Він допив каву. Застебнув останнього ґудзика на сорочці, підвівся,взяв валізу в ліву руку, праву продовжував тримати на столі поруч з її рукою. Вона нарешті підвела очі на нього.- Так нічого і не скажеш? Я йду!Величезні карі її очі просто дивилися в його блакитні.Ніколи в житті ні в кого він не просив пробачення.Вона ніколи не боялася і вже звикла до прощань. Доволі банальна картина...Він опустив очі,знов сів навпроти неї.- Хочеш аби я став навколішки і просив пробачення! Так!?Вона відвернулася ...

Читати далі...

Приїхали...де це тебе носило? Я тут думала ...ти давно не зі мною? Як це? Думками. От щойно з тобою. А до цього питання хто був у думках? Маша. Я все зрозуміла,ще в квітні,ці твої затримки на роботі,мовчання коли щось питаю,байдужість до всього... Чому ж ти не сказав одразу? А що казати? Як що,що в тебе інша. Не інша,а друга. Тобто,подруга друга? Ні тобто нога , рука - друга. Але хіба я на варта того аби бути єдиною,чи ти так не вважаєш? Це дивлячись в чому. В чому? В ліжку...

Читати далі...

Ті самі чотири хвилини... Я написала цю історію 2 роки тому. В цю п'ятницю я здійснила її Чотири хвилини - одне перехрестя, два ескалатори,бігова доріжка,один турнікет( я й справді проскочила без квітка:)...) Одне " але" лишилося - я поїхала геть,ми розійшлися без прощань - ти своєю дорогою,я - своєю. Історія додається. Тільки Вови не було,тільки жовто-блакитний прапор майорів мені з його вікна на знак того, що я не помилилася, вибравши його образ нашим янголом-охоронцем. ***

Вона мовчала Він мовчав Вітер гілки дерев гойдав... - Не певен я чи це любов - І я,що принц із моїх снов... вона пішла і він пішов Вітер сміявся з їх розмов:)

Я напишу тобі віршаЙого не прочитаєшПрошепочу тобі словаЯких ти не пізнаєш.Сніг падатиме цілий деньО ні, не я не цілую вжеЯк ми зустрінемось і де?Тобі так боязно й мені.Дарма, що рими вже немаЯк почуттів, що булиСлова,любов,але не гра!!!Тому ми є і будемо.....з чернеток,шкода дати в них нема...грудень’13

Шановні,у зв’язку з тим,що проти Курченка - керівника сайту відкрито справу, я повертаюся) (тепер він нам зі своїми тролями не завадить:) спілкуватися вільно і без образ!)Скучила страшенно! )))А ще тут дещо новеньке намудрувала)Отже, скоро в нас буде можливість своїми проектами підіймати економіку країни всіма можливими засобами. Мій перший варіант: повернення в нашу сільську,тобто профільну промисловість України, етнокультури! Такі як квасоля,горох,гречка...Чому,бо вони...

Читати далі...

http://www.radiosvoboda.org/

[email protected]me :)Квартирна площа більше, можливостей - тежВид європейський :)Друзі,тільки вас не вистачає.Прошу,дуже прошу стучить,заходьте не забувайте.А да, ще твіттер (як я зрозуміла, це найкращий блог-портал,поки що, а там буде видно ;) )ось Eugenia@Ofeli_ua

[Приєднана картинка]Друзі,підкажить куди краще,де вас більше?

Вірш Шевченка, І станом гнучим і красою [Приєднана картинка] І станом гнучим і красою Пренепорочно-молодою Старії очі веселю. Дивлюся іноді, дивлюсь, І чудно, мов перед святою, Перед тобою помолюсь. І жаль мені, старому, стане Твоєї Божої краси. Де з нею дінешся єси? Хто коло тебе в світі стане Святим хранителем твоїм? І хто заступить? хто укриє Од зла людського в час лихий? Хто серце чистеє нагріє Огнем любові, хто такий? Ти сирота, нема нікого, Опріче...

Читати далі...