Президент Петро Порошенко має подати технічний законопроект, який точно запустить роботу Антикорупційного суду та дозволить уникнути подальших спекуляцій щодо законності його створення.

Про це у вівторок заявив журналістам директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.

За його словами, це "маленький, технічний" закон, який має бути проголосований у найближчий час.

"Це маленький технічний закон і думаю, що його дуже швидко проголосує парламент. Наскільки я знаю, це буде фінальна версія закону про Вищий Антикорупційний суд  і його треба ухвалювати, щоб потім не було спекуляцій, що цей суд створено незаконно", - сказав Ситник.

На питання, якщо не буде цього закону, чи буде можливість запустити роботу Антикорупційного суду, директор НАБУ відповів, що якщо не буде закону, то не буде і суду.

Він зазначив, що наразі є вироки судів на підставі угоди, коли особа йшла на умови співпраці і здавали інших посадовців-корупціонерів.

Проте, за його словами, мета НАБУ не такі вироки.

Він додав, що наразі справи щодо корупціонерів високопосадовців затягуються у судах на нескінченний термін і саме Антикорупційний суд має вирішити цю проблему.

"Головне, що ми встигли зробити, це похитнути касту недоторканих, яка була до революції. Ми її хитнули. Але це тактична перемога", - сказав Ситник.

Він пояснив, що стратегічна перемога буде тоді, коли справи, щодо представників цієї касти будуть розглянуті "у дуже швидко створеному, прозорому вищому Антикорупційному суді".

Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила президентський закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав документ 9 червня.

11 червня президент Петро Порошенко підписав закон про Вищий антикорупційний суд.

Його ухвалення домагалися як українські активісти, так і міжнародні інституції.

Як повідомляв нардеп Мустафа Найєм, для того, аби Вищий антикорупційний суд почав функціонувати, ухваленого закону 7440 замало.

За його словами, Антикорупційний суд неможливо створити без ще одного закону, який має подати президент Порошенко.

Він має визначити механізм створення такого суду.

Що ближче до запланованих на 2019 рік президентських та парламентських виборів – то більше політичних технологій політики відпрацьовують на електораті. І поки «старі» гравці щосили намагаються завоювати лояльну аудиторію, «нові» хочуть заявити про себе за будь-яку ціну, аби закріпитись серед лідерів. Запит на нові обличчя в державі є, кажуть соціологи. Проте нерідко виявляється, що так звані «нові політики» зовсім не новачки, і застосовують багаторічні технології роботи з електоратом.

Більшість (62%) українців вважають, що державі потрібні нові лідери. І лише кожен четвертий (25%) вірить, що вони є.

І наразі соціологічний прогноз на президентські перегони-2019 наразі виглядає таким чином. Серед тих, хто планує піти на президентські вибори навесні 2019 року, Юлія Тимошенко має 13,3% рейтингу, Анатолій Гриценко – 9,4%, Юрій Бойко – 8,4%, Петро Порошенко – 7,6%, Олег Ляшко – 7,4%, Святослав Вакарчук – 5,6%, Вадим Рабінович – 5,5%, Володимир Зеленський – 5%. Ще 14.6% не визначились, кому віддати голос.

Про це свідчать результати опитування фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва й соціологічної служби Центру Разумкова, оприлюднені 5 червня.

Серед кандидатів немає однозначних лідерів, і розрив між багатьма кандидатами – у межах статистичної похибки, кажуть дослідники. Тож політики не гребують усіма можливостями, аби привернути до себе увагу.

Мураєв: Негативний піар – теж піар

Скажімо, депутат та власник телеканалу «NewsOne» Євген Мураєв опинився на перших шпальтах через заяву в ефірі телеканалу «112.Україна». Він сказав, що «Сенцова можна сприймати по-різному, з точки зору того, що людина готувала вибухи й підпали, для частини населення він є терористом, для частини – героєм».

Резонанс від його слів був великим, адже наразі у багатьох містах та країнах відбуваються акції підтримки політичному бранцю Кремля Олегу Сенцову, який голодує 29-ий день із вимогою звільнити інших заручників.

Один за одним – чиновники та лідери думок коментували одіозну заяву Мураєва. Генеральна прокуратура навіть відкрила щодо нього провадження за двома статтями: державна зрада і умисно неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

Та його заява про Сенцова цілком може виявитись не випадковістю, а свідомою технологією, аби заробити рейтинг. Політолог Петро Олещук вважає, що депутат таким чином працює на радикальну частину проросійського електорату.

