28 червня - 2 липня 1941 року в Чортківській тюрмі радянські спецслужби знищили понад 800 осіб (на цвинтарі є могила невідомих), близько 120 осіб розстріляли дорогою в м. Умань (Черкаська область), ще понад 750 людей — в Умані.

Мене останнім часом сильно напрягають українські ЗМІ (навіть провідні ЗМІ), які чи не всіх так званих радикалів називають націоналістами. Так не є. Це документальне фото як 17 листопада 1943 року у Франківську, а тепер УВАГА! нацисти розстрілють націоналістів! Нацисти націоналістів. До чого я веду. Якшо зіґуючу молодь ви на фото чи у сюжетах називаєте націоналістами, то ви вже помиляєтесь. Навіть якщо ці люди себе так називають. Ви журналісти, ви маєте розбиратись в елементарних поняттях чи термінах. Не можна все під одну гребінку. Не можна писати, що "Націоналісти у Львові вбили рома". Розумію, що новолівацьким медіа так хочеться і потрібно писати. Але не дискредетуйте тих, хто ще пів століття тому тисячами гинув під гаслом "Свобода народам! Свобода людині!"

...снять фильм, где показано как в беркутов коктейли бросают и забыть(?) показать как эти же беркуты первыми забивали людей (за подробностями на Ютуб).

...показывать, что крымчане за Россию и снова забыть показать как за месяц до "референдума"(16.03.2014) парламент Крыма захватывает российский спецназ, с автоматами и в балаклавах

...показывать, как на автобус с мирными людьми, едущими из Киева, напали злобные бандеровцы, "Корсунский погром", и забыть показать, что у этих мирных нашли оружие в крови майдановцев, просто титушки были. И тогда никого не убили, как в фильме показано

...показывать призрачный "поезд дружбы" с бандеровцами, едущий в Крым, прекрасно понимая, что этот поезд всего лишь эмоциональное высказывание одного украинского политика, которое за 3 года, с момента заявления до съемок фильма, так и не реализовалось. И те самые "бандеровцы" отказались ехать, о чем писали еще до съемок.

 “Я тільки закінчила все прибирати, залила водою вогонь у плиті, погасила свічку і лягла в лішко, як почула шум на дворі. Я тоді все зрозуміла, що хату вже кругом обійшли Вишнівецькі енкаведисти. Стало тихо, а потім голос, щоб ті хто є в хаті виходили на двір з піднятими руками, а то через пять хвилин у хату будуть вкинуті гранати. Тоді я підняла руки і вийшла на двір. На дворі стояли озброєні енкаведисти. На мене відразу була направлена гвинтівка і пролунало запитання,  чи є ще у хаті бандити. Я швидко відповіла що у хаті я перебувала сама і там нікого немає. Тоді я почула ще такі слова: “Врьош бандітка, там єсть ещо бандіти”,  я мовчала. Тоді один з них сказав мені щоб я йшла перша до хати. Я пішла, а він прикриваючись мною йшов поряд. Ми обійшли всю хату і вийшли на двір. Тоді один з них, напевне начальник, сказав, що бандити могли заховатися на горі і потрібно перевірити там. Тоді він послав двох “стрибком” і приказав лізти на гору. У них двох зразу поблідли лиця і стали дуже переляканими, але почали виконувати вказівку начальства. Повільно, а видно було як у них трусилися руки і ноги, але пішли до хати. Коли увійшли в хату то за ними знову пішло двох. Я чула як вони лізли по драбині, ходили по горі а потім злізли. Пройшло пять хвилин і вони вийшли на двір і сказали що нікого там немає. Тоді один з енкаведистів почав кричати до мене де ділися бандити. Я відповіла що нікого не було і я спала. “Врьош, бандітка” – почула я у відповідь. Тоді декілька солдат пішли у хату і почали там щось шукати. Через декілька хвилин вийшов один і виніс цілу макітру теплих вареників та поставив коло мене. “А це что ето, кто ето должен бил жрать, бандіти?” Я промовчала і зрозуміла що мене заарештували. Тоді я захотіли тікати і сказала що мені треба закрити хату і відпустити корову на пасовисько. Але це мені зробити не дозволили і сказали що зроблять та пришлють когось щоб це все зробив хтось з сільської ради. Мені вже тоді сказали, що я заарештована і мене відправлять у Вишнівець. Мене швидко погрузили у машину та повезли до тюрми.”

