Вихід на третій рівень
Так і не дочекавшись від Росії кроків до деескалації конфлікту на сході України, ЄС запроваджує третю хвилю санкцій. США, Канада і Японія приєднуються Зоряна КРІТ   

Повільно, неохоче і «зі скрипом», Європа все ж наважилася зробити те, до чого її так довго підводив своїми діями Володимир Путін: запровадити найжорсткіші, секторальні санкції проти Росії. Як і очікувалося, позавчора на засіданні у Брюсселі постійні представники держав ЄС узгодили рішення про перехід до третьої хвилі санкцій, починаючи з 31 липня. Потужний сигнал Кремлю

«Сьогодні Європейський Союз погодив пакет значних додаткових обмежувальних заходів, спрямованих на секторальне співробітництво та обмін із Російською Федерацією. Це рішення обмежить доступ на ринки капіталу ЄС для російських державних фінансових інститутів, накладе ембарго на торгівлю зброєю, встановить заборону на експорт товарів подвійного призначення для військових користувачів і скоротить доступ до чутливих технологій, особливо в галузі нафтового сектора», — йдеться у поширеній з цього приводу спільній заяві президента Європейської Ради Германа Ван Ромпея та голови Європейської Комісії Жозе Мануела Баррозу.

Очільники ЄС також зазначають, що в пакеті нових санкцій буде розширено перелік осіб та організацій, яким буде заборонено в’їзд на територію Євросоюзу, а на їхні активи накладено арешт.

У заяві наголошується, що керівництво Євросоюзу зробило все від нього залежне, аби владнати конфлікт між Росією та Україною шляхом переговорів. Але Росія цих зусиль не підтримала. Судячи з усього, останнього краплею в глибокій чаші європейського терпіння стала катастрофа збитого проросійськими бойовиками малайзійського літака, в якому загинуло 298 людей.

«Потужна пропагандистська машина, спонсорована російською державою, і надалі підтримує незаконні дії озброєних сепаратистів. Коли спіраль насильства виходить з-під контролю і призводить до вбивства майже 300 мирних жителів, ситуація вимагає термінових і рішучих заходів реагування, — заявляють європейські лідери. — Європейський Союз виконуватиме свої зобов’язання щодо захисту і забезпечення безпеки своїх громадян, а також підтримуватиме своїх сусідів і партнерів».

У Брюсселі вкотре наголосили на неприпустимості анексії території та навмисної дестабілізації сусідньої суверенної країни, що «є неприйнятним у ХХІ сторіччі». І вважають, що санкції «надсилають лідерам РФ потужний сигнал: дестабілізація України або будь-якої іншої європейської держави коштуватиме вашій економіці чимало».

Три місяці на роздуми

Вказавши Росії на те, що своїми діями вона сама себе ізолює від цивілізованого світу, Ван Ромпей та Баррозу окремо наголошують: якщо Москва змінить свою позицію щодо України, Євросоюз готовий відмовитися від запроваджених проти неї економічних заходів. Зрештою, термін їх дії — три місяці. Після цього європейці оцінять поведінку Росії й переглянуть вжиті проти неї економічні заходи. І, можливо, скасують.

А можуть і посилити

Як заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель, вона вітає рішення про введення нових обмежувальних заходів щодо Росії. І попереджає: «Тепер російській стороні належить вирішити, чи захоче вона піти шляхом деескалації та співробітництва». Мовляв, якщо ні — доведеться «переконувати» новими обмеженнями...

Хоча досі жодні «переконання» не подіяли, попри те, що після анексії Криму Євросоюз вводив санкції проти Росії ну дуже поступово і повільно, щоразу сподіваючись достукатися до здорового глузду кремлівської влади. Замість цього отримали розпалювання війни на сході України і тисячі смертей.

До слова, фрау Меркель не доведеться переривати відпустку, хоч вона й була готова це зробити заради участі в позачерговому саміті ЄС. Лідери всіх 28 держав Євросоюзу справді повинні затвердити рішення Комітету постійних представників про нову хвилю санкцій, але з’їжджатися до Брюсселя їм цього разу не доведеться — саміт вирішено провести «в письмовому вигляді».

Як повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на обізнані джерела, усіх членів Європейської Ради, що мають поставити свої підписи під документом, опитають письмово. Усі 28 послів уже гарантували згоду своїх лідерів, тож зустрічатися для дискусії їм просто не потрібно.

Не холодна війна

Буквально за кілька годин після рішення ЄС про запровадження нових санкції проти Росії оголосив і президент США Барак Обама. Як заявив глава Білого дому на спеціальному брифінгу, присвяченому ситуації в Україні, американські заходи стосуватимуться обмежень в енергетичній, оборонній та фінансовій сферах.

«Це не нова холодна війна. Це вельми конкретний крок, який стосується небажання Росії визнати за Україною право обирати власний шлях, — наголосив Обама. — Якщо ви послухаєте Президента Порошенка, український народ, ви побачите, що всі вони говорять про бажання встановити добросусідські відносини з Росією. Однак вони не можуть допустити, щоб Росія озброювала сепаратистів, які займаються руйнівною діяльністю на сході України, підриваючи тим самим здатність Києва до мирного самоврядування. Ми будемо підтримувати українців».

Зокрема, США припиняють експорт окремих товарів і технологій для російського енергетичного сектору, заморожують кредити, які сприяли експорту товарів до Росії, тощо.

Підготовку до введення нових санкцій щодо Росії розпочав також уряд Японії, найближчими днями нові економічні заходи для тиску на Кремль планує запровадити і Канада.

Водночас Австралія від посилення санкцій поки що утримується. «Ми зараз це питання не розглядаємо, а приділяємо увагу якнайшвидшому поверненню на батьківщину останків загиблих у малайзійському «Боїнгу», — заявив прем’єр-міністр цієї країни Тоні Еббот.

ДОПОВНЕННЯ

Економічні санкції, запроваджені у вівторок Євросоюзом проти Росії, не торкнуться вже чинних контрактів. «Виконання чинних контрактів буде продовжено. Я підкреслюю, що це стосується всіх секторів у даному пакеті», — на правах анонімності повідомив журналістам європейський чиновник на брифінгу у Брюсселі.

Це означає, що попри заборону на торгівлю озброєнням із Москвою, ніщо не завадить Франції поставити Росії раніше замовлені гелікоптероносці «Містраль».

 

ОГОЛОШЕННЯ

Поліція Нідерландів веде розслідування обставин аварії рейсу MH17, що сталася 17 липня в Україні.

У зв’язку з цим поліція шукає людей, які мають у своєму розпорядженні фото- та відеозображення, пов’язані з падінням літака на місце катастрофи.

