Отакі от "браццкие народы"...

Цифри з війни. Вражаючі, страшні, на жаль, не остаточні.

За п’ять років 2973 українських воїнів з усіх силових відомств загинули на Донбасі (такі дані озвучують в АП).

Близько 3300 цивільних загинули унаслідок ведення бойових дій (за даними звіту ООН), з них – понад 240 дітей.

Понад 40 тисяч будинків у Донецькій та Луганській областях зруйновано. 
Близько 1,3 мільйони людей вимушені стати переселенцями та тікати від «русского мира».

29 батальйонно-тактичних груп терористів зосереджені на сході України станом на квітень 2019 року (раніше – 28).

Десятки тисяч російських військових та тисячі одиниць техніки розташовані на кордоні з Україною.

«Чи планує Росія наступати?», – спитаєте ви. Поки країна-агресор, країна-окупант вважає, що має право господарювати на українській землі, від неї можна очікувати чого завгодно. Та, повірте, українські військовослужбовці можуть дати гідну відсіч і захистити свою землю.

Фото: Oleksii Hodzenko
Фонд «Повернись живим»


8 травня — День пам‘яті та примирення

В Україні сьогодні і завтра будуть багато обговорювати завершення в Європі Другої світової війни і всі жахіття та випробування, які випали на долю українців у цей період.

Втім, у день пам‘яті важливо також згадати про початок війни. Для всього світу Друга світова почалась 1 вересня 1939. У Совєцькому Союзі свого часу було створено штучний конструкт Великої Вітчизняної Війни, яка розпочалась 22 червня 1941. З найкривавішого в історії людства конфлікту Кремль викреслив майже цілих 2 роки. І дуже успішно приховує їх до сьогодні.

Причини такої прогалини в пам’яті легко зрозуміти просто почитавши про розподіл сфер впливу між Гітлером та Сталіним влітку 1939 року. Багато людей досі не знають, що Гітлер спокійно нападав на Польщу, розуміючи, що Сталін його союзник у цьому.

Інформації про пакт Рібентропа-Молотова достатньо в інтернеті і підручниках, але фокус суспільства штучно зводиться до суперечок навколо завершення війни в Європі. Про реальних двигунів початку цієї війни заведено згадувати лише коротко або не згадувати взагалі.

Половину Польської Республіки у вересні 1939 року окупував Совєцький Союз. У листопаді 1939 року на Фінляндію напав Совєцький Союз. Естонію, Латвію та Литву у червні 1940 року окупувала не нацистська Німеччина, а Совєцький Союз. Королівство Румунії під загрозою військового вторгнення передало території Бессарабії і Північної Буковини до складу Совєцького Союзу влітку 1940 року. Сотні тисяч українців були репресовані більшовиками у період між 1939-1941 роками. Усі ці події є невід’ємною частиною історії Другої світової війни. 

Антигітлерівська коаліція, яка утворилась після нападу Третього Рейху на Совєцький Союз, була союзом проти спільного ворога набагато більше ніж коаліцією із захисту спільних цінностей.

Сьогодні Україна знову воює з антилюдським режимом, який намагається насильством та брехнею втілити свої імперські амбіції. І ми щодня відчуваємо наслідки замовчування десятиліттям правди про події Другої світової війни — кремлівська пропаганда досі маніпулює мільйонами людей, малюючи образ героїчного Совєцького Союзу і перемоги добра над злом. Тому відповідь на питання про дату початку Другої світової —це потужний цивілізаційний маркер.

Повагою до всіх, хто віддав життя у боротьбі з нацизмом, є пошук і поширення правди. Окрім пам’яті про катастрофічні жертви людства, варто також пам’ятати імена злочинців відповідальних за це. Інакше ми приречені мати справу з їхніми реінкарнаціями.

Пам’ятаймо.

Український інститут національної пам'яті


Не Нотр-Дамом єдиним...

