із циклу Врєміна года Потні і напівголілипнуть тьолкі до мене в транваї...Спека облизує мозг,я від цього охрєнєваю... Та літо мине вже скороі обсипле всю лисину снігом...Кулька Землі дурнакрутиться наче та дзиґа.

Я пью весну и не могу напиться, Давно уже - без малого, лет тридцать. Из года в год мучительнее жажда, И ценности глотков всё больше в каждом. (с)Какойтамужчіна Я п’ю весну, вже випив тридцять пляшокАле це пойло шото не вставля…І сам у себе я питаю: «НашоБезбожно так бухати треба, бля’?» Алкоголізм – то є тяжка хвороба.Онно вже й санітари зі шприцем…І поглядом ман’ячним із під лобаЯ їм кажу: «Не дамся вам живцем!»

Моя душа давно.. не в тілі. Гуляє десь за горизонтом. Складу корабликом долоні І попливу у слід їй.. (с)Какаятомася Моя душа давно уже не в тілі,Бо зомбі я голодний і бездушний,І очі мої мутні і зотліліТебе шукають всюди відчайдушно.Свої зігнилі зуби простромитиЯ прагну крізь твою прозору шкіру,І слиною зеленою слинити,І гризти твою плоть як шмат зефіру… [Приєднана картинка]

Подними глаза, и у стойки бара, Ты оставь стакан и не пей с него, Это не поможет, это не подскажет, Душу ведь не лечит терпкое вино. Ты забыться сможешь, но забить не в силах, И душе так больно но куда идти, если разошлись, как уходят в море, от причала "Счастье" наши корабли. (с)Какаятоженсчіна Поклади глаза у стакан гранений,У грайливу муть терпкого вина.Трохи розмішай і ковтай шалено,Осушай стакан до самого дна… І не хвате’ сил в тебе позабутиТе кохання...

Читати далі...

Єслі женсчіна сексу хоче,Єслі лоно її палає,Хай канхвети жере щоночі,Бо від них, кажуть, попускає...

Сегодня я обула шпильки, Сегодня я одела мини. Хотела полюбить я пылко, Но вновь лезвие мне в спину. (c)Какаятоженсчіна Сьогодні ти вдяглася сексуально,Неначе перша хвойда на планеті,Хотіла вдовольнить мене орально,Та в спину хтось встромив тобі мачете… Лежиш ти нерухома й безпорадна,Накрився мій мін’єт в зв’язку із етім.І так мені обідно і досадно,Шо я ридаю голосно в клозеті…

Чорне за чорним. Біле за білим. Крапля за краплею. Хвиля за хвилею. Скачеш на зебрі.. По морю.. життя. (с)Какаятомася Фарбована зебра несеться по морю,Не тоне… Навєрно вона надувна.І єслі я зебру щосили пришпорю,То є імовірність, що лусне вона… Всі будуть тваринку несчасну жаліти,Бо доля зебряча трагічна була…І з часом на днині чотири копитаНакриє навіки муляка рясна…

Між чорних хмар вдарила блискавка, боляче і гучно, як докір совісті. Телефон повідомив коханим голосом, що сьогодні прийшло літо. (с) Надєжда Повідомив телехвон, що настало літо,Роздягайся, моя кралю, та стрибай у жито,Бігай в полі голяка, обминай калюжі,Можеш і не обминать. Зрештою, байдуже...

Не люблю я людей любити,Ненавидіти їх полюбляю,І красиві ізискані квіти,Лиш покійникам я вручаю...

Жила на планеті какая-то Мася,Якось вона перевдягласяВ плаття нове і у тухлі червоні,Й попрямувала кудись у вагоні... Віз її потяг по Україні,Небо над нею висіло синє,Сонце в блакиті нєрвно блістєло,Трясло у вагоні Масіне тєло... Куди вона їхала? Це не важливо!Главноє то, шо вона мала пиво...Випила все (була довга дорога)Врешті приїхала у сінагогу... Шо там було, то також не суттєво,Важно, проте, - була Мася чуттєва,Мала вона почуттів повні груди,В цілому було їх майже півпуда... Коротше...

Читати далі...