Снігом сіється ніч...
- 21.12.19, 20:00
Снігом сіється ніч.
Все. Нарешті перерва
Від подій. Від людей.
Від небажаних слів.
Я повісив хреста
На сталевого нерва,
Помолився на сон,
Що над вухом дзвенів.
Сьорбнув чорне питво
Несолодкого чаю,
Нагострив олівець
Та й лишив на столі.
Знов писати листа?
А для чого? Не знаю.
Хто його забере,
Щоб тримати в теплі?
Посміхнуться йому?
Відкладуть на майбутнє?
Чи назавжди зітруть
Зі своєї душі?
Снігом сіється ніч,
І хвилини нечутні
Оминають мій дім,
Мовчазні і чужі.

Коментарі
БезЛица
121.12.19, 20:07
rutzit
221.12.19, 20:34Відповідь на 1 від БезЛица
blac bird
321.12.19, 22:41
Hrab
422.12.19, 17:48