Розстилає дорога сувоєм сукно -Мчить вдоволено біла автівка.Повертаюсь додому... Дивлюся в вікно.Скоро прийме в обійми домівка.Вітерець ворохобить деревам чуби, Пестить хмарки на овиді сивім.Половіють жита - будуть добрі хліби...-Здрастуй, люба Черкащино, мила!В млості й шепоті трав умлівають поля.Переповнююсь ніжністю й щемом:Може, є десь на світі і краща земля, Та одну я вважаю Едемом.Гідна подиву слава її вікова, Тому кращої в світі не знаю!З потаємних глибин віднаходжу словаІ натхненно у...
Читати далі...