Уся країна пам’ятає, як після Помаранчевої революції, Віктор Андрійович божився: буде нова система нагород, припиниться балаган. Ордени видаватимуть лише кілька разів на рік і тільки за великі заслуги (навіть ставилася велика планка - бажано заслуги не перед главою держави, а перед країною). Гумор гумором, але гумористично-сатирична фігура часів Майдану „баба Параска” отримала цілком реальну державну відзнаку – орден княгині Ольги. За що? Це напевно єдина державна таємниця України. Дивно тільки, що на цій хвилі „Ґринджоли” не стали народними артистами Наприкінці своєї каденції Віктор Ющенко (бо куди ж без волі головнокомандуючого) роздав працівникам своєї канцелярії вогнепальну зброю. У списку, на отримання заохочувальною відзнакою „Вогнепальна зброя” Управління державної охорони, між іншими, числиться заступник глави Секретаріату президента України Юрій Богуцький. Українському суспільству має стати тепер цікавим, а для чого заступнику з гуманітарних питань 9-мм пістолет ПМ та ще й із бойовим комплектом? Невже Юрій Петрович, який вірою і правдою служив усім президентам (Кравчук, Кучма, Ющенко і є підозра служитиме Януковичу) тепер ходитиме в Академію мистецтв України, де він академік, із пістолетом Макарова? І чому тоді Ющенко разом із керівником УДО не відзначив главу своєї канцелярії Віру Ульянченко, наприклад, іменною Базукою (динамореактивний протитанковий гранатомет)? Нам видається, що „бабі Вєрє” (як позаочі кличуть Ульянченко в секретаріаті) Базука потрібна не менше, ніж Богуцькому пістолет Макарова... Щоправда, існує неформальна версія того, що Ющенко роздав зброю за традицією турецьких султанів – вони, як відомо, щоб покарати на старту, надсилали своїм невгодним підлеглим шовкового мотузка... Щоб самі вчинили самогубство. В Україні, за дивним збігом обставин, земний шлях і Юрія Кравченка і Георгія Кирпи також закінчився за допомогою нагородної зброї… Одна з версій: Ющенко «відзначив пістолетами саме тих, хто найбільше обіцяв йому вихід у другий тур президентських виборів». І от достойники отримали відзнаки!

Читати статтю повністю:

На одній кухні не може бути двох хазяйок. В Україні не може бути двох державних мов 

Зазвичай, прихильники тієї чи іншої форми піднесення статусу російської – або до рівня офіційної мови міжнаціонального спілкування (як, наприклад, у Казахстані), або офіційної мови на рівні областей (як у Німеччині або Швейцарії), або навіть другої державної мови (як у Білорусі або Ірландії) – згадують Європейську хартію, яка давно стала притчею во язицех в Україні. Притому, що сам текст Хартії мало хто читав, що є типовим для такої категорії людей. Що ж представляє собою цей документ?

Чи вимагає Європейська хартія мов визнання російської мови другою державною? А також чому приклади Бельгії, Швейцарії, Канади або Ірландії – це просто спекуляція? Більш того, за скількома пунктами російська підходить під  означення "регіональна мова".

Аналіз положень Європейської хартії мов та прикладів про інші двомовні держави:

Текст достатньо великий, тому просто лінк:

http://sd.net.ua/2010/02/17/ukrainska_mova.html

Пока Россия пугала Европу ценами на газ, а Украину разного рода «северными потоками», в мире произошла очередная технологическая революция. Она получила название «тихая революция», однако для некоторых эта тишина оказалась зловещей. Всего два слова – «сланцевый газ» поставили под угрозу идею «энергетической сверхдержавы», которая уже успела крепко завладеть умами жителей Кремля. Если верить зарубежным источникам (например, британским и американским), то в Украине находятся внушительные запасы сланцевого газа. Более того, компания Shell считает что самыми перспективными для бурения сланцевого газа являются две страны - Швеция и Украина

