой Лаврентий пошел туда же, чтобы видеть их подвиг, и сказал святителю: "Отче, я уже выполнил твое поручение, раздал врученное тобою сокровище, не оставь меня!" Услышав о каком-то сокровище, воины взяли его под стражу, а мучеников усекли мечом († 6 августа 258 г.). Император заключил святого Лаврентия в темницу и поручил надзирать за ним начальнику тюрьмы Ипполиту. В темнице святой Лаврентий молитвой исцелял собиравшихся к нему больных и многих крестил. Пораженный этим, Ипполит сам уверовал и принял Крещение от святого Лаврентия со всем своим домом. Вскоре архидиакон Лаврентий был вновь приведен к императору с приказанием показать спрятанные сокровища. Святой Лаврентий ответил: "Дай мне срок три дня, и я покажу тебе эти сокровища". За это время святой собрал множество нищих и больных, питавшихся лишь милостыней Церкви, и, приведя их, объявил: "Вот те сосуды, в которых вложены сокровища. И все, кто влагает свои сокровища в эти сосуды, с избытком получают их в Царствии Небесном".

После этого святого Лаврентия предали жесточайшим мукам, принуждая его поклониться идолам. Мученика били скорпионами (тонкая железная цепь с острыми иглами), опаляли раны огнем, били оловянными прутьями. Во время страданий мученика воин Роман внезапно воскликнул: "Святой Лаврентий, я вижу светлого юношу, который стоит около тебя и отирает твои раны! Заклинаю тебя Господом Христом, не покидай меня!" После этого святого Лаврентия сняли с дыбы и отдали в тюрьму к Ипполиту. Роман принес туда водонос с водой и умолял мученика крестить его. Сразу же после Крещения воины отсекли ему голову († 9 августа). Когда мученика Лаврентия повели на последнее испытание, святой Ипполит хотел объявить себя христианином и умереть вместе с ним, но исповедник сказал: "Затаи ныне свое исповедание в сердце. Спустя немного времени я позову тебя, и ты услышишь и придешь ко мне. А обо мне не плачь, лучше радуйся, я иду получить славный мученический венец". Его положили на железную решетку, под которую подложили горячие угли, а слуги рогатинами прижимали к ней тело мученика. Святой Лаврентий, взглянув на правителей, сказал: "Вот, вы испекли одну сторону моего тела, поверните на другую и ешьте мое тело!" Умирая, он произнес: "Благодарю Тебя, Господи Иисусе Христе, что Ты сподобил меня войти во врата Твои", - и с этими словами испустил дух.

Святой Ипполит ночью взял тело мученика, обвил пеленами с ароматами и дал знать пресвитеру Иустину. Над мощами мученика в доме вдовы Кириакии совершили всенощное бдение и Божественную литургию. Все присутствовавшие христиане причастились Святых Таин и с честью похоронили в пещере тело святого мученика архидиакона Лаврентия 10 августа 258 года. Святой Ипполит и другие христиане пострадали через три дня по кончине святого Лаврентия (13 августа), как он предсказал им об этом.

Більше цікавого за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/

Зарваниця в соціальних мережах:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/iWfH--p6Zdc

Просим о молитве за христиан в Ираке и Сирии.
---------------------------------
Боевики ИГИЛ (Исламского государства Ирака и Леванта) убивают людей только за их веру. Десятки тысяч людей вынуждены оставить свои дома и бежать в другие страны. Мировое сообщество практически ничего не предпринимает. Папа Франциск призывает всех людей доброй воли обратиться в молитве Господу о прекращении насилия и установлении мира. Масштабы трагедии там ужасают. Возможность такого сложно даже представить. Польский сайт подготовил материал с кадрами из этих стран (не рекомендуем переходить по ссылке людям со слабыми нервами. содержит сцены насилия. только 18+) - http://www.redakcja.mpolska24.pl/6737/holokaust-chrze..
---------------------------------
Добавим, в социальных сетях все большее распространение набирает изображение арабской буквы N, ставшей символом поддержки ближневосточных христиан. Этим знаком обозначали дома христиан боевики ИГИЛ после захвата города Мосул на севере Ирака. Этот символ означает "назорей", то есть "христианин". Собственность христиан была объявлена принадлежащей джихадистам
---------------------------------
#католики, #христианство, #христиане, #Иисус, #Христос, #вера, #молитва, #Ирак, #Сирия, #геноцид, #ПапаФранциск, #Франциск, #ИГИЛ, #Мосул