Група розслідування збирає зображення місця катастрофи незадовго до, під час та після падіння. Це допоможе реконструювати цю територію. Нещодавні зображення також можуть цьому допомогти.

Ви можете завантажити свої матеріали на спеціально для цього розробленому сервері за посиланням www.politie.nl/MH17

 УМ

Лишитися живим
Армійське керівництво поспішило назвати «зрадниками» бійців, які з тих чи інших причин залишили поле бою. Солдати ж називають зрадниками тих, хто робить їх гарматним м’ясом Ірина КИРПА   Наталка ПОЗНЯК-ХОМЕНКО   

«41 боєць 51-ї ОМРБ добровільно здався росіянам у полон». «54 військовослужбовці 79-ї Миколаївської аеромобільної бригади залишили поле бою і повернулися додому». «Командування Миколаївської 79-ї окремої аеромобільної бригади опублікувало у вільному доступі мережі iнтернет списки (прізвища, адреси) дезертирів, їх притягнуть до відповідальності за статтею «державна зрада». Ці повідомлення, які останнім часом почали з’являтися у стрічці новин, насторожують. Після загального сплеску патріотизму, коли молоді люди в березні штурмували військкомати, це виглядає щонайменше дивним. Як і та легкість, з якою дехто маніпулює словом «зрадник». Тим більше що для політикуму такі жонглювання стали звичними ще років десять тому — від білбордів «Не зрадь Майдан» до приклеювання цього ярлика до своїх опонентів. Хоча це вже зовсім інша історія. «Приїхали росіяни і сказали — «вилазьте»

Інформація про перехід російського кордону 41 бійцем 51-ї бригади з’явилася несподівано і з великим запізненням. Навіть падкі на подібні сенсації російські ЗМІ були досить скромними у своїх коментарях, зазначивши, що хлопці більше не хочуть воювати і вбивати. В інтернеті ж розгорілася ціла війна навколо питання: варто було стояти до кінця чи рятувати свої життя? Однак після того як перша хвиля емоцій спала, стало зрозумілим, що без повної картинки ситуації робити якісь висновки рано. А офіційної оцінки того, що сталося, якраз і немає.

Яким же чином наші бійці опинилися на території сусідньої держави? Частково відповідь на це питання дає журналіст Роман Бочкала, якому вдалося поспілкуватися з одним із «перебіжчиків». Боєць розповів, що вони ще два тижні тому окопалися в районі шахти «Краснопартизанська», але з 17 липня, після потужного артобстрілу основні сили АТО відійшли, і вони лишилися сам на сам із ворогом під перехресним шквальним вогнем iз боку терористів і Росії. На думку бійця, росіяни гралися з ними, як кіт із мишею: обстрілювали, але не вбивали, хоча могли накрити їх у будь-який момент. На всі ж благання про підмогу отримували відповідь «Тримайтеся». «До п’ятниці 25.07 техніки зовсім не лишилося, патронів теж. Бійці забули, як виглядає сонячне світло. Рятувалися в землянках, накритих колодами і блоками і присипаних землею. Усі просто хотіли вижити. І жили під землею, задихаючись від смороду роздутих тіл убитих товаришів», — описує Бочкала. І в цей момент вони дізнаються від рідних про заяву РНБО, що всіх бійців вивели з оточення. Одразу питання «А як же ми? На нас що, вже поставили хрест?»

А далі сталося те, що сталося. Буденно, без зайвих слів, як пише журналіст. «До них прийшли бойовики з Росії. Не в тому сенсі. Що самі з Росії. А просто із Росії і прийшли бойовики. І сказали — «вилазьте». Посадили всіх наших на КамАЗи і відвезли у свій польовий табір. Це було ще на території Росії. Ніхто нікого не бив, не принижував. Усе було мовчки. В таборі наших хлопців нагодували, помили і сказали: «Увечері їдемо до Росії». Телефони ніхто не відбирав. І хлопці телефонували не тільки рідним, а й командуванню. Усі і все знали. І про те, де хлопці, і що їх збираються вивозити в РФ», — стверджує Роман.

Тепер хлопців повернули в Україну. Усі вони перебувають у Запоріжжі, у військовій частині А1978, де їх допитує військова прокуратура. «Мобільні телефони у затриманих відібрали, до них приставлена воєнізована охорона. Як наші полонені воїни опинилися в Україні — не знаю. Дана інформація надійшла до мене з двох джерел: від дружин затриманих, а також від бійців 24-ї бригади, яких теж підозрюють у дезертирстві, і вони зараз перебувають у тій же в/ч. Хлопців підозрюють у дезертирстві. Про статтю «державна зрада» поки не йдеться», — повідомляє Роман Бочкала, який продовжує тримати зв’язок із бійцями та їхніми рідними.

«Усі ці операції не можна узгоджувати зі штабом АТО»

Взагалі «Ізваринський котел», у якому опинилися бійці 51-ї ОРМБ та 72-ї і 79-ї бригад, очевидці називають справжнім пеклом. Кілька днів — без підкріплення, без харчів, без боєприпасів, під постійним обстрілом із «Градів». А головне — без розуміння, що відбувається і скільки це триватиме. Тим більше що офіційна інформація і те, що бійці бачили на власні очі, часто дуже різняться.

Самі військові кажуть, що після масових обстрілів трупи їхніх загиблих товаришів вивозили КамАЗами, хоча офіційна статистика свідчить лише про десятки загиблих. Сплеск дезертирства (майже на 40 відсотків) було зафіксовано в період із 14 по 19 липня у ЗСУ та Нацгвардії, коли у бійців не було ні їжі, ні зброї, ні правдивої інформації. «Ганьбою вкрили себе 54 військовослужбовці, які боягузливо втекли, кинувши бойову зброю і зрадивши своїх товаришів. І це в той час, коли переважна більшість миколаївських десантників проявляє безпрецедентну мужність і героїзм при виконанні поставлених бойових завдань», — поспішило заявити командування 79-ї миколаївської аеромобільної бригади.

