Дорожній куняючий дзен –

Невдала заміна нірвані,

І погляд блукає в тумані,

І глузд відганяє FM.

Монети летять в коробок

Бляшаний і стукають дзвінко,

І час наближає зупинку

Керуючих світом думок.

29.04.2016

Світ без мелодій

Наче пустеля,

Світ без мелодій –

Холоду світ,

Люди – як тіні,

Тіні – як скелі,

Гублять запаси

Виданих літ.

Світ без мелодій –

Примха чи кара?

Світ без мелодій –

Зліпок нудьги,

Там навіть діти

Ніби примари,

Птаство співоче

Наче круки.

Світ без мелодій –

Рай для скорботи,

Світ без мелодій –

Мрії скупі,

Нумо, чекай,

Веселковії ноти,

Всі, що знайду,

Подарую тобі.

29.04.2016

Ночь плюётся в окно

Светом дальних туманностей,

И пишу я письмо –

Средоточие странностей.

Там где должен привет

Быть, как в камушке выбитый,

Расцветает сонет,

Да о чувствах, поди же ты.

Эти чувства мои

Шебутные и прыткие

И слова-муравьи

Сквозь письмо тонкой ниткою

К адресату спешат,

И в висках молоточками,

На бумаге следят

Запятыми и точками.

И пока ночь межу

Не прошла, к солнцу следуя,

Я письмо напишу,

А что дальше – не ведаю.

29.04.2016

Развело нас время по углам

Да и держит крепко за запястья,

Только как не радоваться Вам –

В этой жизни крохотному счастью?

Может, я живу не по годам,

Даже, может, откровенно скучен,

Только как не радоваться Вам?

Я ведь по-другому не научен.

Пусть мы разным отданы мирам,

Пусть для нас отмеряно другое,

Только как не радоваться Вам?

Разве в этом что-то есть плохое?

Смысла нету кланяться богам,

Пусть я вижу Вас лишь на портрете,

Буду дальше радоваться Вам,

Может, для того Вы есть на свете?

28.04.2016

Ношу свої слова

У пам’яті без дна,

Та образи, гарячі і пестливі,

Хай кажуть «Не такий»,

Ото вже дивина!

Я – еталон,

Упертий й немінливий.

У кожнім божім дні

Рівняйтесь по мені,

Вимірюйте баланс

У кожній миті,

Робіть не так, як я,

Любіть не так, як я,

І так, як я,

Не намагайтесь жити.

28.04.2016

О, живущие на Земле,

Заблудившиеся в километрах,

Вы кипите в своём котле

И не слышите песен ветра.

Вам бы век целовать беду,

Вам бы в пропасть бежать стадами,

Вы горите в своём аду,

В том, который воздвигли сами.

И бесцветная ваша цель,

Ваши дни забытью подобны,

Вам бы в завтра прогрызть тоннель

И внутри червяком - удобно!

В вашем пасмурном ремесле

Ни одной места нет ноте.

О, живущие на Земле,

Для чего же вы тут живёте?

28.04.2016

Як важко бути не собою,

Обличчя муляє чуже,

І нескінченною добою

В спектакль грати супокою,

Та я й не пробую уже.

27.04.2016

Вся суть дорог – в пронзительном гудке

И в тишине купающемся лязге,

И водит ночь луну на поводке

Да тучею пугает для острастки.

Касается души легонько грусть

И добрыми фантазиями колет,

И грезится: как с небом породнюсь,

То отпущу луну тогда на волю.

27.04.2016

Прикрашалась весна

Зорями,

Малювалась весна

Тінями,

Піднімалась весна

Хмарами

І стелилась весна

Килимом.

Запліталась весна

Піснями

І журилась весна

Думами,

Почуттями жила

Пізніми

І кружляли вірші

Тлумами.

27.04.2016

У відчай грався декаданс,

Натхненно так, немов востаннє,

Життя шукало новий шанс,

Але знаходило питання.

І серед вишуканих слів,

І серед вічного мовчання,

Я із пергаментом сидів

Та лив у нього сподівання.

26.04.2016