Поетичний змаг
- 21.12.10, 13:40
Жорж Дикий
СКОК – СКОК, АБО «ВЕРШНИК УДАЧІ»
Віртуальне життя – ритуальне життя,
Я у ньому скачу по удачу
Я скачу без коня
Через ніч в світло дня
Я скачу – тільки світла не бачу
Так минають роки
Проминають віки
Я скачу. Я скачу і не плачу
Плаче Доля моя,
Плаче в дома сім’я –
Найдорожчим плачу я без плачу
А для чого – хто зна?
Де блукав допізна?
Де скакав без коня по удачу?
Я удачу догнав
Я удачу загнав
І тепер разом з нею я плачу
– Ти, удача моя,
Ми з тобою...
[Приєднане голосування]