Шоу починається....

Здається знову шоу почнуться на телеканалах, так згадалось те колишнє, знайшов в інеті один випуск цілком, правда в кавалках і якість ніяка, але як на мене тоді було в тому більше правди ніж в теперішніх, зрештою нічого не змінилось, якщо вслухатись. Ось так гумор стає сатирою. І персонажі всі до болю знайомі. Аж не віриться... 

Чекаю вашої думки, друзі. 

Побажання друзям

  • 24.08.10, 19:28


 rose rose rose rose rose  druzhba beer2druzhba bokali druzhba rose rose rose rose rose


Дякую всім за привітання З Днем Незалежності !

Зі святом, друзі !!!

  • 24.08.10, 12:47
Я України син

Я сприймаю немов нагороду
Це співзвуччя добра і краси,
Що нащадок вкраїнського роду,
Що Вкраїни коханої син,
Що вкраїнська усміхнена мати
На світ Божий родила колись,
Що Поділля, Полісся й Карпати
В долі власній моїй обнялись.

Приспів:
Я України син
І щиро-гордий цим,
Ні, в серці не потух
Її незборний дух.
У мене є одна –
Праотча сторона,
Свічуся од роси,
Бо я Вкраїни син.

І мені серед друзів не тісно,
Я очей не соромлюсь братів,
Дану Богом, свою, щиру пісню
Словом батьківським я обігрів.
І я гордий до щемного болю,
Що у співі, як в мрію зіллю,
І стеблину вкраїнського поля,
І вкраїнського неба зорю.

Приспів

Я України син!
У мене є одна –
Праотча сторона,
Свічуся од роси,
Бо я Вкраїни син.

Чи ще співаєте разом вечорами Біля річки, під зірками...

Худі а Моцні (Канада)

Рідний край Слова: Худі а Моцні Музика: Худі а Моцні Виконує: Худі а Моцні

Вже віддавна я не бачив Свій рідний край, Ті прекрасні ліси, гори, Мій чудовий земський рай. Думка моя там літає, Мов вітер сильний, В стару хату заглядає, Мого брата питає: Чи ще співаєте разом вечорами Біля річки, під зірками Поки вогник ясний догоряє? І чи часом ви зустрінете мою милу, Мою єдину любов правдиву, Чи і досі про мене вона питає, Рідний брате мій? Час до часу тяжко жити, Добре знають всі, До нікого притулитись, На душі великий біль. Цієї ночі моє серце Спати не буде, Полетіло б у край рідний, Але не може... Чи ще співаєте разом вечорами, Друзі мої з приятельками, Поки вогник ясний догоряє? І чи зустрінете милу випадково, Мені без неї ніяково, Нехай її для мене хтось вважає, Рідний краю мій!


boyan letsrock

Vlatko Lepki - guitar Tino Brelak - vocals Andriy Polanski - bass Petro Markevych - drums Igor Letvenchuk - violin, rhythm guitar


Українці -- Україну люблять, де б вони не жили!!!

Бо Вони Українці!!!! 

Планета Україна – неподільна.

  • 21.08.10, 22:59

Глобус України Цікава штука наші магазини, Надивишся у них всіляких див. За чим, питаю, черга? Кажуть – глобус України. Постояв дві години – і вхопив. На нім, як і належить Україні, На жовто пофарбована земля, Моря і океани, як і має бути – сині, А головне – нема ніде кремля. Іду собі до дому та й вивчаю Хто, як і де на глобусі жиє, З Грушевським розібралися, історію вже маєм, Нарешті й географія вже є. У школі нам балакали дурниці, Шкода, що десять років сі провчив. Ось, прошу пана – глобус. Яка на нім столиця? Ви ж видите самі, що то є Львів. Поїдем далі, поглядом на північ, Провінція Британія там в нас. Колись ми всі годинники наводили на Грінвіч, Тепер він перейшов на львівський час. Змінились докорінно навіть Штати, У Новім Йорку зараз Станіслав, Колишні Кордільєри – то є західні Карпати, А я цього без глобусу й не знав. Ви чули, як співає Майкл Джексон? То я вам скажу, що то за один: Був в Калуші Михайло, на прізвище Олексин, Ось він і є той Джексон, курвий син. А що до тих японських електронік, Колись до них поїхав наш Кравчук. Тепер ті Міцубісі, Акай і Панасонік, Одна єдина фірма – Панасюк. На цілій кулі землі українські. Ви хтіли би потрапити в Китай? Сідаймо на трамвая їдемо по Стрийський, Дві тисячі зупинок – і Шанхай. Вже негр сі навчив "Героям Слава", Ну просто не планета, а краса, А де були Чернігів, Запоріжжя і Полтава, Одне велике місто Ковбаса. Планета Україна – неподільна. Вареник, вишня, сало, коровай. Єдина, незалежна, безмежна і суцільна – Крутися і ніколи не вмирай-рай-рай...


