Оп‘ять прийшла весна смердюча,Вокруг багнюка і гівно,Дівки, шмаркаючись в рядно,Гуляють дужі і п‘янючі… Розкрию я своє вікноІ матюкатимусь на тучі,Та матюки мої співучіТи не почуєш все одно. А сонця смажений пузирПо небу плаватиме далі,Над лабіринтами квартир. А на гранітнім п’єдесталі,Якийсь обісраний упирСтоїть, тримаючи скрижалі.

Люби меня под звуки саксофона Разбуженная огненная страсть Резвится разжигая наши стоны, Чтоб я могла к твоим губам припасть (с)Какаятоженсчіна Люби мене під звуки саксохвона,Чи може флєйти ілі мандоліни,Ще можна під рінгтони телехвона,І даже під банальне піаніно... Люби мене під трінькання кіфари,Під бій литавр, під трохкіт барабана,Під кантеле, бандуру чи гітару,Та тільки помовчи, моя кохана.

Кирзачі ви мої, кирзачі,Накладу я у вас кірпічі...І поставлю в куточокЯ вас без заморочок.А взуватиму тільки вночі.

Напалмом выжег душу. Любовь здесь и не селится. Я строила - ты рушил. Дым по руинам стелется. (c)Какаятоженсчіна Над руїнами любовіСтелеться смердючий дим,Бо мужчина безтолковийВсе спалив напалмом злим... Душу випалив, казліна,До останку навсігда,І вона уже мужчинуНе полюбе' нікогда. Буде котиків любити,Хом'ячків і борсуків,У горшках красиві квіти,Та ніяк не мужиків... Купе' розовий вібратор,Ілі може голубий,І почне себе кохатиУ позиції любій...

Ти поїхала від мене, я сиджу, скучаюІ розмазую соплю по клавіатурі...Колупається в мозгах ховрашок печалі.То, навєрноє, любов, вам кажу, в натурі. Вспомінаю про тібя кожную хвилину,У вісні приходиш ти гола і красіва.Твої груди чарівні – стиглі апельсини,А особєнно одна, та котора зліва… У розлуці дні повзуть наче равлинята,Але знаю – прийде мить зустрічі з тобою.Взую кирзачі тогда, і почну затятоТанцювати гопака, дригая ногою.

Їй хотілося літа дуже,А на дворі зима стояла,І сніжинки такі байдужіВогкі очі позаліпляли...

Я накрасила ногти красным. Может платье такое одеть? Что бы ты захотел меня страстно. Что б всё время хотелось хотеть. (c)Какаятоженсчіна Твої нігті червоні на руках і ногах,Твоє плаття прикрило і сраку, і груди,Твої очі блищать мов зелена фольга,І благають, шоб я захотів таке чудо. Та немає у мене ніяких бажань,Потомушо давно я достіг просвітлєнья,І з тих пір незворушний немов баклажанІ не маю потреби у совокуплєньях.

Сьогодні празднік - День влюбльонних...Я теж когось любив когда-то,І в вираженіях жаргоннихПисав про страсті на кроваті. Та розлюбив усіх додної,Від жодної з красунь не млію.Я восхіщаюсь лиш собою,І сам від себе шаленію...

Коли сонечко червонепадає за небокрай,Йде гуляти по районуЗлобний дєдушка Какай. Тягне він важку торбинуЗа собою повсякчас,А як стріне десь дівчину,То вдягає протигаз. Єслі ти цицькаста краля,Краще хутко утікай,Бо охоч до вакханалійЗлобний дєдушка Какай.

Неделю дождь. Не различить цвета. Цветы на подоконнике завяли. Свеча в слезах. И скрипка на рояле (с)Якаськнягыня Зів’яли квіти на підвіконні,Моє кохання також зів’яло…Зелені очі твої бездонніСтрашна безодня геть засмоктала... Як балалайка, що на рояліЛежить беззвучно в обіймах цноти,Твоїх грудей чарівні спіраліНе грають більше кохання ноти…