[Приєднана картинка] Кортить малим чомучкам скоріш про все дізнатись: Чом гномики маленькі і взимку спить їжак? Чом горобцям в пилюці дозволено купатись? А кіт дорогу перебіг - хіба поганий знак? Чому листок зелений, а райдуга барвиста? Чом схожі на леліток над квіточками бабки Й нагадують овечок хмаринки в небі чистім, А у ставочку гуси так люблять мити лапки? "Чому? Чому?" - лунають звідусіль слівця. Та мимоволі і самій спаде на добру...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Літня ніч... Спів пташок.. Прохолода.. Наше щастя п'янке не забути повік! Рушничком із зірок пролягала дорога У незнано-широкий незайманий світ. Ми тримались за руки, коханий, з тобою, І легкий вітерець нам куйовдив волосся. Нам здавалось, що Бог сам, своєю рукою, Нас до пари з'єднав, щоб таїнство збулося. Ти на руки підняв мене, наче пір'їну - Змовкло все, лише тиша німотна стояла. "Будь мені, -шепотів,-за кохану...

Читати далі...

Скрипить сапа, мелькають вправні руки, Бур'ян щемливим зойком тишу рве. Було усе: любов, світанки і розлуки - Зостались вечір, бабця й поле світове. На сідала пістряві ряби посідали, Коза в повітці, Мурчика - чортма... Поволі бабця із города почвалала, Криничну воду п'є прямісінько з відра. Мов вихор, котик мчить, хвоста - трубою! Очиці мружить, треться біля ніг. Змахнув солоний піт з чола рукою Самотній день. Й за обрій спати ліг. [Приєднана картинка]

Євгенія Гапчинська - це чудо українського живопису! Її картини дихають добром і любов'ю. Пропоную одну із добірок нашої співвітчизниці. Любовь и романтика в работах Евгении Гапчинской &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Достигають улітку круглобокі медвяні жерделі, І,плодами обтяжена, стогне стара абрикоса. Малі бджілки зокола п'ють солодкі коктейлі, І на джмеликів жвавих поглядають іскоса. Їх статечна матуся - моторна бджола-трудівниця - Ароматно-духмяний дітлахам варить джем. В фартушку із листочка близ плити метушиться, Вечорова земля пахне квітом, травою й дощем. А повітря вологе й п'янке: пити й пити до донця...

Читати далі...

Стук крапель в супроводі вітру Я прослуховую в дрімотній тиші. Мені ж за склом рясну палітру Блакитних крапель дощ залишив. Так тепло, затишно в моєму домі, Вдихаю аромат улюбленої кави. Цей дощ... Він зовсім не лукавий, Веду із ним розмову побутову. Приємно,вкрившись пледом,жебоніти: Я тут - він там, в вишневому садочку. Як гарно слухать дощ - і просто жити!Слова вплітати у вірші-віночки!. [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] А мнЂ одна только в свЂтЂ дума, Как бы умерти мнЂ не без ума. Г. Сковорода Де немає любові - не співають пташки, Де немає натхнення - не пишуться вірші. Де немає кохання - не рахують&nbsp...

Читати далі...

Мені захотілося запропонувати вам, друзі, невеличкі тести. Ви маєте відгадати автора поезій учасників співтовариства. не переймайтеся, що вони важкі. Вони легкі, мов хмаринки. Виберіть тільки одну правильну відповідь. Перевірте себе 1. Идет гроза, бежит коза, в зубах роза Без коментарів ( а) Байок, б) Сонце в) Кент г) Олівія) 2. Дождь -бродяга1. Дождь-бродяга2...

Читати далі...

[Приєднана картинка] День із ранку не був сумним - Хутко з хмарками грав у футбол. Раптом дощик - такий рясний! Дощ застиг - і отримав гол! Ой, як плакав день від образи! Бачте, в нападі і на воротах... Та один... А вони всі і зразу... Он їх стільки, хмарок тих, навпроти! Довго хлипав наш день від нудьги, Доки сонце в червоних чоботях Закивало: " Хлопчиську малий, Он поглянь, стільки в тебе роботи! А ти квилиш... Роби щось лишень!" І поволеньки...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Помню: ревность и стук у виска... И прошу свое сердце не биться. Мы с тобою - враги на ножах : Не хотела тобою делиться. Перестала быть вовсе собой, Не желая с изменой мириться, Через гнев, через стыд, через боль Не могла я тобою делиться! Но потом как-то жизнь пролистала - Да иди куда хочешь, родной! За тебя я бороться устала, Пусть поборется кто-то другой! Стало просто, свободно мне жить, Ведь не надо страдать иль таиться! И теперь, коль...

Читати далі...