Читать статью полностью

Со всех демократических концов и закоулков Украины доносится тоскливый стон и вой. У станков и мартеновских печей… тьфу ты, у компьютерных мониторов оплакиваются «европейский выбор» и украинский язык. Нет-нет, да и донесется откуда-то истошно – «донецкое быдло!» и сразу же – всхлипывающие рыдания про Майдан, на который уже никто выходить почему-то уже не желает… Да что собственно случилось? Конец света наступил что ли? И что такое мы собственно потеряли? Поэтому, хочется остановиться на нескольких мифах нашего «демократического» сознания связанных с Януковичем:

Янукович и:

Миф про независимость, Миф про «донецких олигархов», Миф про «донецкое быдло» и «совков» Миф про утраченный «европейский выбор» Миф про демократию и украинский язык

Читать текст полностью

Победа зависела во многом от того, кто мощнее выступит на поле своего оппонента. Янукович смог увеличить свои результаты в Западной и Центральной Украине в два, а кое-где и в три раза. Электорат «оранжевых» на Юго-Востоке так же вырос. Однако их рост был гораздо слабее. При этом, проиграли они не в Донбассе, а в тех регионах, которые были к ним гораздо лояльнее... Полный текст с диаграммами и статистикой здесь:

http://sd.net.ua/2010/02/09/janukovich_pobeda_na_chuzhom_pole.html

ПО РЕЗУЛЬТАТАМ ВСЕХ ЭКЗИТ-ПОЛОВ ПОБЕЖДАЕТ ВИКТОР ЯНУКОВИЧ

Посмотреть все результаты:

http://sd.net.ua/2010/01/17/exitpolls_2010.html

Несколько карикатур на тему выборов 

http://sd.net.ua/2010/02/06/jumor_navstrechu_vyboram.html

Повний текст інтерв'ю з Дмитром Павличко тут:

http://sd.net.ua/2010/02/01/pavlichko_interview.html

А ось про "українскість" Юлії Володимировни:

- До речі, Юлії Тимошенко також закидають, що вона не має українського походження... - На це хотів би сказати так: українка Настя Лісовська (вона ж Роксолана), будучи на троні Оттоманської імперії, зробила для турків більше, ніж будь-хто з турецьких султанів. Так само багато зробила для російської державності німкеня Катерина ІІ. Так само українець Михайло Корибут-Вишневецький був королем Польщі. І ніхто з польської шляхти не протестував. Узагалі польськими королями були шведи, німці, французи, угорці, а Річ Посполита була великою державою Європи. Тому для нас найважливіше, яка в Тимошенко душа. А вона українська! Вона хоче бути Президентом України, бо чує в собі душу народу, серед якого зросла. Ми повинні цим захоплюватися, адже це Україна підняла її колишню молоруську свідомість до рівня свідомості великих українців.

Непопулярные мысли. Статья не понравится оч-ч-чень многим - и депозитчикам, и ипотечникам и просто "добрым людям"...

Тем не менее, с очень многим из изложенного поспорить трудно... Суть очень проста: Долги надо возвращать! А если должник не отдает добровольно – их забирают принудительно! Мы хотим жить как на Западе. Но Запад потому и стал Западом, что их дети вместе с молоком матери впитывают железное правило: «За все нужно платить!»

Статья полностью:

http://sd.net.ua/2010/01/28/ukrainu_spasut_collectory.html

  Подписав указ о присвоении звания Героя Украины Степану Бандере, Ющенко символически оформил свое место в новой «Украине без Ющенко». Если раньше Ющенко боролся против Януковича и Тимошенко, то теперь его соперниками станут такие тяжеловесы как Тягнибок или какой-нибудь Костенко. Тем не менее, еще не все возможности для Ющенко потеряны. Шанс уцелеть, как влиятельному политику у Виктора Андреевича еще есть. В Украине по-прежнему отсутствует серьезная партия правого толка. Проблема в том, что Виктора Андреевича нужно спасать от самого себя же..

Читать текст полностью