Всім друзям, дякую за коментарі до замітки: Joe Dassin. 30 років.....spasibo rose rose rose rose rose 

Joe Dassin. 30 років.....

«Joe Dassin» (франц. «Джо Дассен») — студійний альбом Джо Дассена, який вийшов у 1975 році. Альбом містить одні з найвідоміших пісень співака («Et Si Tu N`Existais Pas», «L`Albatros», «Salut» та «Ma Musique (Sailing)»).

Тоді і ми його почули, а всього через 5 років його не стало. Пішов у віці 41 рік. Власне вчора минуло 30 років....

Послухайте, згадайте, далекий 1975 рік і цей чудовий голос....пісню «Salut».  

Джозеф Айра Дассен народився 5 листопада 1938 р. в Нью-Йорку в сім'ї режисера єврейського походження Жюля Дассена і скрипальки Беатріс Лонер (Beatrice Launer). Під час маккартистського полювання на відьом сім'я перебралася із США до Європи. Джозеф вчився в коледжі Ле-Розей в Швейцарії, потім повернувся у США, де закінчив університет в Анн-Арбор (штат Мічіган). У 1958 році його батько режисер Жуль Дассен попросив сина записати декілька пісень до фільму «Закон» з участю Джині Лоллобріджіди. У 1959 році диск-сорокап'ятка з цими піснями вийшов на фірмі грамзапису Versailles. У 60-і роки до нього приходить перший успіх: «Les Dalton», «Guantanamera», «Siffler sur la colline» і «Les Champs-lyses». Протягом наступних десяти років він випускає ще цілий ряд успішних пісень, серед яких «L'Amrique», «Le Moustique», «Si tu t'appelles mlancolie», «L't indien» і «Le Caf des trois colombes». Джо Дассен записує свої пісні різними мовами: французькою, англійською, німецькою, іспанською, італійською і грецькою. Його перший син, Джошуа, народився сильно недоношеним і помер через п'ять днів після народження. У 1977 році він розлучається і знов одружується на Крістін Дельво, з якою мав двох синів, Джонатана і Жульєна. Співак помер від серцевого нападу під час відпустки на Таїті 20 серпня 1980 р. Похований на єврейській ділянці кладовища Hollywood Forever в Лос-Анджелесі.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Джо_Дассен


***Всім друзям, дякую за коментарі до замітки: Прийшов Спас — пішло літо від нас. spasibo rose rose rose rose rose

Прийшов Спас — пішло літо від нас

Всім друзям і гостям блогу дякую за коментарі до замітки: "В результаті маєм нуль..." 

з піснею Тризубого Стаса -- "Чоловік і жінка"

spasibo

roserose rose rose rose rose rose rose rose

 

 

Дует "Світязь"

  • 19.08.10, 21:19

Дует Світязь є союзом професійних музикантів – Дмитра Гершензона та Анатолія Говорадла. І не просто союз, а союз композиторів (не в найгіршій прояві цього словосполучення). Без творчості цих "життє-…музо...-жіно…-вино…-водо...-авто.....любів" важко уявити сьогодення українського шоу-бізнесу. І не тільки українського. І не тільки шоу. Не кажучи вже про бізнес .