Але чи варто бути такими категоричними? «16 днів їм нічим було не лише відстрілюватися від ворога, навіть їсти було нічого, — розповіла дружина військового 79-ї бригади Ірина Толкачова. — Солдати копали собі глибокі бліндажі, і це був їхній єдиний порятунок від масованих мінометних обстрілів». Протягом тижня жінки їздили до Києва, пікетували Міністерство оборони й адміністрацію Президента, вимагаючи відправити в зону АТО їхнім чоловікам та дітям підмогу, перекривали шляхи. У відповідь чули запевнення, що підмога і харчі вже відправлені, однак коли дзвонили до рідних, то чули у відповідь, що нічого немає. «Мудаки з командування АТО, які називали істерією крики про допомогу миколаївських десантників, котрих утюжили «Градами». Тільки не кажіть, що ви не очікували дезертирства. Сильні не зламалися, а слабші здалися. Страшна ганьба на всю українську армію. Але винні в цій ганьбі не лише півсотні солдатiв, які кинули зброю і пішли до сепаратистів. Винні передусім покидьки, яким казали: «Нас убивають! Нас убивають нечесно! З повітря! Дайте авіацію, дайте підмогу або виведіть нас звідси!». А ті їм казали: «Тримайтесь, рєбята, тримайтесь», — емоційно висловився з цього приводу журналіст Богдан Кутєпов.

У військовослужбовців досі є багато запитань як до свого командування, так і до Генерального штабу. «Ми, коли прибуваємо на місце, маємо віддзвонитися в штаб і повідомити, де ми. Так тепер ми, коли прибуваємо, телефонуємо, а тоді швиденько передислоковуємося метрів на 500. Бо часто буває так, що за 5 хвилин після дзвінка це місце накривають «Градами», — ділиться з «УМ» один із бійців, який щойно повернувся із зони АТО. Припущення про «злив» інформації висловив і заступник командира 79-ї аеромобільної бригади підполковник Іван Савка. «Не встигаємо ми зайняти ту чи іншу позицію, як нас починають «поливати» мінометним вогнем, причому робиться це прицільно. Складається враження, що противник має про нас і наші пересування повністю всю інформацію. Якоюсь мірою це і підтримка з боку місцевих жителів. Вони коли нас бачать, то в обличчя — посміхаються, а в спину — тикають дулі, бо насправді підтримують Росію», — каже полковник. Є й інша версія «зливу» інформації — за повідомленням голови СБУ Валентина Наливайченка, зрадників викрили і в штабі АТО, і у військових формуваннях, які беруть участь у бойових діях.

Підозри бійців далеко не безпідставні. Днями по всіх телеканалах пройшла розповідь про фантастичний порятунок із «казана» 75 поранених бійців 79-ї бригади. І запали тоді в пам’ять слова волонтера Юрія Бірюкова, який від початку війни своїм фондом «Крила Фенікса» фактично замінив собою величезну частину Департаменту постачання матеріальних ресурсів Міноборони. «Основна біда полягає у двох речах: усі ці операції не можна узгоджувати зі штабом АТО, тому що вони моментально зіллють інформацію. Якби, Боже збав, ми розповіли, як і куди їдемо, нас би, мабуть, сьогодні тут не було», — заявив тоді «Фенікс».

Підтвердженням його слів стала і наступна інформація: після блискуче проведеної операції з порятунку бійців ГПУ завела кримінальну справу… на офіцера, який дав команду на прорив, за «неузгодження свого рішення з Генеральним штабом». На допиті в СБУ встиг побувати і сам Юрій Бірюков.

Запитання у бійців викликають і деякі моменти, пов’язані з фіксацією статусу учасника бойових дій. Як стало відомо «УМ», у багатьох бійців у свідоцтві про смерть досі ставлять ДТП чи інші причини, не пов’язані з боями. А в госпіталь поранених із батальйонів самооборони відправляють із приписками про «побутові травми» чи «травми з необережності», розповідають волонтери.

«Треба думати»

Звичайно, і такі випадки, і дезертирство — явища, швидше, поодинокі. І для того, щоб робити певні висновки, треба детально вивчити усі обставини. Але і говорити про все треба відкрито, нічого не приховуючи. Що досі існують суттєві проблеми з технікою та обмундируванням для солдатів. Що лікування поранених, яке мало би бути безкоштовним, відбувається фактично за рахунок рідних та волонтерів. І що взагалі ця війна тримається великою мірою саме на плечах патріотів, волонтерів і тих, хто, як сказав Юлій Мамчур, «воює не за гроші, а за державу». Бо тільки правда породжує довіру. А довіра — відчуття, що тебе не зрадять. І тоді й ти не зрадиш.

Розпочалася третя хвиля мобілізації. Військовий комісар Миколаївської області Олександр Іванов вважає, що вона буде найважчою, адже мотивувати людей стає дедалі складніше та складніше. «Ті хлопці, які опинилися в Росії, — вони молодці, вони зберегли свої життя для держави. І не треба поспішати їх обзивати дезертирами. Зараз не сталінський режим, люди звикли думати, і вони розуміють, що, коли держава до них так ставиться, перетворюючи на гарматне м’ясо, то чому вони мають інакше ставитися до держави? У мене є одна знайома, яка каже, що сама благословить свого сина в армію, але тільки в тому випадку, коли поряд будуть воювати діти та внуки наших президентів, народних депутатів, можновладців. Усі — так усі», — коментує ситуацію відомий правозахистник психіатр Семен Глузман.

Ця ситуація вимагає реагування, і якнайшвидшого — і політичного, і суспільного. Інакше Майдан може продовжитися, але зовсім в інших формах — тепер у бійців замість дерев’яних щитів та палиць можуть опинитися трофейні АК. «Ті хлопці, які на війні, вони вже відчули ту правду, яку ми ще не розуміємо. У мене є двоє знайомих, які мені прямо заявили: якщо ситуація не зміниться і в стосунках з державою не буде більше чесності й відкритості, вони восени повернуться до Києва. У цьому нічого доброго немає: автомат і вулиця — не найкращий спосіб вирішення проблеми. Але і силою цього не зупиниш. Треба думати», — переконаний Семен Глузман.

До теми:http://umoloda.kiev.ua/number/116/0/88676/

Викорчувати російську гниль
Українські силовики продовжують утримувати свої позиції. Терористи грабують магазини і відключають українські телеканали Наталка ПОЗНЯК-ХОМЕНКО   

Після втрати стратегічної висоти на Савур-могилі, звідки контролюється кордон iз Росією і пересування бойової техніки, російські окупанти та відморозки-сепаратисти не залишають спроб повернутися на старі позиції. «Ми повністю закрили Старобешівський напрямок. Зараз працюємо в напрямку Волноваха—Донецьк, оскільки вже були спроби «промацати» цей напрямок терористами, можливо, з проривом на Маріуполь, тому ми закриваємо ці всі шляхи. Продовжуються спроби терористів відбити Савур-могилу, і досить суттєві», — повідомляє заступник командира батальйону «Азов» Ігор Мосійчук. «Командування українських військ, не зважаючи ні на що, «продовжує гнути свою лінію», і ніякі прикордонні істерики Гіркіна, судячи з усього, не здатні зіштовхнути його з обраного шляху», — констатує військовий експерт Костянтин Машовець.

