Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський ініціює підвищення залізничних тарифів на 15% з 1 січня 2016 року і ще на 15% з 1 липня 2016 року.

Про це він заявив в інтерв'ю ZN.UA.

"Якщо порівняти ж/д тарифи в Україні та сусідніх країнах - та ж Росія, Білорусь і т.д., не кажучи вже про Європу, побачите, що у нас вони найнижчі. Більш ніж у два рази нижче, ніж у сусідів" , - пояснив міністр.

За його словами, додатковий дохід, який "Укрзалізниця" отримає від підвищення тарифів, вона направить на капітальні інвестиції - покупку рейок, вагонів, локомотивів.

Тобто в кінцевому підсумку гроші повернуться в українську промисловість, — наївно очікує міністр.

На жаль, міністр-недоук явно не читав книгу С.Ю.Вітте «Принципи залізничних тарифів перевезення вантажів», що була видана в 1883 році, і не знайомий з біографією її автора.

Сергій Юлійович Вітте (1849 - 1915) —  великий державний діяч, ініціатор спорудження Транссибірської магістралі, керівник Південно-Західних залізниць (1880 — 1889), міністр фінансів і шляхів сполучення, голова Ради міністрів царської Росії (1905 — 1906), один з ініціаторів Маніфесту 17 жовтня 1905 року.

В згаданій книзі обґрунтовується система побудови тарифів. Основним принципом тарифоутворення, саме якого не розуміє Андрійко Пивоварський, С.Ю.Вітте ще 130 років тому зазначив необхідність регулювання залізничних тарифів за законом попиту і пропозиції. Наслідком цього закону, доведеного за сотні років, є залізне правило: скільки тарифи не підвищуй — сума надходжень все одно залишиться тією ж самою, бо вона обумовлюється лише платоспроможністю споживача.

Тому великою помилкою Пивоварського також є намагання порівняти тарифи в Україні та сусідніх країнах. Щоб встановити справедливі та економічно обґрунтовані тарифи, спочатку потрібно дослідити рівень доходів споживачів. Прикро, що міністр, який за освітою є істориком, не розуміє цього засадничого положення. 

Виступаючи за державний контроль над тарифами, Вітте доводив вимогу однозначності та рівності перед тарифами «всіх і кожного». В нього навіть думки не було що можна надавати преференції якомусь Ахметову, Пінчуку чи Коломойському. 

До речі, на відміну від Пивоварського, який намагається все приватизувати, Вітте визнавав доцільність державного управління транспортною мережею. «При експлуатації всієї мережі залізниць урядом є можливість збільшити їх прибутковість», - писав він. 

Отже, більше ста років тому було доведено, що жодного «додаткового доходу» від підвищення залізничних тарифів не буде отримане. А сьогодні українці вже не питають, коли нарешті почнуться реформи, вони лише дивується скільки можна тримати у владі таких бездарних і неосвічених міністрів.

Володимир Бойко

Джерело: “Элита Страны”

При этом действующий руководитель аэропорта, который впервые сделал объект прибыльным, даже не попал в финал.

Скандальным оказался итоговый список кандидатов на должность нового директора аэропорта "Борисполь". Документ оформили в Министерстве инфраструктуры Украины, говорится в сюжете ТСН.

Действующий директор Евгений Дыхне, которого еще в сентябре этого года прославляли за профессионализм, не попал в финальный шорт-лист отбора. За первый год его работы "Борисполь" впервые за свою историю стал прибыльным государственным предприятием, а третий квартал этого года закончил с прибылью в полмиллиарда гривен.

Возмущенный чиновник обжаловал решение чиновников в окружном административном суде Киева. Адвокаты утверждают, что есть все основания признать проведенный конкурс незаконным. Ведь его проводили неизвестно по каким правилам, еще и при действующем руководителе аэропорта, хотя по закону – можно только на вакантную должность.

"Это чистой воды профанация. Критериев нет объективных, все решения на абсолютно субъективных оценках", - говорит юрист Олег Бондарь. Особенно удивляет экспертов итоговый список кандидатов. В четверку из 17 претендентов попали двое откровенно одиозных персон. Один из которых не стесняется называть себя главным фаворитом.

К иностранцам Валентину Византу и Пиотру Икановичу у экспертом вопросов нет – оба имеют в мире репутацию неплохих специалистов. Тогда как украинцы Сергей Гомболевский и Юрий Солончук уже имели возможность проявить себя в "Борисполе" и оставили по себе очень много вопросов.

Гомболевский начал с того, что сократил рядовых работников и внедрил новые руководящие должности с повышенной зарплатой. При нем также состоялась скандальная приватизация прибылей от парковок вокруг аэропорта.