«Буде працювати на впізнаваність. Зараз великої насиченості в тій електоральній ніші, яка раніше асоціювалась із «Партією регіонів», немає. Там стабільні лідерські позиції має Опоблок. Вони мають більш помірковану позицію, не схильні робити такі різкі заяви, апелюють до економічних проблем, у тому числі відновленням економічних зв’язків із Росією.

Привернувши увагу, Мураєв не розгубився – і назвав резонанс навколо своїх слів «елементом політичної розправи». Він також зняв та запустив у соцмережі відео з нібито вибаченням на адресу Сенцова.

«Там він ніби вибачається, що «здали» Крим, що залишили місцевих українців без підтримки, що Сенцов залишається там, що героїв використовують, поки вони сидять. Тобто і у вибаченні лише ретранслював свої ідеї», – каже Олещук.

Для кращого ефекту – Мураєв використовує рекламу у Фейсбуці.

«Він пише «звернення», бере невідому сторінку «Позитивные новости» у Фейсбуці з 228 прихильниками, востаннє яка оновлювалася 31 серпня 2017 року, вкидає в рекламу приблизно 1-2 тисячі доларів – і «вибачення» бачить добре націлена частина українського Фейсбуку. Перший пост отримує 257 поширень, другий – вже 422 поширення + тисячі лайків», – пише керівник програм нових медіа «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз.

Мороз додає, що якщо хтось просуває контент через рекламу за допомогою маловідомих сторінок – це підозріло, адже замість системної й кропіткої роботи в соцмережах політик намагається миттєво купити прихильність.

Гриценко: Сидіти тихо

Ще один досвідчений політик, який впевнено повернувся у соціологічні рейтинги й позиціонує себе як нову альтернативу діючим, – Анатолій Гриценко.

Після посади міністра оборони в 2005-2007 роках він намагається повернутись на Олімп, і на майбутніх парламентських виборах пропонуватиме українцям свою політичну силу «Громадянська позиція» та власне себе в якості президента.

Гриценко ніколи не був кандидатом, за якого виборець віддав би голос у першу чергу. Проте завжди був надійним «запасним варіантом», каже менеджер з комунікацій Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» Сашко Кульчицький.

«Поки він не веде активну кампанію, тому я би не пов’язував різке зростання його рейтингів за останні півроку з якимись активними діями. Це, радше, пов’язано з тим, що він нічого поганого не встиг зробити за цей час, нічого зовсім дурного – сказати. І ближче до виборів – тим активніше працюватимуть проти Гриценка. Як показують попередні вибори – ця робота спрацьовує», – каже експерт.

Вакарчук та Зеленський: інтригуюче мовчання

А от зовсім новачки рейтингів – шоумен Володимир Зеленський та співак Святослав Вакарчук поки зберігають інтригу: чи балотуватимуться на президента? І хоч однозначної заяви «так чи ні» не зробив жоден із них – їх активно обговорюють як ймовірні кандидатури, каже Кульчицький.

«Обидві ці кандидатури, по суті, є технологічними – складно до кінця серйозно сприймати обох. Вони не мають своїх команд, не мають політичного минулого, управлінського досвіду. Проте мають упізнаваність і якусь народну любов. І, можливо, такого ми й не спостерігали. Але поки рано говорити, чи йтимуть вони на президентські вибори. Тут більше йдеться про підготовку до парламентських, і от це вже було – зірок у нас люблять використовувати для парламентських перегонів», – пояснює експерт.

Загалом, зараз на українцях відпрацьовуються, переважно, традиційні технології – ті, що діяли ще 20 років тому, каже Кульчицький.

«Кампанія Юлії Тимошенко, яка от зараз запускається, про «Новий курс для країни» – це повторення «Жити по-новому» чотирирічної давнини. Повторення програми «новий український курс», здається 2008 року. Дуже нових меседжів поки спостерігати не можна. Є нові канали, які використовуються – значно більше уваги приділяється роботі в онлайні, активніше використовують фейкові новини, поширення непов’язаних із реальністю інформаційних повідомлень», – додає Кульчицький

Та поки передвиборчі кампанії лише розігріваються. А «спека», кажуть експерти, почнеться з осені.