  • 19.04.19, 12:26
На ремонт Нотр-Дама французи вже зібрали більше мільярда євро. Чому ми не можемо зробити так з своїми пам'ятками? Чи хоча би за петиції, пов'язані з цим, голосувати? Стільки чудових місць розпадаються через нашу байдужість. Багато історичних споруд просто зноситься корисливими забудовниками. А люди все переживають через Нотр-Дам...

Як приклад, ось стаття з сайту "Дзеркало", де вказано деякі історичні споруди в критичному стані, загалом їх багато
https://dzerkalo.media/kulturni-pam-yatky-ukrayiny-pid-zagrozoyu-spysok-deyakyh-yaki-potrebuyut-rekonstruktsiyi-i-vidbudovy/


КУЛЬТУРНІ ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНИ ПІД ЗАГРОЗОЮ: СПИСОК ДЕЯКИХ БУДІВЕЛЬ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ РЕКОНСТРУКЦІЇ І ВІДБУДОВИ

На відновлення Нотр-Даму де Парі після пожежі меценати вже готові виділити немаленьку суму.

Ми всією душею переживаємо за долю французького собора, але не забуваємо про наші культурні пам’ятки. І вам нагадуємо про ті, що гріх не реконструювати, пише Bit.ua.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці

Інша назва — Зельцький костел. Він знаходиться на півдні України, біля кордону з Молдовою.

Назва «Зельцький» з’явилася через розташування на місці собору німецької колонії Зельц ще у 18 столітті. Сам костел збудували німецькі колоністи у 1901 році. Тоді ж у соборі встановили вівтар, зроблений в Австрії. Трохи пізніше з’явився ще один боковий вівтар, кафедра та дерев’яні статуї Святого Антонія та Іісуса. Зараз від убранства церкви нічого не залишилось.

Під час революції та Другої світової собор було остаточно зруйновано, і реставрувати його не стали. Замість величної будівлі можна побачити лише залишки колишньої краси.

Невідомо, чи захочуть колись виділяти мільйони доларів на реконструкцію собору. А шкода.

Свято-Миколаївський храм

Перший храм збудований в 1890 році. Під час Другої світової його зруйнували, а замість встановили залізнодорожнє управління. Новий храм збудували у 50-х — одна з місцевих жінок заповіла під реконструкцію свій будинок. У 1975 році відбулася реконструкція. Але буквально на днях храм накрило новим нещастям.

Будівля в Люботині сильно пошкоджена через пожежу, яка відбулася 14 квітня цього року. Полум’я знищило частину храму, а також книги, ікони та інші реліквії, що були всередині.

Поки причини пожежі не відомі, але зараз головне — відновити будівлю.

Будинок Сікорського

Маєток, де на початку століття жили два генії — лікар Іван Сікорський та його син, авіаконструктор Ігор Сікорський, — багато років повільно розвалюється.

Будинок мав стати музеєм після реконструкції. Але ось проблема — реконструювати його ніхто не поспішає. Зараз будівля є власністю Міноборони, що не має коштів на відновлення. У відомстві також пояснюють — будинок Сікорського знаходиться під арештом, і поки неможливо передати його на реставрацію.

Сподіваємося, що ця історична пам’ятка вже ж буде сбережена.

 

Дохідний будинок на Андріївському узвозі

За 128 років свого існування будинок встиг побачити немало подій та прихистити різних людей.

На папері будівля формально є пам’яткою архітектури, тому має ретельно охоронятися. Реальне життя, на жаль, із законом не співпадає.

Реставрацію будинку проводити поки не збираються.

Це далеко не повний перелік будівель, що потребують реконструкції. Кожен з нас може зберегти пам’ятки старовинної архітектури. Для цього потрібно принаймні цінувати створене багато років тому, не псувати фасади кривенькими графіті та викарбуванням безцінних написів «тут був Андрюха». І, звісно, підтримувати ініціативи збереження та реставрації.