22 серпня - Святого апостола Матія

Святий апостол Матій народився у Вифлеємі. Ще в ранньому дитинстві він почав вчити священні книжки і Закон Божий під управлінням Симеона. Конкретно завдяки йому Матій жив вимогливо по заповідях Божих.

Пройшло 30 років з тих пір, як Господь Ісус Христос народився від Діви Марії. Прийшов час і Він хрестився у Івана Христителя і явивши Себе світові, зібрав учнів-майбутніх апостолів і проповідував про наближення Царства Небесного, створюючи безліч чудес. Святий Матій, почувши Його науку, покинув мирські турботи і приєднався до Його вихованців і послідовників і скрізь слідував за Всевишнім, насолоджуючись бачити Бога. Ісус, знаючи всі гріхи людської душі, бачив чистоту Матія і обрав його в 70-ти апостолів. Після мук, воскресіння і вознесіння Господа, його взяли в число 12-ти апостолів, на місце Іуди-зрадника. І пізніше при Зісланні Святого Духа на апостолів, Матія був з ними. Після чого апостоли кидали жереб, кому в якій країні проповідувати Слово Боже.

Матію випала Іудея. Там він і трудився, відвідуючи всі містечка і села, щоб поширити звістку про спасіння світу через Ісуса Христа. Не побоювався він проповідувати і язичникам. Святе Письмо говорить, що Матій проповідував і в Ефіопії, де сильно постраждав: його волочили по землі, били, стругали тіло сталевими кігтями, палили вогнем. Але Дух Святий

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/194/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/iWfH--p6Zdc

Святий мученик Еміліян,

Святий мученик Еміліян, слов'янин, постраждав за Христа за царювання імператора Юліана зрадника «361-363». Бажаючи повернути в Римській імперії культ язичницьких богів, Юліан розіслав в усі області указ, згідно з яким всі християн слід було карати.

Святий Еміліян був рабом місцевого градоначальника і прихованим християнином. Обурений жорстоким указом, святий Еміліян просочився в язичницьке капище, розбив молотком статуї ідолів, перевернув вівтарі, світло і вийшов, ніким не помічений. Скоро язичники побачили, що капище було розгромлене. Розлючена маса накинулася на 1-го селянина, щр ненавмисно проходив повж. Тоді святий Еміліан звучно крикнув, щоб не чіпали безвинного жителя нашої планети, і виголосив, що сам зруйнував капище.

За указом царя святого Еміліяна довго і безжально били, а потім засудили до спалення. Опинившись у вогні, він не помер. Полум'я обпалило багато тих язичників, які стояли навколо. Костер загас, святий Еміліян ліг на тліюче вугілля і з молитвою віддав дух Богу «† 363».

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/193/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/iWfH--p6Zdc

20 серпня Церква згадує прпмч. Дометія

Святий Дометій жив за царювання Костянтина Великого. Він походив з Персії, де його направили в християнство. Святий покинув сім'ю і нечестиву язичницьку вітчизну і відправився до кордону з Грецією в місто Нізібії. Там, в одному з монастирів, він був хрещений, а з плином часу і пострижений у ченці і жив там непорочно і в вимогливому пості.

