Немає нічого живого без мертвого…

Не буває дня окремо без існування ночі…

по кімнаті ходимо туди-сюди...
зняти б одяг швидше, й на диван лягти...
почуття, як у їжачка в тумані, п'яного...
в горло вже не лізе ні анальгін, ні клятий дімедрол...

хто зуміє зрозуміти мої вислови..?
мабуть той так само десь завис у мислях своїх...
я читаю кулінарні рецепти лікарські...
і від цього голівонька моя ще більше болить...

ось уся мабуть моя історія...
хто второпав, про що я тут мелю, хай пише мені...

(с) Л.Браток

и опять

Мы живем под солнцем, звездами… А наша жизнь, как мозаика… Столько в ней черно-белых птиц, столько в ней серых «праздников»… Я хочу забыть, я хочу уйти, но не скрыться нам от тоски, Даже солнышко в небе утреннем не сожжет теплом наши страхи все… А ты прости меня, не хочу я жить, Зная, что в душе у кого-то оборвалась нить… Знаешь ты: не суждено нам, наверно, встретиться, Но так хочу я, чтобы не потерялись мы… Забыть теперь я не смогу все те слова, что говорил ты мне… Но верю, где-то встретимся, хоть на краю Земли… А мы живем под солнцем, звездами… И наша жизнь, как мозаика… Если суждено нам с тобою быть, мы обязательно где-то встретимся… И солнце будет лишь для нас сиять, И будет все только так, как мы с тобой хотим… Ведь для влюбленных нет преград, стоит лишь поверить в эту истину… А что, если мы не встретимся? Что ж… Тогда прости меня, друг мой единственный… Мы живем под солнцем, звездами… А наша жизнь, как мозаика… Но обещаю, не оборву я нить, сохраню нашу тайну я…

(с) Лаура Браток

Chorus:
Have we a time?
Have we a time to save our relations?
Have we a time?

I haven’t words to say to you…
It’s so very important to me, that all we have feeling…

Refrain:
You can not believe me now,
But how I may to say all these words
That I have in my soul?..
It isn't that day, it isn’t that night
To say “I love you so much”…
And if you say some little word “no”
I’ll be so unhappy,
‘cause my heart will be braking…

Can you feel my ache in yourself?
How many time I must to wait your word, your answer?

Refrain…

How we can to save our relations?
We were best friends, but now who we are?

Chorus…

Refrain…

L. Bratok (c)

Чомусь життя таке коротке ...
Чомусь спішать кудись усі ...
Лише для тебе все скінчилось ,
Й проблема часу більше не твоя тепер...
Чим завинив ? У чім провина перед Богом ?
Хіба ж є Бог , коли Таке він допустив ?
Страшні птахи злетіли понад ставом ...
А спогади про тебе все не погасають ,
Живеш у серці , немов і не вмирав зовсім ...
Чомусь життя таке коротке ...
Чомусь невпинно поспішає в безвість час ...
Лише для тебе все скінчилось ,
Лежать в могилі - ось нове призначення твоє …

Л.Браток(с)