Водночас продовжується постачання зброї та боєприпасів iз тимчасово окупованої території АРКрим на Азовське узбережжя Донецької області та здійснюються обстріли позицій АТО. Бої дійшли і до селища Октябрське на околицях Донецька — саме там народився Рiнат Ахметов і досі там є будинки його матері й брата. В результаті обстрілів тут серйозно постраждав газопровід, ремонт якого довелося проводити з перервами через обстріли з блокпостів терористів. Через постійні обстріли без світла залишився Луганськ — за минулу добу тут загинули троє мирних мешканців, серед них — п’ятнадцятирічний підліток.

У самому ж Донецьку припинено трансляцію всіх українських телеканалів, у тому числі й розважальних. «Терористи знають, що якщо не підігрівати постійно цю кремлівську істерію, їм кінець. Тому об’єктивна інформація від українських телеканалів для них — ворог не менш страшний, як українські десантники, після звільнення української землі від російської гнилі нам треба буде зробити чимало, щоб український Донбас перестав бачити світ очима морального збоченця Кисельова», — відреагував на це керівник центру «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук. Учора РНБО повідомила, що телевізійникам удалося підсилити сигнали, щоб можна було дивитися канали через антени, однак, за інформацією «УМ», українські програми лишалися недоступними.

Сама ж Росія своєрідно відреагувала на фотофакти присутності російських військ на території України та їхньої участі в бойових діях, які самі ж солдати масово викладають на своїх сторінках у соцмережах. Там зараз розглядається питання про заборону військовослужбовцям користуватися інтернетом — з такою ініціативою виступив депутат Держдуми комуніст Соловйов. Інший же ж депутат, Ілля Пономарьов, заявив, що Росія припиняє постачання зброї терористам на сході України. Правда, одразу ж зробив обмовку, що «в Росії повно військових, які вважають своїм обов’язком допомогти повстанцям — ось вони можуть продовжити постачати їм зброю». Як тут не згадати слова Володимира Путіна, який сказав, що в березні в Криму російських військ не було, а обмундирування можна «купити в будь-якому магазині».

А ТИМ ЧАСОМ...

Продовжує надходити й тривожна інформація про викрадення людей. Так, у середу в Горлівці до рук терористів потрапив Костянтин Піскун, який координував евакуацію мирного населення із зони бойових дій. Чоловіка схопили просто на автовокзалі біля чергового автобуса з біженцями. Учора з’явилася інформація, що Піскуна відпустили, однак безкоштовну евакуацію людей iз Горлівки було заблоковано. Бойовики викрали і мера Авдіївки, що на Донеччині, Юрія Черкасова — його місцеперебування наразі не відоме. Не гребують терористи і мародерством — як повідомив речник інформаційного центру РНБО Андрій Лисенко, у Горлівці, навідавшись до одного з торгових центрів, озброєні бандити вивезли продуктів харчування та спиртних напоїв на суму близько 2 мільйонів гривень.

При спробі прориву в районі Луганського аеропорту потрапили в полон до бойовиків ЛНР і 15 військових із чернігівських танкової та зенітної бригад. Як повідомила «УМ» дружина одного з бійців Олена, серед бійців є кілька поранених, двоє вбитих. За неперевіреною інформацією, одного важкопораненого було відправлено на лікування в Ростов. Полонених утримують у Краснодоні, куди вчора з Чернігова вирушила група парламентерiв, щоб забрати загиблих і поранених і домовитися про умови звільнення інших бійців.

Андрей Крищенко стал известным после того, как на фоне практически повсеместной сдачи донецкой милицией террористам своих позиций, оказал вооруженное сопротивление группировке Безлера, захватывавшей Горловский горотдел. Сейчас он и.о. главы Славянской райадминистрации и говорит, что только недавно понял – то, что происходит на Востоке – это война…

Андрей Евгеньевич, так совпало, что по дороге к Вам позвонил знакомый из Славянска и говорит: передайте там своим, чтоб нам гуманитарную помощь не присылали, потому что её здесь разворовывают, она не доходит до людей. Можете прокомментировать?

- Гуманитарная помощь в виде продуктов действительно здесь уже меньше нужна, чем раньше. И не потому, что ее здесь грабят, а потому, что в Славянске восстановили свою работу все финансовые государственные институты, выплачены пенсии, зарплаты, все социальные выплаты за два предыдущих месяца, работают магазины, работают рынки, то есть, гуманитарная помощь больше нужна сейчас в других местах. В том же Святогорске, где практически в несколько раз выросло количество населения, потому что принимают беженцев из горячих точек – Горловка, Донецк, Шахтерск, из Луганской области. И всю гуманитарку, которая идет сюда, мы переправляем туда. Насчет того, что ее расхищали, - всегда есть люди, которые чем-то недовольны, которым кажется, что у соседа пакет больше. Я знаю, есть несколько обращений в милицию по этому поводу, проверка проводится.

- На Ваш взгляд, какой процент жителей Славянска сейчас все-таки поддерживают сепаратистов?

- Социологии такой нет. Но митингов за ДНР на площади никто не проводит. Есть только народное вече, патриотично настроенные граждане. Я не могу в процентах вывести такую цифру. То, что такие люди есть – это однозначно. Не нужно себя тешить надеждами, что все прозрели. Здесь предстоит работа – не только город очистить, но и головы очистить от мусора пропагандистского…

- А это еще не делается?

- Ну, давайте честно смотреть – прошло только 24 дня с момента освобождения. А эта работа должна длиться несколько лет…

- А что за эти 24 дня сделано для очистки мозгов?

- Во-первых, изначально были отключены все российские каналы. Потом восстановили работу телевидения украинского. Пока не было восстановлено вещание, установили экран на площади возле исполкома, люди смотрели, могли получать реальные новости. Радио работает на площади. Завтра-послезавтра выходит газета районная. Завозили прессу. Неравнодушные граждане расклеивали листовки, флаги развешивали - показываем, что Славянск – это Украина. Но эту работу нужно вести системно, начиная со школы.

- Были наказаны кабельные операторы, которые отключали украинские каналы и ставили на их место российские?

- Проверка еще проводится.

- А газета районная, сепаратистов поддерживала?

- Нет, не поддерживала. Она была закрыта все это время. Поэтому сейчас мы её восстанавливаем, деньги нашли, меценатов, которые помогут первые выпуски организовать.

- Это правда, что Самсонов вернулся к исполнению обязанностей?

- Самсонов вернулся. Его еще не отстранили и он действующий секретарь горсовета (от ПР – ред.). Но дальнейшее расследование проводится, и результат может быть не так однозначен, как ему хочется.

- Как Вы, как милиционер, оцениваете действия ваших славянских коллег, которые без боя сдали город и горотдел террористам?

