Майдани



        Це ж не площа в центрі Києва. І не люд, що бродить по ній.
        Майдан, це стан души українців. Не хохлів, не рашкіних манкуртів, не запроданців, а саме українців. Тих, хто не втратив зв'язку зі своїм родом, зі своєю землею, зі своєю культурою, зі своєю історією.
        Майдан, це вільні українці, це українці, що мають честь та гідність, це горді українці, це українці, які не втратили гени своїх предків.
        Так, до першого і до другого Майдану примазувалися і підлі люди, люди, для яких метою була нажива, для яких держава, незалежність, нація були порожнім звуком. Але, як тільки проходив перший етап, - повалення антинародного, антиукраїнського режиму, - і ці люди опинялися у владі, то вони одразу залишали Майдан. Він їм був вже непотрібний, вони свого вже досягли. і починали робити те, заради чого втерлися в довіру Майдану, починали красти. І паралельно знищувати своїх вчорашніх побратимів, які тепер і для них становили загрозу.
        Майдан - 2004.
        Пам'ятаєте, скільки відомих людей були на ньому? Починаючи від Мороза, закінчуючи тодішнім кандидатом в Президенти, Ющенко.
        А хто залишився після того, як Майдан не дав спотворити голосування та протягти Януковича? 
        Залишилася тільки одна людина, це Юлія Тимошенко.
        Воно і не дивно, бо Тимошенко була душею Майдану. А це не купується гречкою, це неможливо завоювати красивими, солодкими промовами, тут вже працює підсвідомість. Та сама підсвідомість тих самих українців, предки яких тисячи років жили на цій землі і віддавали життя за свою свободу. 
         Хто би тоді не виступав на сцені, всі завжди чекали Юлію Тимошенко. І як тільки вона з'являлася, Майдан одразу вибухав. Вибухав вірою в цю жінку, любов'ю до неї, надією на неї.
        І Юля не зрадила Майдан. Вона залишилася вірною його принципам та ідеалам. І невеличка команда. яка зараз з нею.
        Всі решта, хто перефарбувався, хто продався, а хтось навіть притулився до неї, розуміючи, що цим, першим Майданом, справа не закінчиться, що саме Тимошенко є лідером, за яким підуть люди.
        Лідером, незважаючи на те, що Янукович кинув ії у в'язницю. Кинув не за якісь контракти, а саме за те, що вона залишилася на Майдані. Але, навіть у в'язниці, Тимошенко залишалася на Майдані.
        Майдан - 2014.
        Чий портрет був весь час на ялинці? Ну да, Юлії Тимошенко. Ті, хто зараз нищать Україну намагалися тоді зірвати ії портрет, але нічого не вийшло.
        Де зараз ті фейкові лідери, що зі сльозами на очах, фальцетом кричали про "кулю в лоба", про любов до України, про свою нищівну лють до ворогів України? Вони самі стали ворогами України.
        Тоді сталося таке, що не піддається ніякому поясненню. Інакше, як українцям було пороблено, неможливо більше пояснити.
Українці обрали того, хто весь цей час вірно служив Системі, того, хто їх грабував, того, хто ненавидів їх, українців. Вони свідомо обрали крадія, корупціонера та кремлівського холуя Порошенка
        І Майдан одразу спорожнів. Навіть та частина, що була притулилася до Тимошенко, в надії, що візьмуть своє після другого Майдану і яка вирішила, що все, це вже останній Майдан і вони будуть з упирем Порошенко  до кінця життя у владі, і ця частина побігла до корита, під прапори колаборантів, конформістів та крадіїв.
        А на Майдані залишилася знов одна Юлія Тимошенко. Зі своєю невеличкою командою, але з великим народом, з великою нацією, з українцями.
        Невідомо, що буде далі. Чи буде третій Майдан, якій вже остаточно змете всю нечисть, всю погань, яка шматує та руйнує нашу державу, нашу країну, чи буде якось по іншому, але Юлія Тимошенко, це природній лідер українців, якій пройшов всі можливі та неможливі випробування, якій не зламався, і який гідний очолити нашу державу та повернути ії на законне, історично підкріпленне, важливе місце серед цивілізованих країн світу.

Воля, Україна.