Однако действительно впечатляют коррупционные достижения иного претендента – Солончука. "Он связан с людьми из окружения, скажем так, бывшими бизнес-партнерами сына Януковича. Это их прямая креатура", - рассказал эксперт по авиации Александр Ланецкий. За два года предыдущей работы в "Борисполе" Солончук успел перевести сто миллионов гривен в "Поликомбанк" и "Биг Энергия", которые закрылись на второй день после проведения транзакции. Также организовал строительство ненужных объектов аэропорта по завышенной стоимости с компанией семьи Януковича "Строительное управление номер 813". И раздал несколько миллионов гривен на помощь различным компаниям.

Больше читайте здесь: http://ru.tsn.ua/ukrayina/v-direktory-borispolya-rvetsya-stavlennik-yanukovicha-kotoryy-prinimal-zelenyh-chelovechkov-v-krymu-529588.html

По условиям конкурса Министерство должно было выбрать от двух до пяти кандидатур. Оно выбрало пять. Но каких!  Двое отпетых мошенников, мелкий предприниматель из Литвы, действующий руководитель «Укрпочты», а одна кандидатка попала туда видимо по гендерному принципу – она работает в сети закусочных, в интернете ее окрестили «вільна каса».

Теперь из этой компании номинационный комитет при Кабмине будет выбирать наилучшего.

Однако, за министерский выбор становится не просто стыдно, но и страшно. Ведь в номинационный комитет входят зарубежные эксперты – что они подумают не только о Министерстве инфраструктуры, но и вообще о нашей стране, отобравшей на должность руководителя национального почтового оператора каких-то коррумпированных фриков, которые к тому же вообще не имеют никакого отношения к почте?

С тех пор, как Мининфраструктуры огласило фамилии претендентов, прошло уже три недели. Вы думаете, за это время хоть кто-то из министерских попытался объяснить этот выбор? Никто даже не соизволил рассказать – кто эти люди, какое отношение они имеют к почте, в чем их достоинство, и, наконец, почему Министерство отобрало пятерых, а не двоих.

Понятно, что неадекватный выбор претендентов – это какая-то игра министра и его окружения. Но если это игра, то играйте красиво и объясните, почему неизвестную сотрудницу сети закусочных сделали равным соперником действующего руководителя стабильно работающего огромного предприятия? Какими критериями пользовались? Но Мининфраструктуры молча продолжает играть втемную.

Законодательство определяет, что условия конкурса должны быть абсолютно открытыми. Тем не менее, Министерство даже не удосужилось огласить места работы отобранных претендентов. Всю информацию о кандидатах журналисты выкапывают из всевозможных источников.  И то что они находят – просто ужасает. Но Мининфраструктуры на эту шокирующую информацию никак не реагирует. Значит, все, что пишут журналисты – правда. Значит, действительно в финал конкурса попали личности, на которых клейма негде ставить. Значит, на самом деле, Мининфраструктуры заинтересовано в том, чтобы руководителем «Укрпочты» стал махинатор, вся роль которого будет заключаться в «доении» предприятия.

Впрочем, скорее всего, сегодня для Министерства «доить» Укрпочту – это слишком мелко. Там явно нацелились на приватизацию предприятия. Именно для этого министр проталкивает на должность руководителя своего помощника Артемия Ершова. А Артемий Ершов, если кто не знает, это тот человек, который вместе с Сергеем Левочкиным сумел обанкротить и приватизировать «Укртелеком».

Последние дни много много негативной информации поступает об одном из претендентов на должность главного почтмейстера Украины Дмитрии Никитине. Дмитрий Никитин — одессит, известный в своем родном городе бесконечными скандалами в жилищно-коммунальной сфере. Какое отношение этот провинциальный деятель имеет к почте — непонятно.

Уже целый год активно проталкивает Никитина на должность директора ГП Укрпочта соратник Яценюка Александр Малин. Он тоже одессит, сейчас работает советником Премьера, при Януковиче Малин был вице-губернатором Одесской области, за что и попал в список люстрации. Арсений Яценюк и одессит Александр Малин дружат давно. В 2009 году Малин стал однопартийцем Яценюка и возглавил одесский «Фронт перемен». Именно в те годы Малина и Никитина объединила любовь к сомнительным сделкам – одесские СМИ постоянно упрекали обоих в коррупции. В интернете есть множество информации об астрономических суммах откатов и взяток, которые принимал вице-губернатор Малин, курируя строительную сферу Одесской области, о различных аферах, о собственном роскошном автопарке, о больших земельных участках и дорогой недвижимости.

