Профіль

_R

_R

Мальдівські о-ви, Мале

Рейтинг в розділі:

Останні статті

_R

_R

Втомленим душам)))

  • 12.10.16, 13:55
І чому ти, душе, от так взяла й втомилась?
Може ти недоспала і снів не дивилась?
Там, мов в казці, у небі ти не літала
Й для намиста зірки собі не збирала?

Може зранку сьогодні ти кави не пила?
Чи бадьорість свою десь взяла й розгубила?
А можливо тобі щось для щастя бракує?
Чи осіння погода тобі не смакує?

Зараз шеф на роботі роботи підкине.
Замахаєшся так, що копита відкинеш.

_R

_R

Відпустка у жовтні

  • 11.10.16, 15:57
Відпустка у жовтні - класно!
Тоді коли дощ за вікном...
Як тратити час не ясно
І думати навіть в облом...

Широкий екран вікна
Показує сірі хмари
Й як осінь-лисиця сумна
Втрачає поволі чари...

Капель дощу струмки
Повільно собі сповзають
По склі, немов слимаки,
І мокрі сліди залишають...



Зникає кудись суєта
І градус життя спадає.
Цей подих сирий неспроста -
Природа перед сном позіхає...)))

Відпустка в природи пізніше.
Роботу вона ще має -
Все те, що вдягла раніше,
Дощем, ніби душем, змиває...



І поки писав ці рядки
Я зміг таки відпочити.
Відпустка у час будь-який -
Це класно й нема чого нити)))

_R

_R

Щастя - є

  • 26.09.16, 07:53
Щастя - є. Та воно десь блукає

В лабіринтах наших бажань.

Ми його то в тупик заштовхаєм,

То ганяєм по колу вагань.

Не під силу йому розв'язати

Нескінченну систему рівнянь,

Де іксів
нескінченно багато

І бракує часу та знань.

Та й бажання (ікси) динамічно

Знов з'являються, наче гриби

Від дощу, хаотично й циклічно -

Вперемішку сміття та скарби.

Щастя – є! І частенько говорить,

Що потрібно добро цінувати,

Щоби жити в мирі, без горя

Та його - птаху вільну спіймати.

І наскільки все добре цінуєм -

Ми є рівно на стільки щасливі.

А якщо добра нам бракує -

Ми сліпі або просто ліниві.

_R

_R

Дерева розцвітають жовтим цвітом

  • 25.09.16, 12:31

Дерева розцвітають жовтим цвітом,

Щоби тепліші стали прохолодні дні

Та замість сонця хочуть всіх зігріти:

Зігріють погляд, а повітря - ні.

Коли вже холодніше зовсім буде

І холоднеча пробере аж до костей,

Мов покривалом з листя, вони всюди

Від холоду покриють світ весь цей.

Самі ж оголені залишаться стояти,

Тремтіти від морозу і терпіти до весни,

Заснуть та нового тепла будуть чекати

Й дивитися зимою теплі літні сни.


Жовтогарячим та червоним цвітом


Дерева розцвітають восени -

Яскравим перед довгим сном привітом

Прощаються до нової весни.

_R

_R

Віршами

  • 16.09.16, 08:20
Віршами кривизну душі своєї виправляю,
З буденності дивлюся в трохи інший світ,
У світ думок та почуттів і там літаю
Та сили й змісту набираюся за цей політ.

_R

_R

далі...

  • 11.09.16, 20:47
За горами море,
За радістю горе,
Зима, потім літо і знову зима...
І знову в повторі
То сонце, то зорі...
Годинник "тік-так"... й півжиття вже нема...

Хтось поміж безодні
Розставив природні
Для нас усіх межі й живемо ми в них
До всього голодні,
До інших холодні
Зависли в проблемах й бажаннях своїх.

І краю немає,
Хоч кожен вмирає,
Лишається все, як бУло завжди.
На новий виток прогрес підіймає,
Але
апетиту тягар нам постійно нести...

_R

_R

Міжсезоння...

  • 07.09.16, 22:54
я попав у життя міжсезоння
десь на злам між ніччю і ранком,
вже не сплю, ще не встав і спросоння
насолоджуюсь новим світанком.


і нехай вже літо обідом,
а на вечір вже осінь будЕ,
тиха ніч-зима іде слідом
та на ранок весна знов прийдЕ…

все циклічно в житті: дні і ночі,
місяці, пори року... та все ж
міжсезоння не є найкоротше,
а здається постійно ним йдеш.

поміж тим йдеш, що бУло і бУде,
по тоненькій смужці "тепер",
по дорозі з нізвідки в нікуди,
за маршрутом: родився-помер.

в міжсезонні між пунктами цими
все вмістилось: радість і сум,
чиста щирість й бруднА броня з гриму,
мить безцінна й непотребу шум.


_R

_R

Осінь

  • 04.09.16, 23:01
Літній подих вітру не такий вже теплий,
Мов на крилах в вирій понесли лелеки
Частку літа. Сонце трохи зблякло
Та тепло поволі відлітає десь далеко...

Завтра буде дощ - це прийде осінь,
Так вона сльозу за літом пустить.
Одягне наряд яскравий - ненадовго в гості
Та гарячим барвам порадіти змусить.