          Прокинулися, відповідні туалетні процедури, сніданок, робота, повернулися додому, вечеря, телевізор і спати. На ранок те саме.             І так все життя.
          Рутина.
          Але навіть в такому житті люди намагаються створити для себе якусь різноманітність. Насамперед в тому, що їх оточує. Вони прикрашають своє житло, роблять ремонти, будують будинок. І коли дивляться на творіння своїх рук, то отримують естетичне задоволення.
          В когось є потреба отримувати задоволення від фізичних перемог. Такі люди стають спортсменами, здобувають перемоги, виборюють для себе повагу та авторитет в суспільстві та світі. 
          Хтось намагається розібратися в побудові нашого світу, шукає розгадку створенні Всесвіту. Вони також отримують задоволення від нових відкриттів, отримують відчуття корисності від свого існування.
          Не всі, звісно, прагнуть до якихось звершень. Таких людей меншість, більшість це люмпени, яких влаштовує примітивний розпорядок дня і всього їхнього життя. Хоча, і вони не всі однакові. Але, для цього потрібні деякі умови.
          А меншість не може жити без адреналіну, який викликає масу різних емоцій. Не може жити без перемог, без стресів. Деякі потребують навіть відчуття страху. 
          У всіх них різні висоти, які вони можуть подолати, різні здібності, бажання та прагнення. Хто це все програмує в кожній людині, нам невідомо. Будемо вважати, що само собою так відбувається.
          Серед цих людей є дуже мала кількість які створені з державним мисленням, з потребою глобальних перетворень. Але і ці люди діляться на невдах та на людей, які з'явилися на цей світ тільки перемагати. Іншого вони не розуміють і не сприймають. Їм надана відповідна воля та інтелект. Для таких людей нема ніяких перешкод, їх ніхто не взмозі зупинити.
          Історія людства хранить та пам'ятає їхні прізвища. Це великі полководці, великі завойовники, державотворці, національні герої. Такі люди є в кожній країні, в кожного народу.
          У України зараз складний період. Треба вирватися зі стану совковості, манкурства, хохляцтва, треба відновити державність, народу треба ствердити себе, як націю. Стати суб'єктом в світі, а не сателітом Золотої Орди, яким ми були майже 400 років.
          І у нас з'явилася така людина, яка здатна вирішити всі ці проблеми. Це настільки дивно, що починаєш вірити, що всім, що відбувається на Землі, хтось таки керує ззовні.
          Ця людина, Юлія Тимошенко.
          Це людина-воїн. Вона запрограмована тільки на перемогу. Її ніщо не зупинить. Поразку вона навіть не розглядає, навіть не розуміє цього поняття. Тільки вперед, тільки воля для України, тільки заможна Україна, ось її мета.
          В ній все гармонійно, і меч в руці, і вишукана сукня. Талант трибуна надає їй можливість донести до людей своє бачення перетворень та шляхі до їх здійснення. Це бачення не має ніяких хиб, все логічно, все відповідає тому, що люди зараз бачать. Її харизма притягує до неї все більше і більше людей. Навіть ті, хто загруз в безпросвітній буденності свого життя, відчувають потребу долучитися до національної армії, яку формує ця жінка.
           І така армія, з таким лідером, просто приречена на перемогу. Кількість ворогів немає значення. Воля до перемоги, яку продукує лідер, стає визначальним фактором.Ця перемога стає потребою людей, яких веде вперед Юлія Тимошенко. І її також. Насамперед її. Так вона створена.
          Я вірю в перемогу України! 
          Я вірю в перемогу українців! 
          Я вірю в перемогу Юлії Тимошенко!

Дно дна.



          ЛЯшка тут, ЛЯшка там, ЛЯшка на пожежній машині б'є ворога, ЛЯшка цілодобово на всіх каналах зі своїми "досягненнями", ЛЯшка купує у церкви мідалькі для своїх холопів, куди не кинь погляд, кругом ЛЯшка.
          Складається враження, що вже не тільки Кабмін, а і панамський патріот Пеця Поросенко йому підпорядкований.
          І тут навіть важко визначити, чи то ЛЯшка піднявся до рівня Пеці, чи Пеця опустився до рівня ЛЯшкі. Але те, що обидва є підорами по життю, це незаперечний факт.
          А якщо вже підори об'єдналися проти нас, то це свідчить тільки про одне, це конвульсії всього цього зброду, яке захопилу владу і проводить над нами досліди.
          У нас два шляхи, або спостерігати за цими конвульсіями, поки вони всі самі не простягнуть ноги, або добити їх, щоб не мучилися.

Купа радиКалу.



