Смертна кара для дітей
- 07.04.19, 12:12
- Бандерівці



10.03.1944 у селі Сагринь польськими підрозділами Армії Крайової і Батальйонів Хлопських була проведена спланована акція зі знищення місцевого українського населення.
В результаті акції село було оточено бойовиками АК і БХ, спалено понад 300 селянських будинків, вбито 600—1000 мирних українських жителів . Серед убитих переважну більшість (70%) становили жінки і діти. Більшість загиблих перед смертю зазнали знущань і тортур.
Усього в ході акції в Сагринь та прилеглих селах, бойовиками АК і БХ було вбито близько 1300 українців із числа мирного населення, в основному жінок, дітей і людей похилого віку. Всупереч твердженням ветеранів АК, що дана акція була проведена для попередження дій проти поляків з боку УПА, останні не мали підрозділів у даному районі.
Керівником акції був Зенон Яхимек, у 1943-44 рр. командир підрозділу Армії крайової в Томашівському повіті, Люблінського воєводства.
На фото - вояки Армії Крайової під час знищення Сагрині






Перший етап Української революції розпочався відразу після перемоги Лютневої революції у Петрограді. В цей час у Києві було створено Українську Центральну Раду (УЦР). Після Всеукраїнського національного конгресу вона з київської організації перетворилася на загальноукраїнську і стала національним представницьким органом.
У І Універсалі УЦР проголосила автономію України. Автономна Україна мала включати території, де українці становили більшість населення.
Тимчасовий уряд постановою від 16 липня визнав УЦР та Генеральний секретаріат Української Центральної Ради крайовим органом управління в Україні, надавши відповідного правового статусу вже проголошеній автономії України.
У багатьох містах колишньої імперії відбувалося українське національне піднесення. Українці, що входили до частини Російської імператорської армії та Російського імператорського флоту, збиралися на мітинги, “українізувалися” та визнавали УЦР.
Після захоплення в Петрограді влади більшовиками надії на демократичний устрій Росії поступово розвіялися.
ІІІ Універсалом УЦР проголосила Українську Народну Республіку (УНР). Майже відразу вона зазнала більшовицької агресії. У розпалі бойових дій УЦР проголосила незалежність УНР (ІV Універсал). Завдяки героїзму та самопожертві українських вояків у бою під Крутами, делегації УНР вдалося підписати мирний договір із країнами Четвертного союзу в Бересті, перший мирний договір у Першій світовій війні. УНР стає суб'єктом міжнародних відносин. Завдяки військовій підтримці Центральних держав УНР вдалося відвоювати окуповані більшовиками території.
Центральна Рада ухвалила низку важливих законів для налагодження життя держави – про громадянство, грошову одиницю, армію, державний прапор і герб, про землю, 8-годинний робочий день. Створено систему вищих органів влади УНР: парламент – Українська Центральна Рада з Малою Радою, що діяла між її пленарними засіданнями, уряд – спершу Генеральний Секретаріат, а потім Рада Народних Міністрів, із генеральними секретарствами й міністерствами. Постали Український державний банк, Генеральний суд, Українська телеграфна агенція. Встановлено перші дипломатичні відносини з іншими державами.
Ключові події
17 березня 1917 року – початок Української революції та створення Української Центральної Ради;
19-21 квітня 1917 року – Всеукраїнський національний конгрес;
1 травня 1917 року – формування Першого українського полку імені Богдана Хмельницького та початку творення українських збройних сил;
23 червня 1917 року – Перший Універсал Української Центральної Ради та проголошення автономії України;
28 червня 1917 року – створення Генерального Секретаріату Української Центральної Ради, першого українського уряду;
16-20 жовтня 1917 року – Всеукраїнський з’їзд вільного козацтва в Чигирині;
20 листопада 1917 року – проголошення Української Народної Республіки;
5 грудня 1917 року – заснування Української академії мистецтв;
9 грудня 1917 року – скликання першого Курултаю кримськотатарського народу;
15 грудня 1917 року – створення Генерального Суду УНР (правонаступник – Верховний Суд);
17 грудня 1917 року – початок російської агресії проти УНР;
22 грудня 1917 року – створення Головної скарбниці УНР (тепер – Державна казначейська служба України) та Українського державного банку (тепер – Національний банк України);
22 січня 1918 року – проголошення незалежності Української Народної Республіки;
29 січня 1918 року – бій під Крутами;
9 лютого 1918 року – підписання Берестейського мирного договіру між УНР і державами Четверного союзу;
25 лютого 1918 року – затвердження Тризуба державним гербом Української Народної Республіки;
26 березня 1918 року – створення Українського телеграфного агентства (попередник сучасного державного інформагентства України «Укрінформ»);
1 березня 1918 року – запровадження гривні – грошової одиниці УНР;
20 березня 1918 року – створення Окремого корпусу кордонної охорони, попередника Прикордонних військ України;
22 квітня 1918 року – звільнення Криму від більшовиків;
29 квітня 1918 року – ухвалення Конституції УНР – основного закону УНР;

«Проголошення Української Народної Республіки». Фото з газети «Le Miror» (Париж). 30 березня 1918 року
Джерела
Стаття http://unr.memory.gov.ua/most-important-events/unr
Фото http://unr.memory.gov.ua/photohistory/derzhavne-budivnitstvo/tsentralna-rada
Короткочасне існування цієї держави стало символом національних прагнень українців напередодні глобального світового конфлікту.

Йосиф Сталін у березні 1939-го сказав про Карпатську Україну: «букашка, которая хочет присоединить к себе слона». Боротьба карпатських січовиків проти угорської агресії була першим випадком збройного опору гітлерівським планам з перекроювання кордонів у Європі напередодні Другої світової війни.
Після Першої світової з падінням старих імперій територія Закарпаття увійшла до складу Чехословаччини. У жовтні 1938 року було проголошено автономію Карпатської України зі столицею в Ужгороді, де постав свій уряд. Для захисту краю в Хусті була створена Організація народної оборони «Карпатська Січ». В ніч на 14 березня 1939-го на Карпатську Україну напала Угорщина. У відповідь на напад 15 березня розпочалося перше засідання Сойму Карпатської України, на якому проголошено незалежність та прийнято Конституцію. Січовики дали нерівний бій союзниці ІІІ Райху…



Інфографіка створена Українським інститутом національної пам'яті спільно з Українським кризовим медіа-центром.

