Щойно чисто випадково подивилась мультфільм "Машенька" 1992 року виробництва. Рєбята, це винос моСка. Заборістая дурь була в авторів, що сказати. Дітям краще не показувати. Але це, я так розумію, мульт, який надихнув створити тупєйший і дурнуватий "шедевр" московської анімації Маша и медведь. Спочатку я не зрозуміла, а потім чота ржу. Рекомендую для підняття настрою. Якщо не злякаєтесь.

Взагалі хотілось умерти, нащо мучитись. Взагалі нащо це все. Все рівно всі помремо. Постгрипозні думки. Реально, думала того... та й зараз теж не дуже. Мама погоджується на хімію. Це і є ця жадоба життя? а вона не знає, що в неї онко, просто сліпо слухається лікаря. Після такого ж грипу, як у мене, після операції... Я тут намучилась так, що не знаю, чи погоджусь колись на якісь операції, складне лікування і проч. Слабачка? може й так... реально, коли падаєш по дорозі з туалету до ліжка... ну...

Читати далі...

Моя дитина на Миколая замовила мікроскоп. Ясно, що це має бути дитячий чи шкільний прибор. Але от як вибрати і від чого відштовхуватись? Дитині 10 років. Штука ця цікава, але не хочеться купити просто іграшку, а на щось людське грошей нема. Хто з таким стикався, буду щиро вдячна за поради.

Їх багато, але згадалось таке. Як ми з дідусем ходили в ліс по ялинку, правда, завжди виходило, що по сосну. Зимовий ліс заворожує. Там так тихо, просто аж лячно стає. Особливо увечері. Тихо-тихо, сніг глибокий, чистий. Більш ці почуття ніколи і ніде не повторились. Тільки, коли я була маленька, я так боялась зимового лісу.Не буду робити окремий блог. Але день у мене дуже сумний. Мамі зробили операцію. Розрізали і зашили. Виліз рак, знову. Після першої операції пройшло 12 років. І от знову. Але ...

Читати далі...

ось хоч пиріг із м*ясом чи що... Кіш називається. Пригощайтесь.[Приєднана картинка]

Особисто я дуже люблю етнічний стиль. І не тільки український. До речі, вишиванки не маю. Отакий швець без чобіт. Зате в мене є кілька етнічних тунік, в тому числі автентична африканська. Чорно-біла, шита вручну. В секонді купила, уявляєте? Новеньку! а ще нещодавно викупила в стокові прекрасну туніку арабську, розшиту бісером. Також я ношу етно прикраси. І українські, які сама роблю, як ви знаєте, і інші. Маю кілька мідних браслетів індійських, африканські бусики зі слонової кістки, кубинське...

Читати далі...

Моя київська замовниця повідомила, що пишні буси з бісеру користуються меншим попитом, бо вони важкі. Ну але як не хочуть наші модниці терпіти зайву вагу, то от зробила такі. Вони мають всього 20 рядків замість колишніх 40. І довші на 5 см. Бо пишні буси кращі біля шиї, а ці можна одягати, наприклад, на светрик. Перше кольє з металевими шармами бронзовими. Виглядає доволі етнічно. Колір бісеру фотік не передав, він больше до коралового, ніж рожевого. Красиво вийшло.[Приєднана картинка]А ці дуже ...

Читати далі...

Пишу блог і для себе, щоб пам*ятати цю прикрість, і для інших, хто може попастись, як я. Отже місяць назад захворіла. Спочатку кашляла, потім і нежить підтягнувся, хоча в мене, зазвичай, навпаки. От яке в українській ємне слово для забитого шмарклями носа - НЕЖИТЬ. Тобто жить з цим не можна. Для мене то взагалі мука, бо я й так погано сплю, а коли тече з носа, то й зовсім не можу спати. І от для усунення проблеми купила нафтизин. Я віддаю перевагу простим рішенням, до того ж він копійчаний...

Читати далі...

Сплівся вчора отакий чохол для планшету. Готові такі дорогі! Хотіла шити, але щось душа не лежить. Щодо ниток, то вони доволі цікаві, до того ж майже зі смітника. Принесла мені їх знайома, яка відбила пакет з ними від викидання у своєї сусідки. Вони імпортні, але десь 80-х років, букле, фактура вражаюча. Важкі, товсті і не дуже хороші у роботі. Видно зразу, як прогрес торкнувся пряжі, бо сучасні нитки для в*язання набагато приємніші в роботі. Валялись ці нитки довго, але таки прилаштувала...

Читати далі...

З*явилось трішки вільного часу, тому вирішила посеошнічати зі своїм сайтом. Не все ж на дядю працювати, до того ж дядя у відпустці, тому можу і своє зробити. Зробила статтю, з ключовими словами, підзаголовком і списком, все як книжка пише. Зараз Гуглу все ще це цікаво, але більше все ж цікавить його унікальність та потрібність тексту користувачу. Старалась, щоб було цікаво. Мої статті індексуються ну дуже довго, тому блог зробила в допомогу. Буду вдячна, як пройдете за посиланням. Хотіла там...

Читати далі...