          Вічні питання. Чи є початок? Чи є кінець? 
          Чи є межі честі та гідності? Ось тут починається честь, ось тут вона закінчується.
          Де межі сорому? 
          І багато подібних питань виникає, коли дивишся, що відбувається в країні, в медіапросторі.
          До всіх учасників.
          Ось наприклад журналісти. Вони відчувають, що спілкуючись з Ляшком, беручи в нього інтерв'ю, вони принижують самих себе? Вони девальвують журналістику, як таку. Дискредитують свій фах, який в усьому світі користується повагою у людей. 
          Чи є межа тому потоку брехні і дерьма, яке ллється з чорного рота покидька і запроданця Ляшка?
          Власне, все це кубло радикалних опаришей має якісь межі пристойності? Невже їм самим приємно бути купою лайна, яке вже засмерділо всі канали?
          В свій час, той же Мосійчук, в часи Януковича, викликав в мене таку саму повагу, яку огиду викликає зараз. Як можна так з поважної людини перетворитися в дерьмо? Чи він маскувався тоді? 
          Можливо це естествений процес, можливо нам так треба вчитися? Але чи вистачить у людей розумі розібратися, що їх дурять, та водять за носа подібні ляшкі та мосійчуки, щоб вже не голосувати за них?
          Я вже мовчу за їхнього ляльковода, - крадія, вбивцю та путінського холуя Порошенка. Там повний та абсолютний отстой. 
          Здогадуєтеся, які думки виникають, коли все це бачиш? Ага, рука сама тягнеться к револьверу.....((((

Повалення сатрапа.



          Зараз я буду в ролі Нострадамуса.В одному з його катренів є дозвіл мені від Ностарамуса говорити від його імені. Можете перевірити.
          Отже.
          У нас є народ? Нема. Населення є. Це очевидно. Бо будь-який, навіть самий затурканий, але народ, не потерпів би такого знущання над собою. яке здійснює Порошенко енд банда.
          Ну а поки нема народу, то повалення сатрапа у нас може відбутися старим, добрим, феодальним засобом. Палацовим заколотом. Вкупе з особливостями сучасних реалій, як то явка з повинною, співпраця зі слідством і так далі.
          Скоро побачимо, наскільки правий Нострадамус і я.

З ким українці?



        Во-во. А з ким же українці? 
        З Тимошенко чи з ренегатами та колаборантами?
        З Україною чи з Мордором?
        Третя річниця Майдану, 2 з половиною роковин, як кремлівський холуй Порошенко обіймає головну державну посаду.
        Селекція відбулася. З Україною залишилася Тимошенко та партія Батьківщина, всі решта з Рашкою.
        Хто ще не розумів цього в травні 2014 року, повинен би зрозуміти все за цей час, що минув. Хоч би по своїх порожніх гаманцях та холодильниках.
        Банда клептократів начолі з Порошенко підводить Україну до остаточного знищення.
        Навіть те, що всі вони корупціонери та євровори, не так страшно, як те, що вони продають Україну.
        Час визначатися.
        Рубікон, українці, Рубікон....

Вбити Шухевича



           Я думав, що Ляшко просто підарас. Просто, звичайний підарас. Зараз вся влада з них складається. Тому, дивуватися всі вже втомилися і не дивуються. Ну підарас і підарас. Народ звик, що майже всі 25 років ними керують підараси.
           Але, ось послухав відео, де цей, як я вважав, підарас, з люттю та ненавистю, якою не було навіть у Ющенка, Януковича, та Порошенка разом взятих, коли вони говорять про Тимошенко, а зараз вивергає зі своєї чорної пащі на адресу Юлії Тимошенко цей ублюдок, створений з кала щура, то в мене волосся дибки стали.
          Ні, це не підарас, це якась аномалія людини, який-то бракований людський матеріал, що інфікує людей, серед яких поки що знаходиться, отруйним та спотвореним ДНК, яке може перетворити українців на орків, гоблінів та якихось гремлінів.
          Зрозуміло, що Ляшко давно вже сидить в лайні і жре лайно, хоча бува іноді виринає з нього, максимум по пояс, трішки вискубує дерьмо, що засохло в його носі, вухах, на лисині, але тепер він вже занурився в нього остаточно та назавжди.
          Тут вже потрібна допомога санітарів та хірургів по мозку, яким треба робити термінову трепанацію черепа Ляшка, вичищати його від залишків гниющої сірої маси та поставити там проблесковий маячок ALARM, щоб люди бачили, що тут небезпека.
          Але, тут є і інший бік.
          В цій історії замішана поважна людина. Юрій Шухевич.
          Не буду все переказувати, вже всі все знають і все бачили. Ляшко сам в це вляпався і на ходу вигадав безумну версію вбивства Шухевича. Пишуть, що він вже бігав на консультацію до свого боса, Порошенка.
          І не виключаю, що вони могли домовитися самі вбити Шухевича і повісити це на Юлію Тимошенко. Не дарма ж такий шалений наголос та переконання від Ляшка йде саме в цьому напрямку. Мабуть це йде гебельсівсько-інформаційна підготовка суспільства, щоб воно повірило в такий безумний розвиток подій, і тим самим припинило довіряти Юлії Тимошенко. Це, як мінімум. Головна їхня мета, знов кинути Тимошенко за грати.
          Воно ж влада то не змінилася, ті самі бандити і кремляді. І ідея фікс та сама, позбутися Тимошенко.
          Там у Шухевича є якась організація, "Українські патріоти" здається. Не знаю, чи прочитають вони цей допис, але я закликаю їх взяти на себе охорону Шухевича, бо Порошенко і Ляшко можуть його вбити.
          Ще раз.
          ПОРОШЕНКО І ЛЯШКО МОЖУТЬ ВБИТИ ШУХЕВИЧА!!!!
          І повісити це вбивство на Тимошенко. Це для них рівнозначно виживанню. Виживанню в усіх аспектах. І збереження всього награбованого, і можливість залишитися на свободі, і можливість далі набивати свої кишені за рахунок зубожілого народу.

