Блог visnyk

Вид:: короткий; повний

Замітки:

Про той самий законопроект

26.12.23, 12:52

Особисто я бачу лише два способи якось покращити показники мобілізації.

1. Фінансова мотивація. З/п військових має бути в рази вищою від теперішньої. Але ж хто на це піде, коли бруківка не перекладена і стадіони не реконструйовані.

2. Чітко прописані строки демобілізації. Зараз дорога в ЗСУ - це дорога в один бік. Навіть загроза тюрми вже не виглядає на цьому тлі так страшно, бо в тюремного терміна є прописана кінцева дата, на відміну від служби, з якої можна повернутися хіба мертвим чи калікою.

У представленому законопроекті якраз про демобілізацію "забули" (крім 90 днів відпустки для повернутих із полону, яких наче взагалі мали б звільняти повністю - але я не дуже в темі). Зате багато популізму та ідіотизму. Я довго старався утримуватися від повного провалу в емоційних гойдалках на тлі потоку не дуже райдужних новин, але тепер переломився. Для мене такий законопроект виглядає визнанням того, що ми програЄмо і можемо лише продовжити агонію ненадовго. Маленька радянська армія не переможе вчетверо більшу радянську армію.

Далі бачу два варіанти розвитку подій. Або скасують найбільш дикі нововведення, і народ сприйме це як полегшення (забрати все, повернути частину, і всі задоволені - завжди працює безвідмовно; можливо, навіть рейтинги собі покращать). Або приймуть +/- як є, що призведе до переходу решток економіки в тінь, готівкові розрахунки і зарплату в конвертах. Донати від чоловіків так само упадуть до нуля.

Коментарі: 24

visnyk

Коростишів. Синя вода, сірий камінь

20.12.23, 18:40

Зважаючи на мою любов до затоплених кар'єрів, мені складно навіть самому собі пояснити, як я так довго ігнорував Коростишів, що якраз-таки дуже відомий у цьому плані. Тим більше це місто зручно розташоване: за 30 км на схід від Житомира, по Київській трасі.

[ Читати і дивитись далі ]

Коментарі: 17

visnyk

Місто, у яке я ніколи не повернусь

13.12.23, 18:51

Це буде трохи нетипова для мене мандрівна нотатка – менше фото, більше тексту, перемішаного з особистими спогадами. Я нашкріб у своїх архівах усього близько сотні знімків, і то більшість із них нікуди не годяться. Зазвичай у цікавих місцях я роблю більше сотні фотографій у день, а тут – за майже три роки постійного проживання.

Просто, тому що я ненавидів це місто, а знімати щось, що сприймається як огидне, – нелогічно. Я й досі його ненавиджу, і в тяжкі моменти життя мені нескладно підняти собі настрій лише згадавши, що я уже не там і ніколи більше не зобов'язаний повертатися. Отже, сьогодні ми будемо гуляти по Сімферополю – столиці Криму.

[ Читати далі ]

Коментарі: 47

visnyk

Чорногора-4. До Попа через Вухатий камінь і назад понад хмарами

27.11.23, 19:11

Кульмінацією всієї вилазки до Чорногори у липні мав стати четвертий, завершальний день. Окрім ніфігової відстані загалом (ми мали прочалапати 24 км), він включав підйом на дві досить високі гори, одна з яких – легендарний Піп Іван Чорногірський, третя за висотою вершина в українських Карпатах.

[ Читати і дивитись далі ]

Коментарі: 9

visnyk

Чорногора-2. Шпиці, Ребра, Несамовите

13.11.23, 18:55

Другий із чотирьох днів липневої вилазки до Чорногірського хребта виявився набагато насиченішим за перший. Ми мали пройти 18 кілометрів та відвідати дві вершини й одне озеро.

[ Читати і дивитись далі ]

Коментарі: 21

visnyk

Дев'ять

08.11.23, 18:53

Традиційно для себе 8 листопада я святкую своє особисте свято, якого немає у жодних календарях – день переїзду у Вінницю. Сьогодні – уже девять років як. Час розставить усе на свої місця, але на даний момент це виглядає найбільш вдалим і своєчасним моїм рішенням, яке було можливе на той момент.

1. І традиційно у такий день я публікую у блозі багато фотографій свого міста, зроблені за кілька місяців до того.

[ * * * * * * * * * ]

Коментарі: 11

visnyk

Крокомір

26.10.23, 19:10

Пост не щоб похвалитись, а просто не знаю, де ще це швидко записати для себе.

