Чому його так назвали... це якась помилка... "достоинство" - "гідність" ... Яку гідність надає цей орган? Здається, навпаки, через нього будь-яку гідність можна втратити.

Є інше схоже слово в російській мові - "достояние" - "спадщина". Це слово більш доречне для вказівки на статеву належність. Навіть якщо жартівливо: "Чоловікам дісталась спадщина, а жінкам - ні... дірка так і залишилась" Якось і логічніше і усе збігається...

Коротче кажучи, цей вираз "Мужское достоинство" не можу нормально та адекватно сприймати.

от таке...

Голосування від Манья4ега: Что вы считаете мужским достоинством (хуй не считается)?

UPDATE: Приєднуйтесь до дискусії

Дурніше не буває...
Я, хвора людина, якій в принципі треба лежати в ліжку та майже не рухатись, поїхав із кумой в нічний клуб, і гоцав там усю ніч...
Серце ледь не зупинялось від перенапруги, сам я ... краще не стану говорити, що там зі мною відбувалось, але я просто начхав на все - я хотів відірватись, отримати задоволення... І МЕНІ ЦЕ ВДАЛОСЬ! Я щаслива людина!
Хто там каже, що людям в такому стані як я, з рівнем гемоглобіна не вище 80, не можна відвідувати нічні клуби? Плюньте собі в обличчя... і не вмивайтесь ніколи.
Хоча... ні, не робіть цього... краще плюньте мені в обличчя... щоб усі бачили дурня, якому байдуже на все в цьому клятому світові... дурня, який вбиває себе усіми можливими засобами (алкоголь та тютюн не вбили - тепер випробовую свій організм на витривалість в екстремальних умовах...)...

Хто мене зупинить? Коли це трапиться? Не знаю. Мені байдуже. Принаймні - зараз.

Життя дано мені для того, щоб отримувати від нього задоволення. І я робитиму це! УРА!

Несподівано з'явились, розпочали активну пропаганду здорового фізичного та духовного життя. І відразу стали замінусовані, поставлені в багаточисельні ігнори... Чому? Навіщо? В чому вони не праві? Де та кого вони скривдили?

Ситуація нагадує випадок із Slezenko... Кому він заважав? У нього була своя власна думка. Вона могла бути примітивною, неприємною... але вона була його власна.

Не вистачає сили духу, зізнатись собі у власних вадах та пороках, у власних помилках? Не можемо це прийняти, та зробити декілька кроків для виправлення себе? Можемо лише скаржетись на те, що світ змінюється у гірший бік... А хто винен? Хто перший зішов з "праведного" шляху? Хто не може повернутись на цю стежку?

Хто розподілив інформацію в блогах на "дозволене" та "недозволене", на "добре" та "пагане"? По кому ви орієнтуєтесь? Звідки ця категоричність?

Скажу відверто, деякі їх записи мені самому не подобаються, бо занадто набожні, а у мене до релігії особливе ставлення. Я погоджуюсь, що "не треба блудити", але не в тому контексті, який передають нам ці два нових блоговця. Я погоджуюсь, що аборти це злочин, і що контрацепція..., і що пиво..., і таке інше...Я один з тих байдужіх до долі усього світу снобів.. Але якщо прибрати всі ці "Зверніться до Бога в молитві", "покайтесь", та інші релігіозні ознаки, то, можливо, я буду готовий приєднатись до них, стати в їх ряди, та на кожному кутку кожному та всякому говорити - "Одивіться! Що ви робите! Припиніть! Пожалійте себе!"...

Можете починати мінусити і мене.

нема нічого складнішого, ніж дозволити самому собі бути щасливим

- Почему "ЖЬІВОТНАЕ"?
- Довга історія...
- РАССКАЖИ!!!
- Добре, слухай...

[ Багато букафф ]

не має значення, що було у минулому, і що може відбутись у майбутньому - щасливим треба бути саме зараз, бо лише зараз є життя, і іншого момента для того щоб бути щасливим вже не буде!

7980865
... якщо комусь цікаво

стосовно ніка... багато причин, які мені важко зібрати до купи та висловити більш-менш зрозумілими словами, але колись обов'язково це зроблю. Насправді дуже багато усього вміщено для мене в цей нік.

що до мови... я народився та виріс у Дніпропетровську, в російськомовной родині, навчався в звичайній радянській школі, усі мої друзі та знайомі спілкуються російською (тобто, приблизно 90% моїх знайомих - інші або іноземці, або всеж-таки україномовні). В школах та інститутах по мовах я ніколи не мав оцінки вищу за "3"... Але це не заважало мені багато читати, та милуватись українською мовою.

Не знаю, яка з мов мені рідна. Вони обидві займають рівні частини в моєму "мовному" просторі. Зараз я більшість часу спілкуюсь саме українською. Поперше, бо лексичний запас української мови у мене набагато слабкіший, ніж у російській... Щоб його поповнювати - потрібно практикуватись, чим я, власне, зараз і займаюсь (-; А по-друге, мені справді дуже подобається українська мова, але я ніколи не використовував її у буденному житті. Безліч причин знаходилось, щоб не спілкуватись на рідній мові... а приблизно півроку тому я зробив цей крок через власні боязки і невпевненість, та почав робити те, про що вже давно мріяв. Спочатку (перші декілька місяців) сміялись, крутили пальцями навколо віска, дурнем називали... а зараз звикли, і навіть дивуються, коли я раптом щось починаю розповідати російською...

Корочше, розмовляти рідною мовою мені приємно, та доставляє багато радощі!


(якось потім доповню цей запис)...

Хочу навчитись грати на гітарі... блін, вже багато років хочу цього... але досі нічого не зробив для цього...

Ось тут і розпочну.
Будь ласка, якщо хтось може продати недорого гітару, та дати пару уроків - буду дуже вдячний.

гітара мені потрібна для того, щоб писати власні пісні із власною музикою...

до цього складав музичні твори на комп'ютері - мені дуже подобались, але це електронна музика, вона має енергію, але не має души... а ось гітара, на мій погляд, зможе сповнити душею те, що затаїлось у мені, але проситься назовні.

от таке...

у хронологічному порядку:
[ вибачте, знову багато букафф (-: ]