Чи замислювалися ви над тим, чому наші діти не хочуть проводити з нами час? Може, тому, що колись, коли вони були маленькими, ми не знаходили часу на те, щоб просто побути з ними, відклавши всі свої справи? Дитинство – це найбільш ніжна і вразлива частина життя. І якщо ми ставимо на перше місце щоденні турботи замість потреб нашої дитини, то хіба маємо право потім вимагати, щоб діти приділяли нам час? Народити дитину і забезпечити її – це не означає виховати. Дати їй необхідні матеріальні речі або повчати словами – це не означає виховати. Діти не відчувають потреби у вихованні. Вони потребують любові. 

Один з найбільш важливих психологічних законів говорить: словесне вираження любові, симпатії і захоплення підсилює життєву енергію того, до кого воно звернене. А злі і недобрі слова зменшують енергію слухача.

Загальне число захворювань, пов’язаних з поганими думками, продовжує неухильно зростати.

Щоб протистояти їм, треба прислухатися до поради древніх мудреців — радіти життю, яким би важким воно не було! Отже, здоров’я, життя і доля людини залежать від її думок. Думаєш про хороше — чекай хорошого.

Думаєш про погане — погане й отримаєш. Те, про що ми постійно думаємо, переростає в переконання, що це має або може статися. І ця віра народжує подію…

Саме тому з сьогоднішнього дня починаємо думати тільки про хороше, сподіватися тільки на краще. І ще, ніколи не переживайте через дрібниці!

Візьмемо на озброєння два золотих правила американського кардіолога Роберта Еліота, визнаного фахівця з профілактики інфарктів та серцевої недостатності.

• Правило перше: не засмучуйтеся через дрібниці.
• Правило друге: все дрібниці.

Будьте здорові!