Серія із днів, коли я находив 10 тис. кроків або більше, тривала з 17 квітня по 21 жовтня включно або 188 днів підряд (не знаю, чи бувало зі мною таке раніше, бо взагалі відносно недавно почав звертати на це увагу).

Найбільше кроків за 1 день - 44494, 13 липня. У липні був і найбільш продуктивний місяць, 661575 кроків всього або 21341 в середньому за день.

Значну роль у цьому відіграв той факт, що сходити пішки на роботу й назад - уже тисяч дев'ять кроків, ну а побродити десь у вихідні мене зайвий раз просити не треба. Для підрахунку використовувався Google Fit в телефоні, бо фітнес годинника у мене нема і не треба. Знаю, що інші трекери можуть показувати інші значення, цей я вибрав як такий, що здався мені найбільш правдоподібним.

Коментарі: 12

visnyk

Чорногора-1-3. Кострича та Косарище

18.10.23, 19:57

Друге літо поспіль, попри всю срань навколо, мені знову вдалося вибратися у кількаденну відпустку в Карпати. Це вже само по собі можна вважати неабияким успіхом, а якщо зважати на якісне наповнення тих днів, то взагалі. Якщо торішній варіант був лайтовим, наскільки це можливо в горах, то цього разу все по хардкору: за 4 дні ми пройшли на своїх двох 75-80 км, піднявшись в тому числі на два двотисячники.

Я розумію, що чим довше війна, тим більше розповіді такого роду викликатимуть негатив, та поки маю змогу, все ж розповідатиму. І для пропаганди внутрішнього туризму, який має вижити навіть в таких умовах, і для власних спогадів: після кожної подорожі здається, що ось цього разу вдача супроводжувала мене востаннє, й більше нічого цікавого у цьому житті не буде. І колись це відчуття таки справдиться.

1. Враження від подорожі я поділю на три частини. 2й і 4й день за насиченістю заслуговують окремої замітки кожен, а 1й і 3й можна вмістити в одну. В ось цю.

[ Читати і дивитись далі ]

Коментарі: 27

visnyk

Топаз серед граніту

28.09.23, 19:10

Усім, хто хоч трохи мене знає, відома моя любов до затоплених кар'єрів. Скільки я облазив їх у різних регіонах України (до деяких місць лише заради кар'єру і їхав) – не злічити.

1. Парадокс ситуації полягає в тому, що один із них знаходиться в Кривому Розі, усього за три кілометри від дому, де я прожив 2/3 життя… а був я на ньому аж один раз, та й то в мерзенну дощову погоду, коли красу озера толком не видно. Цього року я нарешті виправився, хоча погода теж була хмарною, та принаймні не настільки, щоб завадити наробити купу яскравих фоток.

[ Читати і дивитись далі ]

Коментарі: 12

visnyk

Повернення до Червоного міста

05.09.23, 19:06

У неймовірно далекому 2017 році я здійснив єдину (для себе) у своєму роді одноденну подорож, що являла собою велосипедний заїзд по маловідомих місцях на межі Франківщини та Тернопілля, головними серед яких були замки у Чернелиці та Червоногороді. Єдиною такою та поїздка стала через забагато ризиків, на які я тоді просто забив. Починаючи з факту, що мій тодішній велосипед не надто годився для горбистого рельєфу дністровських околиць. Ну і просто будь-яка проблема на шляху, включаючи поломку чи травму, могла коштувати надто дорого, коли я сам так далеко від дому й цивілізації взагалі.

1. Власне, поломка і сталася якраз в урочищі біля Червоногорода, й хоча я сам впорав велосипед, все ж не ризикнув добиратися до замку: пряму дорогу до нього перегородив якийсь дитячий табір, а втрачати час і продиратися крізь хащі стало ризиковано. Того разу я обмежився спогляданням мертвого міста здалеку, але обіцяв собі повернутися й надолужити. Момент повернення настав лиш у червні 2023 року. Цього разу вже можна було приклеїтися до групи й не паритись із приводу того, як добратися до такого загалом важкодоступного місця.

[ Читати і дивитись далі ]

Коментарі: 12

Профіль

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Свіже відео

Замітки:

Про той самий законопроект

Коростишів. Синя вода, сірий камінь

Місто, у яке я ніколи не повернусь

Чорногора-4. До Попа через Вухатий камінь і назад понад хмарами

Чорногора-2. Шпиці, Ребра, Несамовите

Дев'ять

Крокомір

Чорногора-1-3. Кострича та Косарище

Топаз серед граніту

Повернення до Червоного міста