Ой, прийде весна!

..Ой, прийде весна, зашумить водою,Принесе своє нове життя.Так іде Господь, так несе з СобоюНову хвилю нового буття.У Тобі знайду, Тобі даю душу свою,Тебе візьму з собою,До тебе кладу...

Читати далі...

Мова українців - ключ до Вічності

[Приєднана картинка]Суперечки про те, яка мова краща чи розвиненіша — безплідні. Як і про те, яка має уживатися на тій чи іншій території. Зрозуміло, що мова корінної нації. Адже кожна мова формувалася і розвивалася протягом століть, а то й тисячоліть, тож саме вона відповідає характеру, способу життя, ментальності даного народу. Зречення материнської мови не таке вже й нешкідливе, як здається багатьом апологетам русифікації і дебілізації України.Варто послухати хоча б авторитетних і мудрих...

Читати далі...

Розвивайся ти, високий дубе

[Приєднана картинка]Розвивайся ти, високий дубе,Весна красна буде,Розпадуться пута віковії,Прокинуться люди.Розпадуться пута віковії,Тяжкії кайдани.Не побіждена злими ворогами,Україна встане.Встане славна мати-Україна,Щаслива і вільна,Від Кубані аж до Сяна-річки,Одна – нероздільна.Щезнуть межі,Чужі між собою;Згорне мати до себе всі дітиТеплою рукою.[Приєднана картинка]Діти ж мої, діти нещасливі,Блудні сиротята,Годі ж бо вам в сусід на услузіСвій вік коротати.Піднімайтесь на святе діло,На щирую...

Читати далі...

Прирученим патріотам

[Приєднана картинка]Обмивши губи в нарзані чи в каві, Дожовуючи свіжий бутерброд, Ви стаєте великі й величаві І любите Вітчизну і народ. Ви чуєте народні віщі думи, Його тривоги берете в серця, Коли потієте у черзі за костюмом, Затиснувши в долоні гаманця. Ні, ви не блазні, ви не лицеміри — Нікчемного презирства не убить, І свій народ ви любите без міри, Коли у міру вигідно любить. За плату ви закохані в ідею І зморшки морщите на ситому чолі... Кому ж ви служите, приручені...

Читати далі...

Цікава розповідь про незвичайні можливості української мови

[Приєднана картинка][Приєднана картинка]Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році. В купе першої кляси швидкого потягу Львів.- Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова велася навколо різних проблем і тем. Нарешті заговорили про мови – чия краща, котрій з них належить світове майбутнє. Першим заговорив англієць: - Англія країна великих завойовників і мореплавців, які рознесли славу англійської мови по...

Читати далі...

Гей,пливе кача по Тисині

[Приєднана картинка] Гей, пливе кача по Тисині, Пливе кача по Тисині. Мамко ж моя, не лай мені, Мамко ж моя, не лай мені. Гей, залаєш ми в злу годину, Залаєш ми в злу годину. Сам не знаю де погину, Сам не знаю де погину. [Приєднана картинка] Гей, погину я в чужім краю, Погину я в чужім краю. Хто ж ми буде брати яму? Хто ж ми буде брати яму? Гей, виберут ми чужі люди, Виберут ми чужі люди....

Читати далі...

Квітка на воді

[Приєднана картинка] Пішла молодиця на річку прати, стала на білому камені,— долі лежать сорочки, у руці праник качечкою сірою скаче. А на воді цвіте квітка: одна пелюстка — очі милого, друга пелюстка — губи милого, третя пелюстка — чоло милого. Цвіте на воді квіткою трипелюстковою обличчя милого. Кинула молодиця праник, кинула сорочку білу (сорочку, яку він ніколи не одягне, хіба що вві сні) І кинулася у воду зірвати квітку — обличчя милого, та розійшлися...

Читати далі...

Тобі, моя Лесю!

З Днем народження тебе Лесю! Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Щоб геть аж під яснії зорі Полинути співом дзвінким, Упасти на хвилі прозорі, Буяти над морем хибким. (Леся Українка) [Приєднана картинка](25 лютого 1871- 1 серпня 1913) Лариса Косач. Фото 1878..1879 рр. Фото нашого користувача V4 музею -садиби де проживала Леся Українка Сестрі Олесі [Приєднана картинка] Як яснеє сонце Закине...

Читати далі...

Не закривай очі...

Робота цієї дівчинки, Дутченко Валентини, мене сильно зворушила. Прекрасно, що у нас ростуть такі діти!

Білим по чорному

[Приєднана картинка] Минає час, пливе рікою, Кудись звертає за бугор. Та пам`ять ця завжди зі мною Про той страшний голодомор. Забути все дитячі очі На фотокартках не дають, Серденько крають проти ночі І тінями в думках снують. Ніяк не можу зрозуміти, Збагнути те не можу сам: Що завинили бідні діти «Червоним» нелюдам – катам?! Яку загрозу становили? Яку біду несли Москві? За що з колиски їх в могили Поклали «ідоли» живі? Мені забути ту не в силах, Картину, з пекла що взялась:...

Читати далі...

Сторінки:
1
2
3
5
попередня
наступна