- Я в Славянске работаю уже после освобождения, не присутствовал здесь в период оккупации и действия своих коллег не могу однозначно пометить знаком плюс или минус. Сейчас проводится проверка. Здесь работает бригада МВД, уже значительное количество сотрудников уволено из органов внутренних дел. У меня нет информации о количестве уголовных производств. Знаю, что часть сотрудников – незначительная – ушла с террористами. По ним тоже будет дана оценка. То что, значительная часть сотрудников еще будет уволена – это будет .

- Кто сейчас возглавляет милицию Славянска?

- Рыбальченко Игорь Иванович. Полковник милиции. Он назначен уже после освобождения. До этого он в Крыму работал.

- Если в Крыму, то это человек Могилева?

- Не знаю, я знаю, что он ушел из Крыма во время оккупации, не стал принимать российское гражданство.

- А почему именно он? Вы влияли на его назначение?

- Я не знаю. Его назначили еще до меня. Но насколько я могу судить, он достаточно профессиональный человек. Он местный, он ранее здесь работал.

- У меня были встречи в Краматорске. Это не Славянск, но, думаю, ситуация похожая и у вас. – Люди не хотят подавать заявления в милицию на милиционеров, грабивших их при ДНР, потому что эти же милиционеры сейчас сидят в горотделе.

- Здесь очень много работает сводных отрядов из других регионов, есть сводный отряд и оперативная группа центрального аппарата, много различных служб из других областей, то есть, куда подать заявление – есть. Если граждане не доверяют местной милиции, они могут обратиться к военным (в Славянске это ко мне можно обратиться), в СБУ…

- А можно озвучить цифру, сколько милиционеров сейчас работают в Славянске со всей Украины?

- Несколько групп. Это, скажем так, несколько сотен человек.

- Это из Донецка?

- Это из всех регионов государства. Все они занимаются в первую очередь налаживанием системной работы милиции. Это и участковые и уголовный розыск. И одна из задач – выявление террористов, которые остались, которые могут возвращаться. Лиц, которые пособники террористов, лиц, которые организовывали этот референдум…

- А есть какие-то цифры по результатам этой работы?

- Нет, цифр пока нет. Они на контроле МВД, я думаю, там их более компетентно озвучат. Все-таки я сейчас больше занимаюсь гражданскими вопросами.

- Какими?

- Восстановлением жизнедеятельности города, района.

- Я проехал по городу и, честно говоря, из материалов СМИ ожидал увидеть больше следов войны.

- Если брать общий жилой фонд, то до 10% пострадало. Это и в районе и в городе. Семеновка, Николаевка сильно пострадали. В Николаевке из трех школ – две серьезно пострадали. Поэтому разрушения есть. И в некоторых местах они достаточно серьезны.

- Андрей Евгеньевич, почему все таки Вы защищали свой горотдел?

- Ну… потому что это мой горотдел…

- В Краматорске не защищали, в Славянске не защищали…

- Я могу говорить только за себя, я не знаю ситуации в Славянске и Краматорске. Защищал, потому что это наш горотдел. Потому что требования представителей ДНР изначально были лично для меня неприемлемыми – присягнуть ДНР. Я присягу принимал более 22 лет назад. И это была присяга украинскому народу. Поэтому мы защищали то, что должно служить народу, защищали может не сам горотдел, а , скажем так, чтоб система милиции в Горловке продолжала работать. Мы видим, что она была развалена и Горловку и другие города под красивыми лозунгами захлестнула волна грабежей и насилия. Ну и не один я защищался. Был еще заместитель мой, были сотрудники, которые может незаметны остались, но они были.

- А у Вас был приказ от вышестоящего начальства? Потому что многие говорят: у нас не было приказа, поэтому мы не защищались.

- У нас есть Закон Украины о милиции, который четко расставляет все точки над І в вопросах применения силы и защиты как милиционера, так и зданий и учреждений. Поэтому и защищали. А приказ – это такое дело…

- А Вас назначал на Горловку Пожидаев (начальник ГУВД Донецкой области – ред.)?

- Да. Я с Константином Николаевичем работаю уже много лет. Я с ним работал еще в Кировограде и потом в Горловку был назначен. Горловка – это вообще мой родной город. В СМИ появилось, что я сам из Кировограда но я в Кировограде из 22 лет службы проработал три года всего. До этого я проработал 19 лет в Донецкой области. В том числе и в Горловке больше 10 лет.

- Вы Рыбака лично знали?

- Да, с Рыбаком мы были знакомы еще когда рядовыми сотрудниками работали.

- У Вас нет информации, кто, все-таки его убил, что с ним делали, почему?

- Расследование идет. Но основное расследование будет в Горловке. Это одна из наших задач – раскрыть это убийство. Когда Горловка будет освобождена, мы резко активизируем расследование этого преступления, которое не вмещается ни в какие рамки.

- Если мы уже заговорили о рамках, то ни в какие рамки не укладывается и то, что здесь делали с мирным населением.

- Ну, это война. Это нужно понять. Возможно, в апреле мы не понимали, к чему все идет и что происходит. Возможно, действовали бы по-другому. Лично я даже не понимал. Позже уже понял… Это война. Опять же говорю: под красивыми лозунгами они просто занялись банальным грабежом, убийствами, сведением счетов. Мирное население страдало от этого. К сожалению, оно всегда страдает во время войны.

- Сейчас ведутся какие-то партизанские действия со стороны сепаратистов? Мне говорили, что ночью была стрельба.

- Скажем так, - пока в лесах партизанских отрядов не обнаружено. Но были обнаружены во время осмотра местности две растяжки. Одну растяжку обнаружили на, вроде бы, уже обследованном участке. То есть, все равно, эти проявления есть. И для окончательно успокоения, мира и спокойствия еще нужно работать и работать.

- Боевые группы диверсионные здесь есть?

- Я не готов это обсуждать. Я могу говорить только конкретику. Задержано уже несколько человек с оружием, которые ранее воевали. В Красном Лимане склад нашли с оружием. Находят боеприпасы оставленные. Это все есть. Это свидетельство того, что, видимо, собирались еще вернуться. Но работа ведется. Многие ушли сейчас в Горловку. Хотя, по мере дальнейшего продвижения сил АТО, они, думаю, будут пытаться вернуться сюда.

- Вы свою должность расцениваете как временную?

- Моя должность называется Временно исполняющий обязанности главы райадминистрации…

- Вы хотели бы остаться здесь?

- Я начальник милиции Горловки и хочу вернуться туда после освобождения.