Дмитрий Никитин и его фирмы ООО «Аверс» и ООО «ГЕРЦ» в 2012 году стали фигурантами коррупционной схемы по выведению из государственной собственности детского санатория «Магнолия» вместе с 3,5 гектарами земли у моря. Знающие люди утверждают, что наверняка там не обошлось без поддержки Малина.

А еще Дмитрий Никитин, будучи заместителем председателя Одесского областного совета и одним из основателей фирмы «ГЕРЦ», прославился в Одессе тем, что сумел сделать эту фирму монополистом, через которого проходили все платежи одесситов за коммунальные услуги. С каждого платежа ГЕРЦ оставлял себе 2,4% комиссии. Это невероятно прибыльный бизнес, учитывая миллиардные обороты в ЖКХ. Специалисты посчитали, что на счета фирмы «ГЕРЦ» ежемесячно капало до 30 млн гривень. Еще одна фирмочка Никитина — ООО «Аверс» осуществляла также нехитрый, но прибыльный бизнес. Эта компания-прокладка устанавливала в домах теплосчетчики, покупала в теплокоммунэнерго тепловую энергию и перепродавала ее ЖЭКам. То есть, она была посредником между двумя коммунальными предприятиями. Это продолжалось до тех пор, пока не выяснилось, что прокладка Дмитрия Никитина ООО «Аверс» приписывала лишних гигакалории, после чего случился скандал и этот аналог фирмы «Рога и Копыта» на некоторое время исчез из информационного поля. Однако Дмитрий Никитин и по сегодняшний день работает в ООО «Аверс» директором «по развитию».

Такие вот «достижения» имеет этот провинциальный предприниматель. Возможно, в Одессе такая деятельность воспринимается «на ура», но при чем здесь «Укрпочта»? Где «Укрпочта», а где Никитин? За какие такие заслуги Мининфраструктуры выдвинуло его претендентом на должность руководителя государственного почтового оператора?

Верных ответов может быть только два:

1. Деньги.

2. Просьба Яценюка.

Какой бы ответ не был правильным, Мининфраструктуры по-любому вляпалось в скандал, ведь теперь министру придется объяснять почему он продвигает на должность гендиректора «Укрпочты» человека, который ни по профессиональным, ни по моральным качествам на этот пост не подходит.

Мало было министру Андрею Пивоварскому скандалов с назначением руководителей «Укрзализныци», портов и аэропортов? И вот теперь он выбрал кандидатом на должность руководителя стратегического предприятия человека с сомнительной репутацией, без управленческого опыта и абсолютно без опыта работы в почтовой сфере.

Кандидатуру Никитина и еще четырех претендентов еще предстоит рассмотреть комиссии по назначениям Минэкономразвития, и надеемся, что она не будет руководствоваться теми «критериями», по которым Никитина выдвинуло Мининфраструктуры. И кто бы в конце концов не стал руководителем «Укрпочты», Андрей Пивоварский должен ответить за эту авантюру и объяснить чем он руководствовался при выдвижении таких странных кандидатов.

Валентин Иванченко, для SKELET-info

Для ефективної роботи будь-якому міністру потрібний щтат радників – спеціалістів, які фахово підкажуть, як вплине те чи інше рішення на розвиток усієї галузі. До їх думки дослухаються і нею ж часто керуються. Якщо міністрів українці знають хоча б в обличчя, то про радників навіть не задумуються. Хто ж такі радники: професійні консультанти чи сірі кардинали? Міжфракційне депутатське об'єднання Верховної Ради України  «Депутатський контроль» взявся це перевірити і надіслало до міністерств запити із проханням надати інформацію про тих, хто консультує їх очільників.

Абсолютним рекордсменом за кількістю радників є Міністерство інфраструктури – там виявилося 50 позаштатних радників. На другому місті Міненерговугілля – 38. Найскромнішим у своїх потребах виявився Мінкульт – всього один радник, та й той у штаті.  Загалом 14 міністрам «підказує» близько 220 радників.

З’ясувалося, що серед величезної когорти консультантів, що заповнили Міністерство інфраструктури, можна виявити багато дійсно цікавих персоналій. Одні активно просувають власні бізнес-інтереси, другі приховують свої прибутки, треті очікують «жирних» посад, а четверті — недолюстровані чиновники часів Януковича.

Кадрові працівники міністерство розповідають, що значна частина радників взялася з інвесткомпанії Dragon Capital, в якій колись працював міністр Андрій Пивоварский. Нібито перед ними поставлено завдання оцінити активи галузі і надати пропозиції щодо їх приватизації.