Золотом одарить землю, мов циганку,
Щоб та щастя їй за це наворожила...
І туманом загадковості все вкриє на світанку,
А можливо, що дощем заплаче знов щосили.

Сумно їй чомусь... можливо просто так...
А можливо - бо усе в житті минає...
Все - солодке і гірке на смак.
Ну а те, що буде далі, ще вона не знає...

_R

_R

Покупці вічності)))

  • 29.08.16, 07:54
Ми жадібно руками ловим вічність.
Багато нам не треба, лиш чуть-чуть.
Здається, що беремо речі лиш доречні,
Які життя міняють сенс і суть.

Нам би
цю модну та швидку машинку,
Ось цю хатинку світлу та простору,
Ось це вино, цукерочки і шинку.
Ось цих розваг і щоб не було горя...

Дружину ще - невредну та красиву,
Ще би дітей розумних та слухняних,
Все загорніть в один пакет, щоб був щасливим.
Щоб світ не був наче батіг, а був, як пряник.

Купили за чужі щось гроші, щось за свої,
Награлись в цьому світі досхочу,
Дійшли до краю й в двері лівою ногою:
"Пустіть у рай, я гроші маю й заплачу!".

А на межі взяли та й зупинили -
Фінансовий контроль та перевірка капіталу.
За вкрадений мільйон на довго посадили -
На цілу вічність, щоб не було мало.

_R

_R

Продавець вічності

  • 28.08.16, 17:39
       Через технічні причини в мене два дні не було інтернету. Зайшов подивитись що твориться в блогах i.ua. Відкриваю навмання замітку зі стрічки, а там замітка про вічність, чи точніше про продавця вічності. Там продавець, як і всі інші продавці вічності в інших місцях, виглядав невиразно, невідомо за скільки він продавав цю вічність і якої якості вона в нього була. В світі продавців і покупців часто недоговорюють про характеристики товару, продавці часто завищують ціну, часто намагаються переконати, що покупцю потрібний саме цей товар, навіть якщо він йому не потрібен. Те ж саме і в випадку з вічністю.
       Недавно був в храмі на поминальному богослужінні за декількома родичами, які перейшли в вічність в один місяць, але в різні роки. Чемно відслухав все богослужіння, відслухав з уст священника імена тих,
хто таки відійшов в ту саму вічність і кого півтора десятка родичів та знайомих присутніх в храмі, записали на картках для поминання.
       В кінці богослужіння всією церквою заспівали "Вічная пам'ять", священик згорнув карточки з іменами людей з вічності, ніби згортав їх душі. На його лиці читалося: "Відслужив, зробив справу, справа (тобто поминальні карточки) здається в архів". Чимось він мені нагадав продавця вічності, який пропонує покращення умов в вічності, але ніяких гарантій, щодо якості і комфорту в цій вічності,  дати не може.
       Після богослужіння в мене в голові крутилися думки про пам'ять. Спочатку здалося смішним, що люди, які тимчасово перебувають в цьому світі, не здатні ввечері згадати, що вони їли на сніданок, котрі вже про свого прадіда та прабабу практично нічого не знають, замахнулися на "Вічну пам'ять".
       Потім згадалися планки пам'яті в комп'ютері,  пам'ять ДНК, властивість води зберігати інформацію і т.д.  Подумалось, що в світі є безліч носіїв інформації і що вони зберігають дуже різного роду інформацію. Подумалось, що дерево, в яке влучила блискавка, зберігає інформацію про удар блискавки, хімічний склад дерева може багато сказати про середовище, в якому перебувало дерево та навіть час, коли воно загинуло... Навіть подумалось, що через мільйон років з якоїсь точки, віддаленої від нас на відстань мільйон світлових років, буде видно те, що зараз відбувається тут. Після того, як я про це подумав, то вислів "вічна пам'ять" мені вже не видавався таким смішним. Все, що ми робимо, записується на носій пам'яті з назвою Всесвіт. І не підтерти, не переписати, все не раз дублюється, кодується різними криптографічними кодами. Наше незнання цих кодів і невміння їх читати, не говорить про те, що їх нема. Інша річ  - яка саме інформація буде циркулювати про нас в вічності і що ми записуємо на цей "папір, який все витримає"…
       Вічна пам'ять буде до того часу - поки буде існувати Всесвіт, поки він буде працювати на основі певних
закономірностей, законів зміни станів, перетворення, трансформації, причинно-наслідкових зв'язків... Побажання вічної пам'яті - це як побажання, щоб Всесвіт існував завжди і зберігав інформацію про всіх. Хочеться побажати, щоб про вас він зберігав лише добру інформацію, яку буде не соромно переглядати з різних ракурсів і через мільярд років.
       Не продаю вам вічність. Вона нам вже подарована. Вляпалися ми! Навіть якщо цього не зрозуміли і не хотіли.
       А щодо продавців вічності, то всі вони звичайні халтурщики.
       Моє вам побажання  -
пишіть в цьому СВІТІ лише речі добрі та змістовні! НЕ ПСУЙТЕ БОМАГУ! smile