Звабливою і ніжною весною На квіти білі падали хрущі, Їх ніжно пестили п'янкі дощі, Коли була калина молодою.Роїлися над квітом її бджоли, Тремтіли їхні крилечка легкі.І формувались кетяги пругкі, Спиваючи зорю лілову.Улітку сну позбавилась й спокою:Кохання не відводить від біди...Гіркими стали ягоди-плодиВ виснажливім двобої із собою.Зима розбавила життєву прозу, Бо диво-дивнеє на світі є:Чомусь солодкою завжди стаєГірка калина від морозу ![Приєднана картинка]

Топольок свічечки прочахліНічні змагають ліхтарі.Зимові чорно-білі кахліДощем омиє у дворі.Лишилось зовсім небагато: В оселі прийде рік Новий.Куди ж подівся сніг лапатий, Чом землю в біле не сповив?Коли дванадцята настане, За вікнами роздасться сміх.Повірте: неважливо стане, Чи випав на подвір'я сніг.[Приєднана картинка]

Навіяно http://blog.i.ua/community/53/1329190/Якими ж молодими ми були...Ми без кохання дихать не могли.Парфуми в сумочку, повіки - синім, На шпильках туфлі і спідничку міні!Крутилася у хлопців голова, Куди й дівалися прості слова.Затим пісні бриніли під гітаруІ молодь розсідалася по парам.Горіли поцілунки на щоках, Слова зізнань тремтіли на устах...Лише одне приводило до тями:"Додому, доню!" - звали сонні мами.[Приєднана картинка]

Калашник Т.І. присвячую.Мама вишивалаРушник для синочкаІ старанно клалаСтіжок до стіжочка.Де любов стискала -Червоний з'являвся, А сльозина впала - Чорний проривався.На рушник син гляне У землі чужинській - Матінку спом'яне, Край згада вкраїнський.Вмить запаленіютьМальви і жоржини.Душу обігріютьБарви України.До рідного краюПокажуть дорогу...Вишивала мамаІ...

Читати далі...

Із нету[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Позабутися б, місто покинутиІ до мрії своєї полинути...[ Читати далі ]

1. Мерзнути; в нервовім станіПевний час перебувать - Значить, холодно у ванній!Значить - "дрижаки хапать".[ Читати далі ]

Зорі в небі хороводять - Миколай святий приходитьВ сім'ї чуйні, чемні, щасні, Щоб даруночки покласти:Мультиварку для бабусі, Фен, люстерко для матусі, Вудку, човника для тата, Щастя, радості у хату.Діду - шмат добрячий салаІ здоров'ячка чимало.А для дівчинки Маринки - Фруктів плетену корзинку, Книжку гарну про Жар-птицю, Ляльку Катрю білолицю.Солодко Маринка спала, До янголиків всміхалась.Задививсь старий на личко -Загубив дід рукавичку.[Приєднана картинка]

Біле, біле все навколо, Ох, і снігу намело!- Як же дітям йти до школи? - Сполошилося село.Та вже скоро до лопатиВ кожнім кинулись дворі.Нумо вату відкидатиВсі: дорослі і малі.Хто то, мо', горобенятаЧи яскраві снігуріЧибиряють так завзято?То маленькі школярі.Коли поруч тато й мама, Більше радості нема!Дітлахи йдуть за знаннями, Не страшна малим зима![Приєднана картинка]

День починався зовсім вдалоІ раптом ляпас дав добрячий.В повітрі ще луна стояла - У серці звук завис тремтячий.Проблем я зовсім не хотіла -Звільнитись від чужих амбіцій.Немов в огні, душа горіла, Давили шви від амуніцій.Волало відчуття спокоюВ міцних лабетах самоти.Змінився день на зовсім нОвий -Лишився осад гіркоти.