Беседовал Сергей Гармаш, «ОстроВ»

Лукавство «Батьківщини»
Парламент VII скликання налаштувався на саморозпуск — дві фракції вже оголосили про вихід iз коаліції, «орли Юлі» хитрують

Рідко коли у парламенті стається відразу стільки подій, як 24 липня. Головна з них полягає у тому, що нардепи таки зважилися на «суїцид» — оголосивши про вихід iз коаліції, фракції «УДАР» та «Свобода» підштовхнули Раду до перезавантаження. Адже якщо немає більшості (і якщо вона не сформована протягом 30 днів), призначаються нові парламентські вибори. Пройти сьомий рівень

Нагадаймо, що теперішня коаліція була створена 27 лютого 2014 року. До її складу ввійшло три фракції та дві депутатські групи: «Батьківщина» (нинішня чисельність її дорівнює 86 народним депутатам), «УДАР» (41), «Свобода» (35), «Економічний розвиток» (41) та «Суверенна європейська Україна» (35). У лютому під угодою про формування більшості підписи поставили 250 депутатів, а за наступні п’ять місяців коаліція дещо «схудла».

Нескладні арифметичні дії свiдчать про те, що достатньо було б якiйсь одній фракції покинути коаліцію, як необхідні для ухвалення рішень 226 голосiв провладна частина ВР втрачала. Вчора лави більшості покинула не одна, а дві фракції — в «мінус» пішли відразу 76 голосів. Відтак уже не важливо, чи підтримає тренд «Батьківщина», котра також завжди виступала за «перезавантаження» парламенту. Більшості нема, і це — доконаний факт. Учора на вечірньому засіданні спікер оголосив про припинення існування коаліції.

Теоретично нова коаліція може бути сформована з тих фракцій, які залишилися. Хоча очільник «Свободи» Олег Тягнибок уже пристрасно поклявся, що не допустить, аби виникла альтернативна більшість. Також теоретично можна тягнути час, вичікуючи місяць, відведений законом для формування коаліції. Але навряд чи Президент Петро Порошенко вдаватиметься до зволікань, особливо тепер, коли підконтрольна йому фракція «УДАР» здала главі держави на руки всі козирі.

«Сьогодні ми запускаємо конституційний механізм, який дозволить Президенту розпустити Верховну Раду і призначити дострокові парламентські вибори», — зазначив «УДАРівець» Віталій Ковальчук. І справді: маючи на руках розвалену коаліцію, Порошенко не тільки може, але й мусить оголошувати про перевибори.

Тим часом не дуже задоволеною демаршем «Свободи» та «УДАРу» лишилася «Батьківщина». Спікер ВР Олександр Турчинов розкритикував рішення фракцій, зазначивши, що депутати могли б спочатку проголосувати за урядові зміни до бюджету і Податкового кодексу, а вже потім оголошувати про вихід iз коаліції. «Я розумію, що таким чином намагаються зірвати урядові закони», — зазначив Турчинов. Пізніше в.о. голови фракції Сергій Соболєв пом’якшив необачно різкі слова свого колеги. «Батьківщина заявляє, що ми йдемо на позачергові парламентські вибори», — урочисто проголосив Соболєв.

І тут же додав дві умови, за яких його партія погоджується на перевибори: «Ми вважаємо єдиною можливістю проведення виборів вдосконалення закону про вибори на пропорційній основі за відкритими списками. І друге — негайне наведення порядку і завершення звільнення території України від російських загарбників і тих терористів, які їх підтримують. Сьогодні це відповідь на всі ключові питання, і в цих умовах наша фракція чітко заявляє свою позицію щодо позачергових парламентських виборів», — підбив підсумок Соболєв.

А тим часом, поки Соболєв формулював свій ультиматум, дев’ятеро нардепів «Батьківщини» в індивідуальному порядку написали заяви про вихід iз фракції. Серед них, зокрема, Олександр Бригинець, Микола Томенко та Володимир Ар’єв. Про це заявив сам Томенко на брифінгу у Верховній Раді. Зрозуміло, що, висуваючи вимогу щодо «звільнення України від російських загарбників», «Батьківщина» має на меті відсунути вибори на якомога більш віддалений термін. Позаяк путінські найманці добровільно йти зі сходу не бажають, а сили АТО, навіть роблячи максимум можливого, ще досить далекі від того, аби покласти край війні.

Про комуністів та бюджет наш насущний

На тлі розвалу коаліції навіть довгоочікувана звістка про ліквідацію фракції КПУ виглядала доволі блідо. Хоча з неї й почалося вчорашнє засідання. Відкриваючи його, голова ВР Турчинов сказав: «Оголошую про розпуск депутатської фракції Комуністичної партії України у Верховній Раді VII скликання. Це історична подія. Я сподіваюся, що ніколи більше комуністичних фракцій в українському парламенті не буде».

А тим часом Окружний адміністративний суд Києва розпочав слухання з приводу заборони діяльності КПУ. Нагадаємо, до суду з відповідним позовом звернувся Мін’юст — останній має намір анулювати реєстрацію Компартії, спираючись на судовий вердикт. Учора відбулося перше засідання суду, на яке преса потрапити практично не змогла — через великий ажіотаж довкола події і скромні розміри судового залу. Пізніше стало відомо, що, провівши ознайомче засідання, суд вирішив повернутися до розгляду цього питання 14 серпня о 10-й ранку.

Що стосується парламенту, то в його порядку денному вчора залишалось ще одне вкрай важливе питання — зміни до бюджету на поточний рік. Їх депутати домовилися розглянути на вечірньому засіданні, тобто вже тоді коли цей номер «УМ» здавався у друк. Говорячи про бюджет, фракції «УДАРу» та «Свободи» (які явно мали вчора бенефіс), заявили, що не підтримують урядовий законопроект. «Фракція ухвалила рішення, що ми не голосуємо за цей проект змін до бюджету, який запропонував уряд. Він є антисоціальним, не дає перспективи для розвитку України», — відкоментував рішення фракції народний депутат Павло Розенко.

За його словами, розгляд даного законопроекту має бути відкладено, його необхідно доопрацювати відповідно до пропозицій парламентських фракцій і депутатських груп. У свою чергу народний депутат фракції «Свобода» Олександр Мирний також заявив, що «ми за це (зміни до бюджету) голосувати не будемо». Квінтесенція ж запропонованих змін полягає у тому, аби збільшити витрати Резервного фонду на обороноздатність держави на 600 мільйонів гривень за рахунок коштів, зекономлених на другому турі президентських виборів. «Позика» з Резервного фонду також мала піти на відновлення постраждалих від воєнних дій територій країни.

А ТИМ ЧАСОМ...