В Мінінфраструктури існує незаконна система додаткового матеріального заохочення керівної ланки та провідних аналітиків.  Також доплачують і радникам, що працюють на громадських засадах. Зокрема, ЗМІ неодноразово повідомляли, що радники міністерства, які раніше обіймали посади в компанії Dragon Capital – Олександр Мягкий, Андрій Мотовиловець, Олексій Соболєв, Іван Макушенко додатково отримують цілком конкретні суми – від 3 до 5 тисяч доларів США щомісячно. Ці факти ніяк не наважаться перевірити правоохоронці, хоча їх закликав розібратися з тіньовими зарплатами в міністерстві навіть міністр юстиції Павло Петренко.

Серед радників міністра інфраструктури числиться Геннадій Фукс – в минулому – депутат Запорізької облради від Партії регіонів,  у 2006-2010 роках – заступник голови ОДА з питань ЖКГ. Місцеві видання стверджують: власник групи компаній «Віннер Форд Запоріжжя – Інтрейд-Груп» активно оперував значними бюджетними коштами для підтримки бізнес-структур.  До прикладу, в 2009 році, зазначає одне із запорізьких ЗМІ, використав на це 6 млн. гривень. Як наголошував раніше сам пан Фукс, метою його діяльності, як позаштатного радника, є «перезавантаження системи співпраці влади і бізнесу».

Виявилося, що інфраструктура – це також сфера компетенції і Андрія Мухатаєва – колишнього керівника управління СБУ в Харківській області, який ще в 2006-2008 роках встиг «засвітитися» в низці корупційних скандалів та був звільнений з посади під тиском громадськості.

З Андрієм Пивоварським співпрацює і росіянин Євген Ромащин, який донедавна очолював компанію Ріната Ахметова «Сorum Group» . В міністерстві людина Ахметова курирує залізничний транспорт. Минулої зими Ромащин ледь не став новим керівником «Укрзалізниці». Він увійшов до трійки фіналістів конкурсу з відбору на посаду генерального директора "Укрзалізниці", втім суд визнав цей конкурс незаконним.

Колишній директор Іллічівського порту Юрій Крук, який не потрапив на останній етап конкурсу на посаду нового керівника підприємства, отримав посаду радника міністра інфраструктури Андрія Пивоварського у вигляді «втішного призу». Однак, він все одно намагається впливати на роботу порту, маніпулюючи трудовим колективом через свого партнера - голову портової профспілки Сергія Бризгалова. Нещодавно він навіть намагався стати почесним президентом порту. При цьому в інтерв'ю газеті підприємства «Іллічівець», Крук заявив, що «переконаний, що колектив не допустить, щоб в порт прийшли якісь варяги, люди абсолютно некомпетентні». З цього можна лише уявити, які поради отримує від нього міністр…

Найбільш одіозним радником Андрія Пивоварського є Артемій Єршов – найближчий друг та бізнес-партнер Сергія Льовочкіна. Артемій Єршов працював на багатьох посадах в фінансовій сфері – і майже скрізь його діяльність пов’язують із гучними скандалами та фінансовими махінаціями. Наприклад, він «засвітився» у  численних шахрайствах, що відбувалися у банку «Банкірський дім», який у міліцейських звітах фігурував як найбільший конвертаційний центр в Україні, оборудках із кредитами і використанням адмінресурсу  у банку "Кліринговий дім", афері з рефінансуванням банку «Надра», махінаціях із майном і грошима «Укртелекому» тощо.  Останнім його місцем роботи був "Сбербанк России". Зараз Пивоварський просуває свого радника Єршова на посаду гендиректора «Укрпошти».

Отже, інститут радників в Міністерстві інфраструктури перетворився на такий собі кадровий відстійник, де вирішують власні питання чимало людей із сумнівною репутацією. Здається, міністр інфраструктури не звертає на це уваги. Втім, зважаючи на постійні кадрові скандали, які стрясають міністерство через непрозорі призначення керівників найбільших держпідприємств транспортної галузі, питання радників дійсно здається дрібницею.

За матеріалами прес-служби «Депутатський контроль»
Надруковано в SKELET-info

На цю ж тему:
Артемий Ершов: участник финансовых махинаций и ставленник Левочкина 

Американский сенатор, бывший кандидат в президенты США Джон Маккейн во время своего пребывания в Таллинне заявил:

«Мы имеем дело с головорезом, имя которого Владимир Путин».

Маккейн также заявил, что в тех странах, которым теперь грозит Путин, присутствия НАТО должно быть больше. Американский политик выразил надежду, что демонстрация солидарности НАТО и сотрудничество с США дадут Путину сигнал, что, если он на кого-то нападет, то его будет ждать сильный и объединенный ответ, передает «Радыё Свабода».

Посещение Эстонии стало частью большой поездки группы американских сенаторов по Эстонии, Швеции, Норвегии и Латвии. Главная тема их визита - киберзащита.