Але завдяки бісу, інші ченці зненавиділи його, тому святий Дометій пішов в монастир святих страждальців Сергія і Вакха в містечко Феодосіополь. Там він наслідував життя архімандрита Нурвела, про якого кажуть, що 60 років він не їв нічого вареного, спав надзвичайно мало, ну і не лежачи, а стоячи, спершись на жезл. Архімандрит Нурвел проголосив преподобного Дометія дияконом, але коли святий дізнався, що його бажають змусити стати священиком, то пішов звідти. Святий Дометій усамітнився на одній з пустельних гір. Там він жив, служачи Богові, терплячи спеку, мороз і всі капризи погоди. Пізніше він увійшов в вертеп, де Ім'ям Христовим здійснював чудеса: майже всіх виліковував від недуг, звернувши їх у християнство.

Потім в цю місцевість відвідав Юліан Зрадник. Дізнавшись про діяльність святого Дометія, правитель віддав наказ закидати камінням. Слуги, зобов'язані були виконати безбожний указ, застали святого з 2-ма вихованцями, коли вони в піснях прославляли Бога. Так святий Дометій і його вихованці стали страдниками Христовими, будучи побитими камінням язичниками.

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/192/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/iWfH--p6Zdc

ДЕВ'ЯТНИЦЯ ДО СВЯТА УСПЕННЯ ПРЕЧИСТОЇ ДІВИ МАРІЇ
                   
Щодня на початку висловлюємо наші прошения і подяки.

Перший день
Смерть Марії була безболісна

Вступна молитва

О Маріє, Преблагословенна Діво і Мати нашого Господа і Відкупителя Ісуса Христа! Задля Твого милосердя благаю Тебе: прийди мені на поміч, і надихни мене такою впевненістю в Твою силу, щоб я міг прибігати до Тебе, молитись до Тебе, й благати Твоєї допомоги в усіх потребах душі й тіла. (Відмовляти щодня.)
Розважання:
Марія, Непорочна Божа Матір була зачата без тіні первородного гріха. Вона ніколи не затьмарила блиску Освячуючої ласки, котра вивільнила її душу від повсякденних гріхів. Тим не менше. Вона побажала пройти через темну браму смерті, перш ніж була прийнята до Неба з тілом і душею. На початку Вона не була наділена привілеєм безсмертя, котрим Бог обдарував наших прародичів в Раю. Вважалось, що Вона повинна бути подібна до свого Божественного Сина в усьому, навіть в смерті. Але оскільки Марія пила до дна гірку чашу терпінь ціле своє життя, і особливо - стоячи під Хрестом, її смерть мала бути вільною від болю і терпінь. Вона тихо відійшла, із захопленням віддаючи свого духа, щоб воз'єднатися навіки в Небесах із своїм Божественним Сином.
Практика:
Якщо ти звільнив своє серце від всякого свавільного прив'язання до дібр і радостей цієї землі, ти також можеш надіятись на щасливий і безхмарний перехід з цієї землі вигнання до твого дому в Небі. Тому, якщо ти ще прив'язаний до проминаючих речей цього життя, зараз же від'єднай своє серце від них. Одна добровільна відмова від земних дібр є вартісною перед Богом. Насильне відокремлення від них строгою рукою смерті не має жодної надприродної вартості.
Молитва Церкви:
Благаємо Тебе, Господи. Прости провини Твоїх слуг! Щоб ми, котрі своїми власними трудами нездатні подобатись Тобі, могли бути спасенні через заступництво Матері Твойого Сина, нашого Господа Ісуса Христа. Амінь
(Відмовляти щодня.)             

Літанія Пречистої Діви Марії
Господи, змилосердися над нами.
Христе, змилосердися над нами.
Господи, змилосердися над нами.
Христе, вислухай нас.
Христе, ласкаво вислухай нас.Боже,
Отче Небесний, змилосердися над нами.
Сину Божий, Відкупителю світу, змилосердися над нами.
Боже, Святий Духу, змилосердися над нами.
Боже, Пресвята Тройце, змилосердися над нами.