Герб i прапор Украiни

Газета "Днiпрова хвиля" Кременчук, від 16 жовтня 1941р, с.3.

Багато вікiв iсторї має наша Украiна і її культура, державнiсть. Предки українцiв ж автохтонами, тобто споконвiчними жителями тих основних теренiв, якi і нинi займає украiнський народ. Наша мова, культура, державнiсть мають велику iсторичну традицiю, за їх розвиток i процвiтання украинцї ведуть з давнiх давен вперту, наполегливу боротьбу.


Українська державнiсть найбiльшого свого развитку досягла за часiв княжоi України – Київськоi Русi, коли її владарем-монархом був Володимир Великий. Гербом княжої Украiни був золотий Тризуб, геральдичний знак, що складався з такого симметричного сплетення лiнiй, в якому можна прочитати лiтери «ВВ», а їх значення: Володимир Великий. Тризуб є також символом влади i панувания на морi, нагадуї собою знак, що с ним греки завжди зображали свого бога морiв Посейдона. Мiж цими двома лiтерами-лiнiя, що нагадуе нам про могутнiй меч княжої України, воєнну i життєву силу українського народу.

До своiх давнiх традицiй, традицiй народного добробуту, разквiту й слави звернулась Укрiнська Держава вже й за наших часiв. 1917 року, пiд час проголошения Української Держави, вищi конституцiйнi органи Нації приняли рiшения вважати геральдичний знак – золотой Тризуб на синьому полi – гербом Української Держави, символом розвтку Українськой Нацiї.

Самозрозумiла рiч, вiдбудовуючи пiсля большевицької окупацiї Українську Державу, кожен свiдомий i чесний українець вважає i нинi Тризуб українським державним знаком-гербом.


В дусi тих же iсторичних традицiй майорить над українськими землями золотисто-голубий нацiональний Прапор. Жовте поле Прапору нагадуї кожному синовi Украiни незмiрнi багатства рiдной землi, її безмежнi золотi поля, а сине поле Прапору – простори блакитного неба й моря. Так впарi – знизу жовте, а зверху сине – цi смуги, з украiнським гербом бiля держална в горiшньому кутку, становлять наш їдиний нацiональний Прапор, Прапор нашоi Украiнської Державностi.


Відеоісторія: Чому Голодомор став можливим


Новий освітній проект від Українського інституту національної пам’яті – “Відеоісторія”. Це цикл відеолекцій про події історії України в ХХ столітті. Матеріал відповідає шкільній програмі та може бути використаний: - під час пояснення нових тем – як ілюстративне, так і самостійне джерело інформації; - для закріплення щойно вивченого; - як ролик-актуалізація знань; - при узагальненні, систематизації; - як вступ під час вивчення нової теми; - для підготовки до ЗНО. Відеоуроки мають стати поштовхом до обговорення, дискусії, започаткування нових творчих проектів, сприяти розвитку критичного мислення. Диктор: Оксана Полтавець. Хронометраж - 19.00 Рік: 2018 Виробництво: divaki production Країна: Україна

Дещо цікаве про дебати

  • 12.04.19, 12:23
Існує закон "Про Положення про порядок проведення Національною суспільною телерадіокомпанією України передвиборних теледебатів між кандидатами на пост Президента України, включеними до виборчого бюлетеня для повторного голосування, за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів Президента України", в якому вказано, що офіційні дебати мають проводитись в останню п'ятницю перед голосуванням (п.1), на цей раз це 19 число, і саме в студії НТКУ (п.6), і, я так бачу, кандидати мають бути особисто присутні, хоча тут не зовсім ясно, бо не прямо написано (п. 13).

Якщо є ще положення про це, то кидайте в коменти

И снова о Советах...

