Тримали хмари небо на долонях...
- 22.10.20, 20:00
Тримали хмари небо на долонях,
І ліс скидав старий, пожовклий лах,
За тим селом, де розпускався сонях,
І прорізала річка давній шлях.
Пливла журба, холодна і безсила,
І жовтень був, і середа була,
За тим селом, де пам’ять оніміла
І, як той сонях, тихо відцвіла.

Коментарі
nasinynka
122.10.20, 20:18
Гість: Inna_19
222.10.20, 20:55
MышаВсарафане
322.10.20, 21:47
rutzit
423.10.20, 11:52Відповідь на 1 від nasinynka
Є моменти, коли пам'ять просто не має що сказати.
rutzit
523.10.20, 11:52Відповідь на 2 від Гість: Inna_19
rutzit
623.10.20, 11:52Відповідь на 3 від MышаВсарафане
Дякую
Hrab
724.10.20, 15:13