Пресвята Маріє, молися за нас.
Пресвята Богородице, молися за нас.
Пресвята Діво понад діви, молися за нас.
Христова Матінко, молися за нас.
Мати Божественної ласки, молися за нас.
Мати найчистіша, молися за нас.
Мати найчесніша, молися за нас.
Мати без тіні гріха, молися за нас.
Мати найлюбіша, молися за нас.
Мати найчарівніша, молися за нас.
Мати доброї поради, молися за нас.
Мати нашого Сотворителя, молися за нас.
Мати нашого Спасителя, молися за нас.
Мати Церкви, молися за нас.
Діво наймудріша, молися за нас.
Діво найдостойніша, молися за нас.
Діво найславніша, молися за нас.
Діво наймогутніша, молися за нас.
Діво наймилосердніша, молися за нас.
Діво найвірніша, молися за нас.
Дзеркало справедливості, молися за нас.
Престоле Мудрості, молися за нас.
Підставо нашої радості, молися за нас.
Чашо духовості, молися за нас.
Чашо честі, молися за нас.
Чашо відданості, молися за нас.
Містична Трояндо, молися за нас.
Вежо Давида, молися за нас.
Вежо із слонової кості, молися за нас.
Вежо із щирого золота, молися за нас.
Веселко поєднання, молися за нас.
Брамо Небесна, молися за нас.
Вранішня Зоре, молися за нас.
Здоров'я недужих, молися за нас.
Прибіжище грішників, молися за нас.
Потіхо нещасних, молися за нас.
Опоро християн, молися за нас.
Царице Ангелів, молися за нас.
Царице Патріярхів, молися за нас.
Царице пророків, молися за нас.
Царице Апостолів, молися за нас.
Царице мучеників, молися за нас.
Царице Ісповідників, молися за нас.
Царице Дів, молися за нас.
Царице всіх Святих, молися за нас.
Царице, зачата без Первородного гріха, молися за нас.
Царице, прийнята до Неба, молися за нас.
Царице Пресвятої Вервиці, молися за нас.
Царице миру, молися за нас.

Агнче Божий, що приймаєш на себе гріхи світу, помилуй нас, Господи!
Агнче Божий, що приймаєш на себе гріхи світу, ласкаво вислухай нас, Господи!
Агнче Божий, що приймаєш на себе гріхи світу, змилосердися над нами!
Пресвята Богородице, молися за нас, щоб ми були варті обітниць Христа.                 

Благаємо Тебе, Господи! Даруй нам повсякчасно ласку тішитись здоров'ям тіла і душі, і після звільнення від скорбот цього земного життя, через могутнє заступництво Пречистої Діви Марії - ввійти в Небесну радість, якій не буде кінця. Через Христа, нашого Господа.
Амінь
Молитва
О найніжніша Матінко Маріє! Радуюсь, що почерез Твою щасливу і тиху смерть прагнення Твого Серця сповнилося, і Твоє життя, таке багате заслугами і самопожертвою, отримало свій заслужений вінець. Радуюсь, що після переходу із цього життя Ти, найлюбіша Матінко була вибрана прославленою і всесильною Царицею Небес, і виявляєш усю Твою силу для користі Твоїх немічних дітей землі. Благаю Тебе, виєднай для Мене щасливу смерть, щоб я міг хвалити і славити Твою силу і ласкавість повіки віків, у Небесах.
Богородице Діво...
Зітхання:
Солодке Серце Марії, будь моїм спасенням!
(Відмовляти щодня.)

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/191/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/iWfH--p6Zdc

Преображення Господнє

Апостоли з самого початку не стільки знали, скільки відчували, що Ісус з Назарета - Бог. «Христос, син Господа живого» - так вимовив про Нього Петро задовго до хресних мук Спасителя. Але усвідомити до кінця всю Священну сутність власного Вчителя вони не могли - як не зміг би жоден чоловік. Але Спаситель-то точно знав, коли і як закінчиться Його земний шлях і що послідує за цим. Тому Він почав готувати вихованців до Власного Воскресіння ще до Власного розп'яття...

«Істинно кажу вам: є деякі що стоять тут, які не зазнають смерті, як не побачать Царство Боже, що прийшло в силі», - виголосив якось Ісус Своїм апостолам.

