Дякуйте їм, коли відкриваєте очі вранці...

  

Дякуйте їм, коли відкриваєте очі вранці, дякуйте їм за кожну щасливу мить свого життя, думайте про це і допомагайте їм, чим можете, а ще моліться за них, наче молитеся за свою дитину...


[ Читати далі ]

Діти війни ....

   



«Я - Софія. У Бучі втратила руку, маму та кота. Я одна з 910 дітей, які постраждали через сусідню країну».
Зараз дівчина у безпеці, в Римі, але здригається від кожного звуку й боїться літаків.
Вона відчуває примарний біль. Коли вона хвилюється, болить не тільки неіснуюча рука, а й усе тіло.
До російського вторгнення Софія займалася кінним спортом, але зараз невпевнена, чи буде це можливим у майбутньому. Вона мріє мати протез. Це допоможе їй зменшити біль і навіть зможе виконувати рутину, наприклад одягатися.*...

[ Читати далі ]

Вони у полоні....

 

  Дмитро Козацький на позивний «Орест», воїн полку «Азов», виклав у вільний доступ свої фотографії оборонців Маріуполя з закликом до світових медіа та небайдужих поширювати їх.

[ Читати далі ]

Біженці чи втікачі з Донбасу?


Ostap #Drozdov

Хай це звучить грубо, але донбасців, які приїжджають у Галичину, я вважаю не біженцями - а втікачами. До нас утікають ті, хто останні 10 років тотально підтримували Януковича. А я запитую: від кого біжите? Від своєї відповідальності за діяння своєї Партії регіонів? Від тих, кого ви своїм стадним голосуванням утримували біля корита? І чи є гарантії, що поки донбаські жінки й діти обживаються на Галичині – їхні чоловіки не стріляють в українських хлопців? Ворог прийшов до твоєї оселі, а ти замість того, аби з ним боротися, втікаєш на Галичину – і ще при цьому вимагаєш, аби галичани замість тебе ризикували життям, виганяючи твого кривдника. Ну ви мене вибачте…
[ Читати далі ]

Тайра повернулася з полону....

     


Поки що я не буду постити селфі.Вибачте.
Моя вага на тепер близько 50 кг.
Я занадто виснажена і виглядаю жахливо. 
[ Читати далі ]

“Мамо, я приїду і захочу твоїх булочок…”

  

Цю дівчину із сонячною усмішкою, великими очима і божественним голосом, який лунав у підземеллі розбомбленої “Азовсталі”, віднедавна знає чи не кожен українець.
21-річна волонтерка з Тернопільщини надавала медичну допомогу мирним жителям Маріуполя і українським військовим. А у перервах між боями піднімала їм настрій душевним співом – через що й назвали її Пташка.

[ Читати далі ]

Підстерегла невдача...))

У житті багато чого залежить від зовнішніх обставин. Не так може піти все, що завгодно. Так званий ефект метелика здатний торкнутися всіх аспектів існування. Фатальні випадковості оточують нас усюди — треба лише пильно дивитися.

Прочитавши ці історії людей, у житті яких щось пішло не так, і ви запитаєте себе: як взагалі можливі такі збіги?

«Я просто упустив свою обручку сьогодні вранці»