Профіль

visnyk

visnyk

Україна, Вінниця

Рейтинг в розділі:

  • visnyk.blog.i.ua

Важливі замітки

Останні статті

Чуже

  • 10.02.12, 19:25
І я поїхав. Покинув усе заради нічого, в кращому випадку – чогось невідомого. По суті, лише заради роботи, якої не міг знайти в рідному місті.О так, тепер воно для мене рідне. Скільки я говорив зле про нього, скільки мучив себе уявними проблемами та хотів самостійності – думки матеріалізувались. Так мені і треба.Головне, що хоч рішення я приймав сам, і звинувачувати в ньому можу тільки себе. Та від’їзд в абсолютно невідоме і чуже середовище був потрібен, і чим пізніше б він відбувся, тим був би ...

Читати далі...

Ну треееба ж...

  • 30.01.12, 20:22
Британські вчені встановили залежність інтелекту від музичних переконань людини. Найрозумнішими виявились любителі класики і року, найдурнішими – репери і r`n`b-сти.Нє, ну тепер все ясно, чому ця туфта така популярна – основна маса людства тупенька, ще й чим далі тим більше. А ще діло попахує расизмом – це ж треба, виявляється народна творчість загорілих хлопців з американських низів є ширпотребом для найбільш недалеких. Тупак в труні крутиться… Правда, на тлі російськомовного убожества...

Читати далі...

Дід умер

  • 18.01.12, 23:58
От і все.Поховали старезного діда,закопали навіки у землю святу.Він тепер вже не встанеі ранком не підеіз косою під гору круту.І не стане мантачкою тишу будити,задивлятися в небо, як гаснуть зірки.Лиш росою по нім буде плакати житоі пливтимуть над ним непомітно віки.От і все.Поховали хорошу людину,повернули навіки у лоно землі.Та невже жпомістились в тісну домовинувсі турботи його,всі надії,жалі!Та невже ж тойому все віднині байдуже —чи світитиме сонце,чи ніч напливе!Біль у душу мою...

Читати далі...

Зверхність і домінування

  • 09.01.12, 21:33
Декілька місяців тому трапилась мені одна книжечка по пікапу. Її автор або автори клятвено запевнювали, що якщо навіть забитому невдасі пройти весь її «курс», то перед ним буквально відкриватимуться усі двері і розсуватимуться усі ніжки. Та мова зараз трошки не про це.У книжці є дійсно цінні поради, деякі – із серії «і чому я тільки сам про це не здогадувався раніше?». Потрібно бути впевненим у собі, стильно одягатись, приємно пахнути і т. п. Це зрозуміло. Але траплялися там і речі, з якими я...

Читати далі...

Не можна

  • 29.12.11, 17:33
Частину обставин або речей навколо нас змінити не можна. Так вже повелося. Але при цьому деякі з них умудряються так міцно засісти в думках, що не просто не викурюються звідти, але і заважають зосереджуватись на чомусь новому, все більше заповнюючи собою свідомість.Про них немає сенсу (читайте, не можна) говорити. Вони нічого не значать для будь-кого іншого, ніхто не зрозуміє суті, або не зможе допомогти, або просто посміється.Це ж можна змінити? Ну хоча б з мільйонною долею ймовірності, при...

Читати далі...

Оля и Монстр - Сны деревьев

Снег заметает следы.. Гаснет окно... Человек, или дерево ты - Темноте всё равно. Холод притаился за дверью, Подсмотрел наши сны. Снился лес, где мы - как деревья, А деревья - как мы... Между нами проложены рельсы И летят поезда. Мы друг друга из сумрака леса Зовём иногда. Пассажиры слышат немного Этот звук, Принимая его за дороги Скрип и стук. Наши ветви ломались под тяжестью снега, Скрипели стволы. Нас пугали шаги человека И скрежет пилы. Мы сплелись в неподвижном...

Читати далі...

Маски

  • 08.11.11, 19:41
В дитинстві я був зовсім не схожий на себе теперішнього. Зараз навіть мені самому важко повірити, що то був саме я. З самого початку, коли я тільки почав говорити і усвідомлювати себе, став озвучувати майже усі свої думки.Я міг розповісти абсолютно незнайомим людям на зупинці від чого здохла наша кішка. Смішив продавщиць на базарі запитаннями типу «скільки коштує цибуля?», хоча в дошкільному віці вона мені була абсолютно непотрібна, та й не було за що купувати. Міг з непідробним обуренням...

Читати далі...

За межами моєї свідомості

  • 31.10.11, 19:44
Моя хвороба спочатку здавалась мені легкою застудою, якій взагалі не варто було приділяти особливої уваги. Проте через кілька годин, увечері, температура піднялась до сорока і навідріз не хотіла нічим збиватись. Тому терапевт, якого я викликав зранку, безапеляційно відправив мене до лікарні. Так досить швидко із свого затишного ліжка я перемістився на лікарняні нари.В палаті, в яку мене помістили, було усього два ліжка: моє – ліворуч від дверей, ще одне, порожнє – праворуч. Зліва від входу були ...

Читати далі...

Забуте

Деякі люди відомі у суспільстві набагато більше, ніж того заслуговують, а інші – навпаки, несправедливо забуті. Аби трохи вирівняти цю несправедливість, хочу розказати про відомого в минулому криворізького промисловця – Сергія Колачевського. Для Кривого Рогу він мав би бути фігурою не менш знаковою, ніж відомий у нас Олександр Поль, але порівняно з ним є зовсім «нерозкрученим». А дарма.Колачевський народився у селі Федорівка сучасного Олександрійського району Кіровоградської області. Незважаючи ...

Читати далі...

Ну...

  • 08.10.11, 21:34
Сьогодні, ідучи вулицею, бачив як спілкується глухоніма пара. Зрозуміти нічого з їхньої «розмови», звісно, я не зміг, але судячи з емоційної насиченості жестів, говорили вони про щось важливе і напевно цікаве. І було в суті цієї беззвучної розмови щось неймовірно сумне. Я ж, хоч і маю нормальний слух і голос, не знаю, про що говорити. Нікому.