Моя любов – ти й моя наруга,Що часто болю завдає,Але хіба можливо жить без друга,Як добре, що ти у мене є Наше весілля скромнеУ пам”яті так часто постаєЙ наше кохання чисте, неповторне,І, я щасливий, що ти у мене є Тоді у залі музика лунала,А ми зворушені стояли.Нікого ти не бачила й не знала,Бо ніжно в очі заглядала Ще в небі наша зірка ясно сяє,Туман густий поволі розтаєІ осінь вже на зиму повертаєІ я щасливий, що ми обоє є Пройшли роки... , ми інші стали,І...

Читати далі...

ВІТЧИЗНАPosted on 24.05.2012 | Залишити коментар 1 VoteУ ритмі вальсу танцюють завзятоЗ вітром могутні лісиІ зичать добра нам багато,Бери ж його стільки- лише понеси Вітер грайливий так ніжно колишеТрави зелені і з хлібом поляГарна Вітчизна, мов личко дівоче,Манить до себе, серцю мила земля Зове в зелений бір,Де верба дивиться у водуІ не може відвести зір,Так задивилася на вроду Просить туди, де зріс,Де блакить безмежна неба,Де...

Читати далі...

Не сумуй ти калино, Не сипли росу ти рясну, Скоро вітер прилине І принесе з собою весну Твоя врода розквітне дівоча, Відкриє природну росу. Поки щастям горять твої очі, Пий кохання, як квітка росу У весняний чарівний вечір, Коли місяць у небі сіяв, Обняв вітер калину за плечі І в багряні вуста цілував Колихав, дивився в очі, Аж на мить принишк в гаю, Так зрадів що серед ночі Нарешті знайшов любов свою А солов"ї лунко заливались: -Не жди шастя в маю. Бач! Навіть...

Читати далі...

Рідна ненько! Ти з нами розсталась,Відійшла туди, де зорі горять,І маленькою зіркою стала,Їх є багато і тебе не впізнать. Як тебе побачить найближчу,Бо ж у небі всі зірки ясні,Хоч піднімусь я на гору найвищу,Але побачу тебе лиш у сні Відійшла ти, забрала і брата,Дні скінчилися ваші земніІ десь там у небесних палатахУ вас Божі покої одні Вам берізка вже не снитьсяІ старі верби при ріці,Лиш вітер на могилі злитьсяІ задуває свічку у руці Тож, спалахніть обоє в...

Читати далі...

ЛИСТ ДО БАТЬКАДе ти, тепер батьку? Я не знаю, Шлю з Землі тобі листа, Ти ж не міг забути свого краю, Де так тяжко ніс свого хреста Скинь важку плиту з могили І приходь в колишній сад, Чи впізнаєш? Ми ж його садили І все побив нещадний град.Проведу, як ти мене водив, дитину, Бо зникла стежка та давно. По якій ходив косить в долину, Вже там зосталось голе дноНагадаю, як ти не міг дати раду, Коли з Васею ми бігли за село. І пробирались на тракторну бригаду, Бо нам цікаво там...

Читати далі...

Я вертаюсь знов і знову,У ті часи, коли щасливо жив.За своїм дитинством веселковим,Чомусь я дуже затужив Той час до себе горне,У бідне, але дороге село.Те світле почуття - не чорне,І все що рідне серцеві було Сниться ставок, кругом городи,У ставку смарагдова водаІ земля, що дала мені вроду,І де гуляла юність золота Бачу у сні зелене літо,Сінокіс і солов"їний спів,І річку сонечком зігріту,І дівчину, що там зустрів. Краю мій,все знаєш ти про менеПригадай мені літа - оті,Що пробігли ...

Читати далі...

Все рідше випадає у селі бувати, У моїм ріднім Поліськім краю. І коли ще там буду - не знаю, Коли Вітчизну побачу свою Коли вийде назустріч привітне Полісся моє, у прадавній красі, Там, де душа моя квітне, Як троянда у ранковій росі О!, Немовичі, біленькі хати, Моє рідне поліське село, Я не смію тебе забувати, Бо без тебе б і мене не було З тебе життя моє путь прокладає, Моя доля з тебе витіка. Про дитинство мені нагадає, Случ - повільна у лузі ріка Твої у мене...

Читати далі...

Хто ж нас так прокляв І зганьбив, за яку провину? У нас розум відібрав І штовхає до загину Терпеливо щось ждемо, Закривають нам границі, А ми якось живемо У себе вдома, мов чужинці І байдужа світу наша печаль, Наші злидні, кривди, клопіт, Вже нікому нас не жаль, -Кому потрібні сльози й ропіт Невже рятунку нам нема?, Осиротіє наша Україна?, Бо в наших головах "зима", І нас поставлять на коліна Заїсть нас усіх нужда, Обідніє вщент країна, На землях пануватиме...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Сталось це зовсім недавно, Ніщо, серед інших подій. Бродив я по лузі, не марно По зеленій траві, молодій Сонце сіло вже, до речі, У росі блистіли квіточки. Наступив травневий вечір, І запалив у небі зірочкиУ ставочку біля хати Жаби лунко розмовляли, А ластівки, хазяєчки завзяті У своїх гніздечках газдувалиЯсний місяць плив поволі, Серпом жав зорі над лугами, А тихі верби і стрункі тополі Шепотіли сонними листкамиВерба тихо розказала Про...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Це сталося зовсім недавно, Ніщо, серед інших подій. Бродив я по лузі, не марно По зеленій траві, молодійСонце загасило свої печі, У тумані сховались рівчачки. Наступив травневий вечір, Запалив у небі свічечкиУ ставочку біля хати Жаби лунко розмовляли, Ластівки, газдиноньки завзяті У своїх гніздечках газдувалиЯсний місяць плив поволі, Серпом жав зорі над лугами, А тихі верби і стрункі тополі Шепотіли сонними листкамиВерба тихо розказала Про свій ...

Читати далі...