       Приєднуйтеся до
            спільноти

У нас є вибір.



          Не у нас, а у вас, Пітро Олексійович.
          І це ми давно знаємо, ще з 2005 року.
          У вас вибір один, розграбувати Україну, продати ії Рашке, зробити собі золоту труну, лягти в неї і здохнути.
          Це ваш єдиний та неповторний вибір.
          А у нас інший вибір.
          Повернути все, що ви награбували у українців, спровадити вас за залізні ґрати, і посадити там довічно на дерев'яні нари.
          Після цього виграти війну з Рашкою та зробити Україну щасливою та квітучою країною.
          І буде по-нашому.

Чи є у Гонтаревої страховка?



          А шо? А нічо. І нема шо заперечити. Вона права.
          Ії зад надійно прикритий. Віддати Гонтареву під суд, для Порошенка це означає тюрма. У неї всі ходи записані. Хоча ми і знаємо, які в нас суди і прокуратура. Там нічого робити не будуть.
          Але ж тут вже і Штати можуть підключитися. І якщо вона потрапить в їхні руки, то всі ходи вона здасть. Тут і Пеці кришка. Хоча, йому і так кришка. Просто він з усих сил поки впирається. Але. нічого, втомиться.
          Хоча, в таких випадках приходять на думку польоти з 17 поверху деяких занадто обізнаних персон.
          Ну, а поки. якщо він і погодиться її звільнити, то знов, як і у випадку з Генпрокурорами, поставить Гонтареву-2. Ну і тут засада, чим більше людей будуть знати про схеми крадіжок Пеці, тим для нього все більше і більше зростає ризик загреміти під фанфари. То ж цуцванг все ближче і ближче.
         Тому, треба підтримати Юлію Тимошенко. Вона все вірно робить, коли вимагає відставки Гонтаревої та суду над нею.

Мінстець + Ольгіно.



          Всі помітили, як порохоботи оскаженіли?
          Так там не тільки армія Мінстеця, там і Ольгіно підключилося. Це відчувається по специфічному поребріковскому сленгу.
          Я такого ще не бачив.))) Таке враження, що їм всім не тільки скипидаром начистили п'яти, щоб носились, як угорілі по всіх гілках, їм скипидар і в мізки залили, за три секунди вивалюють все, що написано в їхніх методичках.
          Оце Юля затиснула в дверях яйця всій цій кондитерскій сволоті!
          Ну це добре, але ж і нам треба приєднуватися до Тимошенко. Відступати вже нема куди, вже всіх падлюк перебрали, перевибрали, переобрали. Вже самі себе загнали в таку халепу, що невідомо, як і вибиратися з неї.
          Кажуть у американців є така приказка - "США завжди приймають правильне рішення, після того, як перепробують всі неправильні".
          Так це і про нас. Залишилося тільки правильне рішення - Юлія Тимошенко. Всіх мразей вже перепробували.
          Чи будемо чекати орків з Мордору, які поведуть нас в Бабин Яр?