А через 6 днів, незадовго до Власних хресних мук, Спаситель з 3-ма найближчими вихованцями - Іоанном, Яковом та Петром - піднялися на гору Фавор, щоб помолитися. Під час молитви вихованці з найбільшим подивом побачили, як Він «преобразився перед ними, переобразилося лице Його, як сонце, одяг же Його зробився білосніжним, як світло».

В цей час з'явилися на гору два старозавітних пророки - Мойсей та Ілля, при цьому Мойсей до того часу давно загинув, а Ілія ніколи не помирав, він був узятий на небо живим. Іншими словами на зустрічі з Христом Мойсей представляв світ мертвих, а Ілля - світ живих. Вони розмовляли з Ісусом «про кінець Його, який Він мав докінчити в Єрусалимі» - іншими словами про муки і смерть Христа на Голгофі.

Стежачи за цим, апостоли були вражені, але не налякані. Проте - їхні душі охопила задоволеність, адже такого явного і світлого доказу Божественності Вчителя ніхто з них не чекав. «Учителю - виголосив у захваті Петро, - добре нам тут бути; створимо три намети: Тобі один, Мойсею один і один Іллі ». Куща - це шатро, або намет: Петру так сподобалося на горі Фавор, що він запропонував Спасителю залишитися там жити.

Але апостолів у цей день чекало ще більше потужне потрясіння. Раптом на них зійшло і покрила ясна хмарина, з якого пролунав голос: «Цей є Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте». З гори вони опускалися, не вимовивши ні слова. І лише блище біля підніжжя Ісус звернувся до апостолів з проханням нікому про побачене не говорити, «аж поки Син Людський не воскресне з мертвих».

Ось що писав про Преображення святий Єфрем Сирин: «Задовольнялися Пророки, бо побачили тут Його населення землі, якого до цього не бачили. Задовольнялися і Апостоли, бо побачили тут славу Його Божества, якого до цього не розуміти!, І почули голос Отця, який свідчив про Сина... Троїста було тут свідоцтво: голос Отця, Мойсея та Ілля. Вони мали появитися перед Богом, як служителі, і дивилися один на одного: Пророки на апостолів, і Апостоли на пророків, святий Мойсей бачив освітленого Симона - Петра, домоправитель, поставлений Папою, споглядав на домоправителя, поставленого Сином; Старозавітний дівич Ілія бачив новозавітного незайманого Іоанна; той, хто вознісся на полум'яній колісниці, споглядав на того, хто сидів при столі на вогненних персях Христових».

Таким чином, гора являла собою Церкву, так як Ісус поєднав на ній два Завіти, прийнятих Церквою, і показав нам, що Він є Подавець обох». Під час служби в свято Преображення священики надягають білосніжний одяг - як знак того, фаворского, небесного блиску Його.

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/190/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/iWfH--p6Zdc

Святий мученик Евсігній

У православному календарі дата пам'яті святого відзначається 5 серпня «18 серпня - за новим стилем». У календарі цей день отримав назву «Євстигнів день» або день «Євстигнія-Житника».

У церковній церкви Евсігній вшановується з XVI ст.: в перший раз його ім'я появляється в додатках до мартиролога Узуарда у виданні Іоанна Мола «Жан де ла Моль». Кардинал Цезар Бароній вніс до Римського Мартиролога пам'ять святому з грецького синаксаря XIV ст.

Святий Евсігній був бійцем, більше ніж шістдесять років прослужив в армії царів Діоклетіана, Максиміана, Констанція Хлору, Костянтина Великого і його синів.

В 308 році він удостоївся бачити і змалювати мученицький подвиг святого Василіска. При всьому цьому спільно з іншими християнами бачив самого Бога, який прийняв принесену ангелами душу страждальця. У царювання імператора Костянтина Великого Евсігній став очевидцем явища на небі сіяючого Хреста, пророкує перемогу візантійському війську.
...

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/189/

Часткова версія:
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/s1lfXtk7cSU