ПРОПАГАНДА ТОЛЕРАНТНОСТІ І НЕНАСИЛЬСТВА — ВИКЛИК НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ

“Усе своє життя я протидію насильству і виступаю за толерантність”, “Потрібно пропагувати толерантність на радіо, телебаченні, у газетах та Інтернеті, у школах та університетах”, “Нашому суспільству страшенно не вистачає толерантності! Потрібно виправляти ситуацію”, “Нам потрібно подолати несприйняття інакшості і відсутність культури терпимості”. ЗМІ переповнені подібними фразами. Їх висловлюють відомі особи. Їх можна зустріти у шкільних та університетських підручниках. І все це — попри той факт, що у країні четвертий рік поспіль іде війна.

Агресивна пропаганда культу так званої “толерантності” часом доходить до відвертого фарсу. Особливо тут відзначилися адепти боротьби проти “мови ворожнечі”. Окремі журналісти цілком серйозно пропонують відмовитися у висвітленні війни на Донбасі від чіткого розмежування української та російської сторони. На їхню думку, принципово недопустимо вживати такі поняття як “окупанти”, “бандити”, “терористи”. Більше того, сьогодні можна знайти звіти з аналізом блогосфери, які засуджують вживання слів “ватники”, “мордор”, “раша” відносно наших ворогів. Мовляв, такі слова — це неприпустима дискримінація людей, які мають право на іншу думку.