Мы друзьями с тобою не будем,

Прекратим все попытки пустые.

И не сложим мозаику судеб,

Не враги мы, мы просто чужие.

Знаешь, всё-таки время лечит,

Но лишь тех, кто здоровья желает.

И безжально того покалечит,

Кто в уныньи своём застревает.

Изменилась? Нет, жёстче стала.

Отболела уже я тобою.

Затянулась сердечная рана,

Что когда-то звалась любовью.

Словно дурманящий наркотик,

Ты мою кровь переполнял.

За каждым новым поворотом

Ты непрестанно возникал.

Так много было многоточий,

Но победило устремленье.

Не сбудутся твои пророчества,

Я изменила направление.

Любовь – она ведь не наркотик.

И не стремится управлять.

Она – чудесный пробиотик,

Что может скорби исцелять.

Она причудливым узором

Сплетает в сердце колос дивный.

Она не ходит под надзором,

А просто хочет быть хранимой.

Откройте настежь окна,

Стоит во дворе весна.

Пусть ласковым ветром тёплым

Ворвётся к вам в дом она.

Пусть с первым подснежником нежным

Удача в ваш дом придёт.

Пусть вера, любовь и надежда

Сомнений растопят лёд.

Счастливые песни детства

Пускай соловьи принесут.

Раскройте настежь сердце,

Впустите в него весну!

И мир вокруг не тот, и жизнь не та,

А, может быть, виной всему весна?

Капелью чистою невзгоды все смывает,

Я каждой клеточкою по тебе скучаю.

И вновь рутина и обычные дела…

А наши души – как живые зеркала.

В их отражении – как в сладостном плену

Я так люблю с тобою слушать тишину.

Когда чуть слышно в унисон сердца стучат,

Весь мир отключен и желаньям нет преград.

Когда ты рядом – даже солнце ярче светит.

Спасибо,что ты есть на этом свете.

Одній говориш, що кохаєш,

Другую палко обіймаєш.

Третю додому проводжаєш,

І всім надію залишаєш.

Одній шепочеш слова ніжні,

А іншій гарні пишеш вірші.

Третій щоденно квіти носиш,

І бути вірними всіх просиш.

Одна для тебе королева,

Інша – принцеса з міста Лева.

А третя – миле янголятко,

Лиш ти – для них усіх загадка.

У першої блакитні очі,

У другої – як темні ночі.

А в третьої – два ізмарагди,

Та жодна з них не знає правди.

Для них усіх ти принц єдиний.

Ти сексуальний і красивий.

Та сам вже часом забуваєш,

Що і кому ти обіцяєш.

Як розв’язати цю задачу

Самозакоханому мачо?

Щомиті змінюєш полярність,

Та є жіноча солідарність.

Так часто доля повертає,

Що їх усіх ще об’єднає.

Пусті обіцянки згадає,

Й тобою в шахи ще зіграє.

Мои сны исчезают,

Улетают,словно птицы.

Вдаль уносят за собою

Нелюбимые все лица.

Дни февральские летят,

Но я их не замечаю.

Твой весенний тёплый взгляд

Даже в холод согревает.

Ты весну мне подарил,

В моём сердце растворился.

И средь сумрачных светил

Ярким лучиком пробился.

Ты не любишь громких слов,

И капризы все прощаешь.

Мост сердечных берегов

Днём и ночью охраняешь.

Между небом и землёй

Нежность разлилась рекою.

В ней весеннею порой

Утонули мы с тобою.

Я не знайду потрібних слів,

Щоб відчуття всі передати.

Назавжди в серці ти моїм,

Єдина, рідна наша мати.

Нема твоєї в тім вини,

Що чиїсь душі зачерствіли.

Й отруту випити до дна

Тебе примусити хотіли.

Де віра?Де любов?Де єдність?

Забули й слухати не хочуть…

У душах псевдоукраїнців

Лиш тільки ненависть клекоче.

Ведуть у прірву навпростець

В овечих шкурах злі тирани.

Що в їх серцях?Нема сердець.

Вони вже й їх давно продали.

Ніколи і ні перед ким

Не падала ти на коліна.

Пробач, прошу, Вкраїно їм.

Не відають вони, що чинять…

Я не знайду потрібних слів,

Щоб відчуття всі передати.

Назавжди в серці ти моїм,

Єдина, рідна наша мати.

Нема твоєї в тім вини,

Що чиїсь душі зачерствіли.

Й отруту випити до дна

Тебе примусити хотіли.

Де віра?Де любов?Де єдність?

Забули й слухати не хочуть…

У душах псевдоукраїнців

Лиш тільки ненависть клекоче.

Ведуть у прірву навпростець

В овечих шкурах злі тирани.

Що в їх серцях?Нема сердець.

Вони вже й їх давно продали.

Ніколи і ні перед ким

Не падала ти на коліна.

Пробач, прошу, Вкраїно їм.

Не відають вони, що чинять…

Глаза твои-цвета нежности,

В них свет души отражается.

В них море любви безбрежное,

В них солнышко улыбается.

В них синие незабудки,

В них тысячи звёзд мерцание.

В них доброе светлое утро,

Твой взгляд-к небесам касание.

Живут в нём шальные искорки,

В нём нету ни капли ненастья.

В глазах твоих-небо чистое,

И яркие лучики счастья.