На відміну від Мукачевого, яке знаходиться майже в центрі області, Ужгород розташований на самісінькому кордоні зі Словаччиною. Від цього складається враження, що сюди туристів добирається поменше. Якщо так, то дуже дарма – столиця Закарпаття варта того, щоб пертись заради неї хоч на край світу. Почнемо з музею гумору, що на в’їзді в місто з боку мукачівської траси. [Приєднана...

Читати далі...

Після звільнення міста від фашистських загарбників не пройшло і тижня, але воно уже помітно ожило. І справа була не тільки в нескінченному потоці радянських літаків, танків, машин, піхотинців, що безперервними вереницями рухались на схід і південь, наступаючи на ворога. У місті з’явились люди. Слабкі й немічні, вони несміливо, але все частіше й частіше покидали бомбосховища, підвали, катакомби й горища. Наче вперше у житті бачили яскраве сонце, що незвично сліпило очі після, здавалось...

Читати далі...

Починати розказувати про Мукачеве потрібно із замку Паланок. Як же без замку. Ким і коли він заснований, достеменно невідомо, але в літописах середини XI ст. уже згадується як завершена будівля. А сьогодні ми можемо побачити цю майже тисячолітню красу в стані, близькому до ідеального. Так як здалеку я бачив замок лише з вікна маршрутки, спер загальний план із сайту podoroziaib.org.ua. [Приєднана картинка] І далі вже мої фото зсередини. Із кріпосних стін відкриваються види на місто....

Читати далі...

Хоча почнеться ця подорож не з палацу і не з замку, а з монастиря. Монастир жіночий, знаходиться у селі Драчино, що одразу під Свалявою. Навпроти входу – досить популярний для цих країв пам’ятник Кирилу і Мефодію. [Приєднана картинка] [ Читати і дивитись далі ]

Місто Берегове чи не найбільше відоме своїми цілющими термальними водами, а от нормальної екскурсії туди не було. Ну а на біса мені якісь там термальні води, коли можна подивитись одне з найстаріших містечок України. Довелось імпровізувати і вкластись в обмежений проміжок часу. І перше, що я тут побачив, був веселий дорожній знак. [Приєднана...

Читати далі...

Темна, волога і хвороблива зима – слушний час для приємних згадок про літо. Особливо, коли так сталось, що у мене була цілком повноцінна відпустка. Особливо у Закарпатті. Так хоч на якийсь час можна забути про холодне мокре місиво на вулиці і традиційний скоп зимових проблем, яким кінця-краю не видно, і згадати про один з найпрекрасніших регіонів України – з неповторною буйною природою, неймовірними Карпатами, маленькими і по-європейськи затишними містечками. Хай це все було вже давно...

Читати далі...

Продовжую огляд місцевого настінного мистецтва з того ж місця, де закінчив минулого разу – з Вишеньки. На виїзді на Барське шосе є довга суцільна стіна, а отже, вона не могла просто так лишитись незайманою. [Приєднана...

Читати далі...

[Частина 1] [Частина 2] Час собі йде, а з ним назбиралась і нова порція вуличних творінь. Почну з картин з багатьом відомими мультяшними персонажами в районі Хмельницького шосе. [Приєднана картинка] ...

Читати далі...

В квартире сочный голос что-то говорил о производстве чугуна, зачитывал цифры. Голос шел из заделанной в правую стену продолговатой металлической пластины, похожей на мутное зеркало. Уинстон повернул ручку, голос ослаб, но речь по-прежнему звучала внятно. Аппарат этот (он назывался телекран) притушить было можно, полностью же выключить -- нельзя.Он вынул из кармана &nbsp...

Читати далі...

Назвою замітки стала чесно запозичена назва екскурсії, влаштованої відомим вінницьким турклубом. Так як цього разу я їздив не дикуном, а на мікроавтобусі з групою, за один день познайомився аж з чотирма цікавими місцями Хмельницької області. І перший у черзі Летичів та місцевий санктуарій. [Приєднана...

Читати далі...