Парасюк розповів, що зараз відбувається на передовій...

 


Щойно! Володимир Парасюк розповів, що зараз відбувається на передовій...

Просто для загального розуміння.

В Сєвєродонецьку настільки важкі бої, що цілий день можна битись навіть не за вулицю чи квартал, а за якусь нещасну дев’ятиповерхівку.

Артилерія виродків не зупиняється ні на хвилину. Кріплять зі всього, чого можуть. Концентрація ворога надзвичайно велика.

За те, що тут робиться нашим хлопцям можна сміливо давати Героя України. І це кожному. Через біль і виснаження всі продовжують виконувати поставлені завдання. Ніхто не втікає і не жаліється. Когось контузило, відкапались і назад в пекло.

Слова мого побратима: «Ось така ціна перемоги. Ми тут, щоб Україна раділа сонцю!»

Пам‘ятайте про цей подвиг, коли хлопці повернуться в мирне життя.

Володимир Парасюк


дружба нікуди не зникла

Демієн Аспіналл і Квібі зустрілися через багато років, але їхня дружба нікуди не зникла




Захисник природи Демієн Аспіналл виростив і виходив горилу Квібі після того, як та стала жертвою браконьєрів. Хлопець дуже прив’язався до мавпи, але коли тварина виросла і зміцніла, він відвіз її до Африки і випустив на волю. Через п’ять років Демієн вирішив відвідати Квібі. Знімальна група дуже переживала, що самець горили не визнає свого рятівника. Однак Квібі відразу впізнав свого друга дитинства і зворушливо обійняв його.

Про дачу...



Мені 7 років. Ура! Нарешті ми з бабусею їдемо на дачу в село! Супер!
Мені 14 років. Дістали предки зі своїми грядками!
Мені 20 років . Здається бабуся збожеволіла, цілими днями рве траву, якби ж то на грядках, а трава коло паркану від дороги кому завадила?
Мені 25 років. Дача потрібна тільки для шашликів і гулянок.
Мені 35 років. Хм… а що ті грядки будуть пустувати… посажу цибульку. Зелень під закуску файно піде.
Мені 45 років. Весь город в грядках.
Мені 60 років. Щось паркан травою заріс, потрібно прополоти.
Мені 75 років. Тягну важкий рюкзак на дачу, діти та онуки не будуть допомагати, говорять – нічого сіяти та садити не треба, все купимо.
І тільки правнук радіє, йому 7 років, і він щасливий, що знову літо, і ми їдемо на дачу у село. Життя продовжується.