Маючи величезний досвід написання серйозних пісень (як для себе, так і для інших), створення яскравих аранжувань (як для інших,так і для себе), дует Світязь працює у жанрі музичної пародії, знаючи всю эстрадну "кухню", як кажуть, зсередини. І є, напевно, єдиним в країні дуетом, який взявся "вилікувати" поп-артистів від зіркової хвороби. На запитання відносно особистої популярності зазвичай відповідають – "Зате у нас пісні які!". Здатність поєднати різні музичні жанри в одній мініатюрі-пародії, показати схожість модних на сьогодні пісеньок одразу з деякими популярними в минулому піснями із захватом сприймають глядачі, тим більш, що зроблено все з добре зрозумілим гумором. "Чи ображаються "зірки" на ваші пародії?" - запитують у Світязя. "Звісно, - відповідають хлопці - дуже ображаються, якщо дізнаються, що ми до цього часу ще не створили на них щось новеньке". Власне кажучи, пародії дуету дійсно допомагають зрозуміти - хто є хто у поп-музиці. Адже репертуар дуету вбирає в себе творчість десятків найпопулярніших "зірок" естради – від Зіброва, Кобзона, ВВ і Крічевського до Глюкози, Павліка, Лайми Вайкуле та Бориса Мойсеєва. Не кажучи вже про Михайла Поплавського.

"Ви ж дорослі, солідні люди, а працюєте в комедійно-клоунському жанрі..." - запитують журналісти. Говорадло та Гершензон зізнаються – "шкодуємо лише про одне - що не зайнялись цим жанром раніше". Як би там не було, ось вже десятиріччя, як музична "тусівка" живе и творить під пильною увагою дуету Світязь. 

Дует «Світязь», Дмитро Гершензон, Анатолій Говорадло, «Ріка життя».

Волинська обласна філармонія — 70 років — частина 19.

Волинська обласна філармонія — 70 років — частина 20.


інформація з офіційного сайту: http://www.duet-svityaz.com/ukr/golovna.htm

фото з: http://kmstudio.com.ua/index.php?nma=cherem&fla=stat&nm=svitiaz

Дует "Світязь" можна послухати тут:

http://music.i.ua/user/2768355/2139/

В результаті маєм нуль...

Чоловік і жінка 

Ми усі вивчаєм жінку, Щоб якось її збагнуть, Та пробити лобом стінку – Це реальніше, мабуть. Це ж якого треба лоба, Щоб аж синій був від гуль, І яка б не була спроба, В результаті маєм нуль. Розумія всю ту марність, Чоловік простий, як борщ, А вона – мінлива хмарність: То в ній сонце, то в ній дощ, Загадково-випадкова, Невловима наче ртуть, І завжди неоднакова – Ось така жіноча суть. Кожен раз вона інакша, Кожен раз вона нова, Вдень твердіша, вночі м’якша. Синусоідна крива. Це єдина наша втіха, Й, водночас, суцільний жах, А тому у чоловіка З того всього їде дах. Я також свою вивчаю, Півжиття разом прожив, Але щось не помічаю, Щоб хоч трохи зрозумів. Це створіння незбагненне, І перш ніж пробувать вивчать, Тут потрібно, як на мене, Академію кінчать. Та життя мене навчило, Що робити це дарма, Бо наука тут безсила – В них же ж формули нема. Тож не варто й намагатись, Все одно, не зрозуміть, Тут одне – пристосуватись І біля них, як песик, жить. І ми несемо свою службу, І вимахуєм хвостом, І любов у нас і дружба, Як в собаки із котом. Чоловік для них забавка, А вони – це пуп землі, Тільки й чуєш: "Цить, не гавкай, Твоя кістка на столі!" Жінка нас бере до хати, Як зручну й корисну річ, Щоб було кому кохати Й працювати день і ніч. А тому іще до шлюбу Мусит думать чоловік, Як йому не врізать дубу Біля них за цілий вік. Але й жінці треба знати, Що таке чоловіки, Перед тим як споживати Наші здібності тонкі. Ми складніші за комп’ютер, Або інший агрегат, Нас не купиш за валюту І не візьмеш на прокат. А тому їм треба вміти Чоловіка берегти: Готувати, не сварити, За горілкою піти. Акуратно, обережно, Як дитинку доглядать, От тоді ми, як належно, Палко, ніжно і безмежно Обіцяєм їх кохать.

boyan

Серія: Українська пісня. Випуск 3

Нічого поки що про цю пісню я не знайшов, сховано надійно. Добре що є сама пісня, в висновки робіть самі.

 

Думаю в ці останні спекотні дні літа трохи навіє прохолоди.

Так чия пісня?


94%, 30 голосів

6%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.