Акурат у той день, коли Рада зробила перші кроки до саморозпуску, з’явилися свіжі соціологічні дані щодо рівня підтримки тих чи інших політичних сил. Дослідження проводила соціологічна група «Рейтинг» і з’ясувала вона наступне. Якби вибори до Верховної Ради відбувалися сьогодні, то партія Петра Порошенка «Солідарність» перемогла б на виборах iз результатом у 23,3%. Другу позицію (13%) посідає Радикальна партія Олега Ляшка. Третє місце — за «Батьківщиною» Юлії Тимошенко (11,1%). «УДАР» Віталія Кличка має близько 7,3%. На грані проходження — «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка (4,9%). Також — теоретично — у Верховну Раду можуть потрапити КПУ, «Свобода», «Сильна Україна» та Партія регіонів. Звісно, з подібними результатами не все так однозначно. Високий рейтинг «Солідарності» пов’язується з ім’ям її лідера — Петра Порошенка, проте чи збереже партія свої позиції, якщо на чолі її списку будуть інші персони?

УМ

США віддають перевагу дипломатичному рішенню конфлікту на сході України, але якщо цього не станеться, Росію чекають серйозні "витрати" та самоізоляція.

• Гірників шахти "Трудовська" не можуть підняти на поверхню через обстріл Донецька терористами
• Український Су-25 могли збити ракетою "повітря-повітря" з російського винищувача, - Яценюк2
• 18 поранених українських силовиків вивезли з Росії

Тільки не зупинятися!
Попри шалений спротив терористів, війська АТО просуваються вперед Наталка ПОЗНЯК-ХОМЕНКО   

За останню добу сили АТО ще більше стиснули коло, у яке потрапили терористи, що намагаються прориватися до кордону з Росією. Після звільнення Попасної та Сіверськодонецька, де українські війська зустрічали оплесками, бійці української армії учора продовжували зачистку Лисичанська, де, за свідченнями очевидців, лишилися загони кадировських найманців, та розпочали бої на околицях Горлівки. Бої тривають і на околицях Донецька та Луганська. «Вони побігли. Вмирати не хочеться нікому. Всі ці розхвалені «батальйони-привиди», «ополчення мозкового», «кубанські козацтва» та інша нечисть. Ідемо акуратно, зберігаючи життя бійців. Ще багато роботи і попереду купа роботи, бруду і крові, але з нашими хлопцями — хоч на край світу!» — написав на своїй сторінці в мережі «Фейсбук» командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко.

Стали відомі й подробиці теракту на блокпосту в Кам’янці, де в результаті вибуху мікроавтобуса, нашпигованого вибухівкою, загинуло п’ятеро бійців. За словами очевидців, водій не був смертником — йому просто підклали в машину радіокеровану бомбу і підірвали її. «Водій вів себе спокійно. Швидше за все, це був таксист, якого попросили перевезти коробки з вантажем. Нещасний не знав, що його машину перетворили на бомбу, а його самого використали всліпу. Бомбу, швидше за все, підірвали дистанційно», — стверджують наші солдати.

Проте не все так просто, як видається на перший погляд. «За кожним рапортом про черговий звільнений силами АТО населений пункт — величезні зусилля, тяжка робота і — найстрашніше — кров наших хлопців. Бойовики чинять опір, немов загнані в кут скажені щурі», — зазначає керівник центру «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук. Особливо складна ситуація склалася в прикордонних районах, під Маринівкою Донецької області, де більше тижня бійці 79-ї та 72-ї бригад тримають оборону, відрізані від служб постачання та основних військ. Ситуація ускладнюється тим, що позиції бійців постійно перебувають під шквальним вогнем iз російської території. «Об’єкт, на який я приїхав, за кілька годин до того був накритий залпом батареї «Градів». Місце пуску виявлено — це 500 метрів від кордону з РФ, сліди коліс ведуть у Росію. Постійним масованим артобстрілам піддаються всі наші підрозділи в радіусі 30 км від кордону з Росією — нас поливають тисячами снарядів. Це справжня війна», — повідомляє із зони бойових дій журналіст Юрій Бутусов. Війною визнав офіційно події на сході України і Комітет Червоного Хреста.

Бійці звернулися до волонтерів, які всіляко допомагають військовим частинам, у жодному разі не згортати своєї діяльності. «Важко туди добратися, але звертайтеся, будемо допомагати. Прошу, щоб уся Україна думала тільки про те, що у нас сьогодні є ворог і його треба побороти. Хто може — моліться, хто може — допомагайте, хто може — давайте гроші, хто може — возіть. Усіх дуже прошу, поки ми не переможемо ворога — одні мають серйозно тиснути на владу, інші мають допомагати максимально чим можуть: бронежилетами, касками, берцями, формою — всім. Тільки не зупинятися», — заявив у своєму зверненні сотник Володимир Парасюк, який теж зараз перебуває в зоні АТО.

«Коммі» — вояжери
Члени фракції КПУ відтепер у вільному плаванні. Можуть лишатися позафракційними або проситися до колег «у прийми» Наталія ЛЕБІДЬ   

Приємно, коли Президент країни легко й швидко підписує прийняті Радою закони. Особливо якщо ці закони — довгоочікувані й, говорячи без перебільшення, історичні. Позавчора парламент ухвалив зміни до регламенту ВР, які дозволяють розпустити фракцію КПУ. Вчора Петро Порошенко завізував своїм підписом ці зміни. Тепер комуністичній фракції можна з повним правом сказати «до побачення». Чи то пак «прощай». Бо хоч самі комуністи у складі законодавців iще лишаються, їхня фракція вже не існує. Спікер ВР Олександр Турчинов попросив лише добу, щоб формалізувати ліквідацію фракції й оголосити про це з трибуни парламенту. Сьогодні новий Регламент буде надрукований у «Голосі України», і це дозволить вважати його таким, що набрав чинностi.

Свій програш українські комуністи усвідомили не відразу. Їхньому лідеру довелося пояснювати в доступній навіть його розумінню манері, що він у сесійній залі — персона небажана. Учорашній ранок у Раді розпочався з фізичної розминки — «свободівець» Олексій Кайда попросив спікера виставити з зали Петра Симоненка. Турчинов відмовився це зробити, пояснивши, що існує певна колізія щодо того, яким чином депутата видаляють iз сесійної зали. Тоді у Раді зчинилася вже традиційна для останнього часу бійка з урочистим виносом тіла дорогого Петра Миколайовича за межі сесійної зали. Туди ж — у стані «когнітивного дисонансу» — доправили й «регіонала» Миколу Левченка, котрий учора, очевидно, не зрозумів заборони бути присутнім на пленарних засіданнях упродовж трьох днів.

