[Приєднана картинка] Когда тает любовь... больно? Словно сердце упало в пропасть... Словно крылья утратив легкость, вдруг поникли, и ты... добровольно... ... А когда без тебя... страшно? Говорить лишь с твоей тенью... Заболеть враз тоской и мигренью, и понять, что тебе неважно... ... А когда без меня... пусто? Когда утром - одна чашка чая... Когда некого ждать, скучая, и, наверно, немного грустно... ... А когда вновь любовь... сложно? Привыкать не к твоим взглядам...

Читати далі...

Вона сиділа у кріслі-качалці із гарячою кружкою білого чаю в обох руках. Міф про те, що зелений заспокоює в неї давно розвіявся. Щоденним коктейлем була вода з валеріанкою, а наніч просто тиха музика, приглушене світло, чай і її власні думки, що крутилися у водовороті її свідомості із неймовірною швидкістю. Дощ крапав по віконній шибці, а вона спостерігала, як один патьок наздоганяв інший, вони перетворювалися у все більшу водну лавину. І зі своєю вагою все швидше котилися донизу... До ...

Читати далі...

Холодно… Заритися під ковдру з головою і не потикатися звідти ніколи. Бігти… Бігти збиваючи ноги в кров, але не озиратися, бо боляче… Кровоточива рана, де мало б бути серце. У темряві сховатися від всіх, замкнутися від світу, заплющити очі і бачити обривки пам’яті на двох.Не буде колишнього, воно в минулому, а Док не залишив свої машини часу для мене. Якщо ми прагнемо щось змінити, значить маємо про що шкодувати. Але не варто, не можна, хтозна, що стане після нашого скальпеля. Як чудово ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Между дорогой в ад и рай Прекрасный сад цветет. Там круглый год пирует май, И звездопад идет. Прекрасной розой в тому саду Гордыня расцвела, И ей казалось, что она Прекрасней всех была. Невдалеке от розы той Рос розовый тюльпан. Любил он розу всей душой, Цвесть даже перестал. Он отдал розе все, что мог И счастлив был когда,...

Читати далі...

1932-1933рр. [Приєднана картинка] Остання пісня... Останні слова... Прощання матері з дитиною, дві ні в чому не винні душі, які просто хотіли жити українцями... І таких мільйони полягло у кривавих 1932-1933рр.!!! Чому? За що? Хто винен? Невже ви вже забули?!!! [Приєднана картинка]

Фальсификация рАссийской истории «Доработка истории» Историк Владимир Белинский пишет, что будучи по тем временам отлично образованной и всесторонне развитой, Екатерина II понимала, где не стыкуется история Империи. Читая старинные летописания Киевской Руси, она видела, что европейцу сразу же бросалось в глаза - бездоказательное и нагловатое перенесение права наследия от Великого Киевского Княжества на "Моксель" или - Суздальскую землю, а впоследствии произвольное...

Читати далі...

Фальсификация рАссийской истории Фальсифікація російської історії у повномасштабному вигляді відбулася під час правління Катерини II в самому кінці XVIII століття. Імператриця особисто складала і редагувала «Історію Росії», правлячи при цьому історичні документи, даючи розпорядження по знищенню деяких документів і по написанню фальшивок. Про це пише Аналітична газета «Секретные исследования», статтю з якої відтворюємо нижче мовою...

Читати далі...

http://www.youtube.com/watch?v=Ks7Dvqehwe8&feature=player_detailpage#t=1s Чесно кажучи, мені важко підібрати адекватні слова! Це просто повна *опа! Так зганьбитися може тільки той, хто у мікрофон в чужій країні заявляє "Києв - ета ісконна руссскій горад!!!" Хамка, яка потрапила у цивілізовану країну за своєю природою і вихованям не може себе поводити нормально! А своє прізвище вона хоча б чула? Знає, як воно сприймається у країні, в яку її запросили?! Одним словом...

Читати далі...

Дерева мирно відпочивали, вкриті м’якою ковдрою теплого лютневого снігу. Їхній сон був глибоким і спокійним. Дуб зрідка похропував і, щось поворкотівши, знову поринав у сон. Берізка час від часу струшувала гілочками, ніби роблячи спроби розворушитися, та врешті-решт куталася міцніше, не відчуваючи сонячного проміння. Розпечена гаряча куля, що пломеніла десь у безмежній темряві, робила відчайдушні спроби пробитися крізь цупкий шар атмосферної вати, та врешті покинула намагання і жовтіла ледь...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Гей, розіллялось ти, руськеє горе, Геть по Європі і геть поза море! Бачили мури Любляни та Рєки, Як з свого краю біг русин навтеки. Руські ридання й стогнання лунали Там, де Понтеби біліються скали. Аж із Кормон, мов живого до гробу, Гнали жандарми наш люд, як худобу. Небо італьське, блакитне, погідне, Бачило бруд наш, пригноблення бідне. Генуя довго, мабуть, не забуде, Як то гостили в ній руськії люде. Будуть ще внукам казать проти ночі: "Дивний тут...

Читати далі...