- Пильнуй!- Що ти кажеш?
- Летить птаха,птаха забіяка
крилами махає.
- Ну і що,хай собі махає.
- А за нею кака,кака смердяка
у піке круте лягає.
- Що лягає?
Ляп-ляп-ляп,послід послідив,
одну,дві,три - голови покрив.
- А тебе вже де би,саму птаху!
- Необачні мають проблемку,
а спритні жартівливу темку.
- А,кажи собі що хочеш.
- Пильнуй!
- ...
Ганьба – яничарам посіпакам,
ганьба – пройдам потіпахам,
ганьба – похітливим покидькам,
ганьба – скаженим недолюдкам,
ганьба – брехунам і гордіям,
ганьба – скупердяям й злодіям,
ганьба – п’яницям і волоцюгам,
ганьба – ненажерам ледацюгам.Вони всі в гріхах своїх живуть
і сліпо в прірву мук ідуть,
шлях і швидкість,правда різна,
але ціль у них одна,спільна
– це ганьба суцільна,
бо вони – біда суспільна.
Нема в них справжньої любові,
тому не буде щастя й долі.Любов життєву силу нагнітає,
а зло енергію всю вибиває.
Хто зло в душу свою пускає,
той літа і розум свої втрачає.
Так перед святою любов’ю
смиренно станьмо на коліна,
щоб з допомогою могутньою,Божою
душа стала чиста й сильна.Знайте! Я не хочу буть байдужим,
коли любов плямують і плюндрують.
Знайте! Я не хочу буть не дужим,
коли дужі,до щастя помандрують.
Та,що розказувать про зорі,
тим,хто лиш дивиться під ноги,
тільки Духові - володарю людської долі
вклоняються покірно всі дороги.
Цей вірш присвячений тому,хто звик,
у багнюці тримати свій язик.
Ну для чого тобі,ця брутальна мова?
Ну для чого тобі,лайливі ці слова?
Це ж молитва до самого люцифера,
це ж його підступна,така афера.Не втин і не в ворота
не йде твоя промова
видно вже ним,затуркана у тебе голова,
бо брутальним брудом паскудить рота.Це мова татаро-монгольського скота,
назва якому,колись була - орда.
Нині нею,духовна користується голота
у якої нема лиця,а лише морда.Ну до чого ж мені бридка
лайливих слів гріховна нагота,
краще зовсім не мати язика
ніж ним хлебтати із смердючого болота.А мови рідної - чистота
мені миліш від золота,
бо це душі ясної красота,
яка нам Богом вкладена в уста.
Рифмовані слова - велика сила,
вони чарують слух,кодують мозок,
від них кров гаряча бурлить у жилах
і вільний дух скидає буденний морок.
Звісно,магічний вплив - беззаперечний,
якщо вірш яскравий і доречний,
якщо істина у нім свята
сама так і проситься в уста.
Страх з думок моїх зникає
полуда в мить з очей спадає
душа могутню силу відчуває
і зло від неї геть тікає!
Ти повтори,повтори його ще раз,
як закляття від усіх невдач,
хай Віра,Надія і Любов
вщерть переповнять тебе знов.
Страх з думок моїх зникає
полуда в мить з очей спадає
душа могутню силу відчуває
і зло від неї геть тікає!
Швидко летіла машина Союз
в світле майбутнє шлях її був,
щиро прагнув цього,весь її люд,
але не знав він того,що близько крах її був.
Я думаю досі ніхто не забув,
що великий керманич безбожником був.
Чого він нас вчив,того не робив,
а що він робив,на те й заслужив.
Могутня імперія розпалася вщент,
коли настав і для неї - істини момент.
Хоча і високим,її військовий був злет,
але на захист,не став жоден багнет.
Яка не була б досконала би зброя
не захистить вона,нікого від горя,
якщо відвернеться від тебе доля
значить є на це - Божа воля.
Нові негаразди на плечі лягли
тепер цю машину на собі тягти.
Інші народи на допомогу прийшли
і швидко з дороги в кювет затягли.
Не тою дорогою,кажуть ідете,
свободи замало,розпусти нема
ідіть ви за нами,тоді заживете,
самі подивіться,всього в нас хвата.
А чи потрібно тобі,люба Вкраїно,
завідомо здирська,морально низька їх доброта?
Але править тобою,зрадників спадок,їм все одно.
Хіба ж то еліта,то моральна голота.
Злидні духовні,
а не діячі державні.
Вийшли з народу,
пити кров,а не воду.
Ще років так сорок,мабуть спливе,
поки стадо безбожних безслідно піде.
Лише цінності духовні - могутні і вічні
вони в любові,всі глибоко заховані.
Знають про це і сили злі,демонічні,
що душі без любові всі змарновані,
золотими ланцюгами до них приковані
у розвитку заторможені і в темряву заховані.
З такими душами,нічого доброго не побудуєш.
О Боже! Не одну імперію,Ти так іще зруйнуєш.
Виникають і зникають імперії й материки,
це і є розплата за жорстокість,за помилки.
Коли тобою править зло
і совість брудна вже давно,
дивись,щоб тебе не занесло
по самі вуха у гавно.
І щоб твою систему
на шматки не рознесло,
ти в будь-яку проблему
впусти душі рятівне тепло.
З цього висновки усім,зробить було б корисно
і розібратись,це все випадково чи навмисно?
Де є сила руйнівна,а де є творча,
де є хвороба своя,а де є порча?
Люди добрі,добре подумайте самі,
чи потрібні справи,вам погані й злі,
а може слова - бридкі,образливі,лихі,
або думки,що блукають у пітьмі.
Сьогодні,краще,скажіть ви "Ні"
гарячій і холодній,будь-якій війні.
Все може статись в цім великім світі
можуть круті відбутись повороти у житті.
Умови нові на планеті виникають
люди в тайни душі вникають,
обмеження старі у них зникають,
так поступово до істини звикають.
Я вірю,вірю,що буде все гаразд
і доля,нам посміхнеться ще не раз,
саме тоді,саме в той час,
коли любов переповнить нас!
Терези не знають іншої роботи,
як тільки зважувати всі за і проти!