Великий ажіотаж довкола ліквідації фракції КПУ дещо знівелював робочий настрій нардепів. Вони, щоправда, як і вчора, вимагали від Президента негайної ратифікації угоди про Асоціацію з ЄС, проте усі розмови точилися здебільшого довкола вигнання «червоних» iз парламентського раю. Але й тут слід чітко відділяти подію як таку від популізму, що її супроводжує. Нічого надзвичайного у розпуску фракції, котра втратила третину своїх членів, немає. Та й Компартію новий регламент ВР аж ніяк не ліквідував. Повторимося: наразі — справа за судом, котрий розглядатиме її законодавчу заборону (до речі, вже сьогодні). Остаточно ж долю КПУ вирішуватиме виборець, котрий проголосує або не проголосує за цю партію на найближчих виборах.

З цього приводу влучно висловився політолог Євген Магда, який зазначив наступне: «Я не здивуюсь, якщо вони перелицюються, вивернуть старий піджак назовні, поставлять іншу підкладку і будуть називатися «Нові ліві», чи «Прихильники Петра», не вказуючи, що це Симоненко, а будуть думати, що це Порошенко. І на цьому тлі можуть знову повернутися до ВР. Тобто казати про те, що розпуск фракції комуністів поставив хрест на всій лівій ідеї — це дуже велике перебільшення».

А тим часом депутат Олександр Бригинець (фракція «Батьківщина») знайшов своїм колегам цікавіше заняття, аніж важка атлетика, де замість штанги — Симоненко чи Левченко. Бригинець написав закон, який дозволить усім парламентарiям хоч зараз відбути на фронт i воювати там без ускладнень для політичної кар’єри. «Зараз згідно. зi ст. 29 Закону «Про статус народного депутата України», депутат на строк виконання своїх повноважень звільняється від призову на військову службу або навчальні збори. Я пропоную внести поправку: в умовах, коли в країні йдуть воєнні дії, народний депутат може або добровільно, без складання повноважень, відправитися на фронт, або, якщо він підлягає призову на строкову службу, бути викликаним туди. На депутатів інших рівнів цей закон не поширюється, оскільки чинне законодавство й так дозволяє призвати їх в армію», — роз’яснив Бригинець.

Між іншим, ініціатива нардепа не дуже сподобалася його колегам. «Свободівець» Юрій Сиротюк говорить, що закон і так не забороняє нардепу, якщо він бажає, взяти зброю в руки, записавшись добровольцем в один зі сформованих батальйонів. «Депутат принесе більше користі, якщо він доб’ється ухвалення законів, які зміцнюють оборону України, а не вб’є кілька бойовиків», — вважає Сиротюк. Тим часом в.о. голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв не зміг відповісти журналістам, чи підтримають депутати закон, поданий Бригинцем.

Камікадзе — остання зброя окупантів
Український прапор знову майорить над Сіверськодонецьком, Лисичанськом та іншими знаковими містами Донбасу Наталка ПОЗНЯК-ХОМЕНКО   

Ще кілька населених пунктів біля Луганська та Донецька за останню добу перейшли під контроль наших силовиків. Як ми вже повідомляли, у понеділок українські прапори замайоріли над Рубіжним, Соледаром, Дзержинськом, Георгіївкою (Луганщина), Пісками (Донеччина). Учора тривав наступ сил АТО на Сiверськодонецьк та Лисичанськ. В останньому бойовикам доводилося остерігатися i українських бійців, і місцевих мешканців, які після того, як напередодні на фугасі, залишеному терористами, підірвалося троє підлітків, висунули терористам ультиматум до 14.00 22 липня залишити місто.

Водночас Росія й надалі продовжує через «дірявий» кордон постачати терористів технікою та живою силою. За інформацією секретаря РНБО Андрія Парубія, Росія зосередила біля українського кордону 150 танків, 1400 одиниць бронетехніки, 500 одиниць артилерії і 41 тисячу військовослужбовців. У інтернетi вчора з’явилася інформація, що в бік Луганська рухається колона з 20 російських танків та БТРів. Утім, офіційно таке повідомлення не підтвердилось. А поблизу населеного пункту Кам’янка було зафіксовано випадок атаки за участю терориста-смертника. «Блокпост сил АТО було атаковано за допомогою мікроавтобуса, нафаршированого вибухівкою. За попередніми даними, підрив було здійснено смертником, що сидів за кермом мікроавтобуса (інформація перевіряється). Подібні випадки раніше в зоні АТО не фіксувалися», — повідомив керівник центру «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук.

За його ж словами, найбільш складна ситуація — навколо самого Луганська та Донецька, де залишається велика кількість мирного населення, що значно ускладнює бойові дії. Самі ж жителі міст переживають не найкращі часи — руйнування водогону в Донецьку спричинило величезнi проблеми з водопостачанням, у багатьох місцях помітні пожежі, більшість об’єктів знеструмлено. Внаслідок обстрілів учора загорівся і Авдіївський коксохімічний завод на Донеччині, який належить Рiнату Ахметову.

Бойового духу українським силовикам додав указ Президента про додаткову мобілізацію, що дозволить доукомплектувати частини, які цього потребують, та надати учасникам бойових дій відпустки хоча б на 10—15 днів. А от повноцінної замiни навчених бійців необстріляною молоддю найближчим часом чекати не доводиться. «Сьогодні ситуація на сході така, що практично йдуть дії наступального характеру і говорити про те, що відбудеться ротація, — це говорити неправду», — заявив перший заступник голови адміністрації Президента Геннадій Зубко.

Цікаво, що після катастрофи «Боїнга», збитого терористами, багато громадян Нідерландів також висловили бажання вступити до лав української армії, щоб помститися за смерті земляків. «Це найменше, що ми можемо зробити для наших співгромадян, які були ні в чому не винними та померли внаслідок злочинного ідіотизму», — йдеться у відкритому листі, який місцеві бійці надіслали на адресу міністра оборони Нідерландів Хенніс-Плассхаерт, передають ЗМІ з посиланням на нідерландське видання Joop.nl.

А ТИМ ЧАСОМ...

Більшість українців ситуацію на сході вважають війною з Росією — ось такі результати опитування, проведеного спеціалістами соціологічної групи рейтинг напередодні падіння малайзійського авіалайнера. Саме таку оцінку дали воєнному конфлікту в регіоні 57% опитаних. 19% вважають його політичним конфліктом, 8% — тимчасовим непорозумінням, 6% — економічним конфліктом. При цьому 58% респондентів переконані, що збройне протистояння провокують російські спецслужби, 49% називають причетними до цього екс-Президента Віктора Януковича та його оточення.

УМ

https://www.youtube.com/watch?v=MGsaBTlntPo