Вишнівець. Машина зупинилася коло приміщення РВ НКДБ. Сліпчук Мотрю виштовхнули і відразу повели в кабінет до слідчого. За нею йшли двох чоловіків у військовій формі та доставили на допити. Слідчий, високого росту, розмовляв російською мовою та почав допитувати Мотрю. Допити тривали десять днів. На четвертий день її катували, допитуючись про її рідного брата.

Її без свідомості після страшних допитів кожного разу доставляли у камеру. Коли приходила вона до свідомості, знову вели до слідчого.  На девятий день її так побили, що вона в камері більше не прийшла до свідомості і померла. Так не витерпівши страшних катувань слідчого, СЛІПЧУК МОТРЯ АНДРІЇВНА  відійшла в небуття. Вічна її память.

Детальніше тут https://poglyad.te.ua/heroji-ternopilskoho-krayu/strongna-dopytah-u-vyshnivtsi-do-smerti-zakatuvaly-motryu-slipchukstrong.html

«Пока вы будете смотреть футбол, Россия будет убивать украинцев на Донбассе», - полковник ВСУ обратился к болельщикам

«Я, полковник Сергей Собко, командир 128-й отдельной горно-штурмовой бригады, обращаюсь ко всем футбольных болельщикам.

Россия хочет использует вашу любовь к футболу, чтобы обелить себя в глазах мира. Чтобы вам показалось, что это цивилизованная, открытая миру страна.

На самом деле это обман. Цинизм России не имеет границ. Россия продолжит врать, убивать и издеваться над человеческим достоинством. Пока вы будете смотреть футбольные матчи, она продолжит убивать украинцев на Донбассе, как делает это каждую неделю, каждый день, уже пятый год подряд, начав подлую войну против Украины.

Она продолжит врать, что не имеет отношения ни к катастрофе Боинга МН17, ни к убийствам критиков Кремля, что ее войск нет в Украине и Сирии, что она не вмешивается в выборы в других странах.

Она продолжит издеваться над человеческим достоинством, удерживая 68 украинских политзаключенных в своих тюрьмах. Один из них – Олег Сенцов - три недели назад бросил вызов тоталитарной России, объявив голодовку в тюрьме за полярным кругом. Олег будет голодать и тогда, когда вы будете наслаждаться футболом, потому что уверен, что его смерть – единственный шанс привлечь внимание мира к настоящей сути репрессивной и тоталитарной России.

Россия отправила его за полярный круг из-за страха, чтоб лишить голоса. Поэтому сегодня его голос – это мы. Мы требуем освобождения всех незаконно удерживаемых украинских политзаключенных. Вместе мы заставим Россию играть по правилам», - призвал полковник украинской армии.

Одни рассказывают, что не хотят иметь дело с Россией из-за ее отношения к другим странам, массовых убийств, пропаганды, ну сами знаете. Другие же "А я не занимаюсь политикой" и хештеги "спорт/искусство/что-то там еще вне политики". Для вас эти убийства, пытки, выжженная земля, террор на 5 лет всего лишь политика? Это даже не говоря о Голодоморе и концлагерях

Люди іноді пишуть "Держава має бути християнською/атеїстичною/язичницькою/націоналістичною/толерантною і т.д. (потрібне підкреслити)". А от чому б не виділити  кожній групі свій куточок і хай по ним своїх "тарганів" вигулюють, а державу будувати спільно? 

Що страшніше, читати про смерть дітей у вогні в кінотеатрі чи те, як радіють свої ж з цього "Мокшанє померли!"?