Когда в июне 1941 батальон «Нахтигаль» вошел во Львов, при осмотре тюрем выяснилось, что камеры, и просто незасыпанные рвы, забиты трупами. Отступая, советские оккупанты расстреляли 4140 человек.
Об этом Захарова рассказать не хочет? Все документы в наличии

https://bessmertnybarak.ru/article/rasstrelnyy_spisok_lvov/

@Vitauskas_A  26.12.2018 








Листівка УПА

Коли б у Західній Україні були колгоспи то Ви вмирали би від голоду вже в 1945 - 47 рр


Фальсификации при обвинениях УПА в терроре

Например, выдать за жертв террора УПА детей душевнобольной цыганки, убитых ею же. Я уже не говорю про вольную импровизацию вроде сжигания пограничника в советском фильме "Государственная граница". Во времена царствования советского агитпропа можно было выдумывать зверства УПА как угодно, приписывать им Хатынь например, изображать их обдолбанными придурками, тупо ненавидящими русских и эльфов- коммунистов.  Другие мнение просто не допускались. Самое главное чтобы идея украинского суверенитета сама по себе уже вселяла страх и отвращение на фоне святого СССР и коммунистов.


Думаю всі добре відоме ось це фото воно походить із цієї книги: http://evil.nr2.crimea.ua/ukronazi2/korman_bigfile   (Александер Корман: «Геноцид УПА Польского населения»)
Раніше стверджувалося, що це польські діти вбиті повстанцями. Як потім виявилося це фальшивка. Це було спростоване самими поляками.
Historia jednej fotografii.
http://science-info.pl/?page_id=30#axzz2Vu9EgopX




http://blacklack.livejournal.com/108404.html

Але в даній польській книзі виявляється є інші неправдиві фотографії.

Фото, що зліва взято із книги Миколи Лебедя. УПА. 1946 р.
Книгу можна скачати ось тут: http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=41963

Фото в польській книзі під номером 33 http://evil.nr2.crimea.ua/ukronazi2/korman_bigfile
Там стверджується, що це поляк. Якому нанесли 20 колотих ран.
Але якщо уважно придивитися, то можна побачити, що в польській книзі фотографія обрізана. А в книзі Миколи Лебедя воно повне. І ран на тілі вбитого більше ніж 20.
Книга Миколи Лебедя була видана в 1946 р. а польська в 2003 році.


Поляки іще одне фото взяли із книги Миколи Лебедя і написали, що на фото зображені вбиті поляки
Польське фото в книзі під номером 122. http://evil.nr2.crimea.ua/ukronazi2/korman_bigfile
Зображення

А ось це фото із книги Миколи Лебедя. УПА. 1993. С. 146
http://vuzer.info/load/voennaja_literatura/upa_ukrajinska_povstanska_armija_lebed_m/25-1-0-17150
Зображення

Якщо уважно придивитися то видно, що фото із польської книги обрізане. Підпис біля польського фото стверджує, що там лежать двоє вбитих поляків. Але вище видно ноги третьої людини. Коли брали фото із книги М. Лебедя поспішили, фото обрізали а ноги третьої людини не помітили.

<img src="http://iplogger.ru/1q7c3.jpg"> (мені фото не вдалось знайти)

А ось іще одне цікаве фото із тої ж польської книги. Під номером 78 http://evil.nr2.crimea.ua/ukronazi2/korman_bigfile
Зображення
Стверджується що ці поляки були вбиті бандерівцями.

Це саме фото.
Джерело:
http://www.konflikty.pl/z,Galeria_do_artykulu,2235,ofiary_rzezi_woli.jpg (ссылка уже не рабочая)
https://pl.wikipedia.org/wiki/Plik:Victims_of_Wola_Massacre.jpg
Тут стверджується що ці поляки загинули під час Варшавського повстання. Так само написано у польській вікіпедії.
І знову зверніть увагу, фото із польської книги в якій стверджується, що ніби ці поляки були вбиті бандерівцями обрізане.
Тобто оригінальне фото спеціально було обрізане, щоб його було важче впізнати.


Я матеріал взяла звідси  https://leg0ner.livejournal.com/762193.html