Новий час, нове місце, нові люди. Куди я потрапила? Яка стежина завела мене сюди? Іду полем, перейшла струмок, квіти вже повідцвітали. Гола земля із пожовклою старенькою-травою. Стерня колить ноги, а я все одно ступаю боса. Безмежний обрій із ледь помітною смугою червонясто-оранжевого західного сонця манить мене у свої обійми. Лунає музика… Чорт, я знову проспала! [Приєднана картинка] Щоденна метушня оповиває тебе, і ти як гусінь, загорнута у кокон. Серце відбиває шалені ритми...

Читати далі...

Додому сьогодні повертався у приємній компанії дощу. Просто ідеш, загорнутий у водянисто-прозору ковдру, і думки туманять твій розум. Супокій закрадається під шкіру, проходить по венам, доходить до серця, проникає у душу. Я чекав на нього у тих довгих, загайних буднях. Ніхто уже не помічає поодиноких солонуватих безколірних крапель у кутиках твоїх очей: усі вмиваються небесною водою, зайняті лише однією думкою: втекти, сховатись, встигнути… А мені обридло поспішати! Нехай цим переймається...

Читати далі...

Просторі лани, зелені гаї, безмежні поля сповнених сонячного тепла соняшників, сади та діброви, козацького духу хлопці і чаруючої краси дівчата – усе це моя країна, Україна!!! [Приєднана картинка] Муки, страждання, сльози, та одночасна віра у свободу, звільнення і нове майбутнє для своїх синів. Для тебе жили і будуть жити твої діти, Україно! Як можна тебе не любити? Як не берегти у пам’яті подвиги Сірка та Сагайдачного? Хіба може серце не відбивати шалені удари, коли читаєш Пророка і його...

Читати далі...

Він любив просто дивитися у її глибокі сині очі, насолоджуватися кожним доторком руки до русявого оксамитового волосся, відчувати смак ніжних і таких солодких губ, що були його власними стулками раю. Коли він відкривав зранку очі і бачив її, сплячу на його грудях, серце завмирало, і час зупиняв свій нестримний політ. Він хотів кричати від кохання, що рвало його душу, і, здавалося, віддав би все, щоб знову і знову переживати ці відчуття.[Приєднана картинка] Ще один день почався з його...

Читати далі...

Путин вызывает к себе министра обороны: - Сколько у Лукашенко дивизий? - 4 дивизии, Владимир Владимирович! - Немного. У нас не возникнут проблемы, даже если он пойдёт на Москву. - Боюсь, что возникнут, Владимир Владимирович: если Лукашенко пойдёт на Москву, то к Москве подойдут уже сорок дивизий.

Спогади…така чудова частинка нашої свідомості. Раніше ніхто не знав фотоапаратів, відеокамер, тому намагалися затримати бажані моменти свого життя у пам’яті, закарбувати їх на власну фотоплівку. Неймовірне почуття охоплює тебе, коли дістаєш із потаємної шухлядки своєї меморі те дорогоцінне, що оберігаєш від забуття. Та інколи ми б воліли відформатувати наш мозок як звичайну дискету, стерти з пам’яті те, що ще донедавна було дорогим і викликало ніжне тремтіння десь усередині серденька...

Читати далі...

Вона посміхалася, дивлячись на фото, яке промовляло так багато. Два обличчя злилися у ніжному поцілунку, а руки схрестились у пестливому доторку. У каміні потріскують дрівцята, ніби шепочучи щось на зрозумілій тільки собі мові. Фотокартка, як і її попередники, полетіла у полум’я. Краї почорніли враз і зав’яли у лічені секунди, віддавши вогню колишні спогади… Дівчина з чорнявим волоссям і зеленими відкритими очима йшла літньою полудневою вуличкою у ніжно-голубій сукні і...

Читати далі...

Ніч яка місячна, зоряна, ясная! Видно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. Сядемо вкупочці ми під калиною – І над панами я пан! Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею Стелиться в полі туман. Гай чарівний, ніби променем всипаний,Чи загадався, чи спить:Ген настрункій та високій осичиніЛистя пестливо тремтить. Небо глибоке, засіяне зорями, ­-Що то за Божа краса!Перлами ясними попід тополямиГрає краплиста роса. Ти не лякайся, що ніженьки...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Сонячне проміння пробивалося крізь мої розтулені пальці. Я по черзі зводила і розводила їх і з якоюсь дитячою радістю спостерігала за зміною линучого яскравого світла. Надворі стояла спекотна літня пора, червень потихеньку передавав варту липневі. Якесь тремтливе передчуття жевріло усередині, і так хотілось затримати його надовше. Здавалося, сьогодні ніщо нездатне зіпсувати цей ванільний солодкий настрій, що так раптово завітав до мене.Що це так приємно запахло? Я...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Дівчинка-відьма з розпустою в синіх очах Ніжно цілує коліно свого феодала, І розчиняється гріх у південних вітрах, Щоб випадкова розмова фатальною стала. Голка доріг вишиває на квітці змію, Тчеться розмова, і яблуко, зірване з гілки, Колами по свічаду тече, а я впізнаю В дівчинці милій пропахлу обіймами дівку. Зникли слова. Світ сотворився і враз Витік жовтком променисто безмежного сонця. Дівчинка-відьма не пам’ятає образ, Просто ховає...

Читати далі...