З Інтернету: огляд польських медіа [для власного навчання]
Publicystyka Opinie Porozmawiajmy o Wielkiej Polsce – w odpowiedzi na mapy ukraiskiego MSZ
Поговоримо про Великопольщу - у відповідь на мапу українського МВС
джерело: профіль МЗС України на Фейсбуку
Porozmawiajmy o Wielkiej Polsce – w odpowiedzi na mapy ukraiskiego MSZ
Dodane przez Marcin_Skalski Opublikowano: Niedziela, 07 grudnia 2014 o godz. 20:08:00
“Напевно, не стане нам встановити, “що мало, на думці українське МЗС”, публікуючи мапу, на якій Пшемишль і Хелм “[тут далі так будуть подаватись польські назви цих міст: в української топоніміки минулого і сучасного це міста Перемишль і Холм - перекладач ]” були позначені як Україна. Безсумнівне однак то, що коли б Україна рахувалась в абиякий спосіб з Польщею, то мапа ця, що є підтекстом, що державний кордон України на заходе не обіймає усі “українські землі”, не оказалась би на профілі українського МЗС та амбасад в США і Німеччини”
Коли у квітня поточного року письменник і поет Марцин Галас отримав відмову в’їзду на територію України за авторство книжки “Віддайте нам Львів”, то не викликало в широких колах великого зацікавлення, повз те, що Галас не наголошував ніяк на повернення Львову в кордони Польщі, а єдине-но домагався повернення пам’яті про Львів як про місто польське, хоча воно й знаходиться з відомих причин в кордонах української держави. Та отримали ми незвичайно гостру демонстрацію з української сторони. Київ, вбиваючі Галасові в пашпорт печатку з забороною в’їзду, вислав Варшави однозначний сигнал. – Не жадаємо собі розмов про польський Львів. Узагалі, в нашому часі пам'ять про Львів та Кресах є умовою (sine qua non – латина/ від перекладача) потрібною нашого існування як національної спільноти.
З усього того, досконале здавали собі справу вболівальники Легії Варшави, який підчас матчу з Металістом Харків в Києві вивісили прапори плакати з написом “Вільно - Львів”.
Одиноким голосом була оцінка співпрацівниці Телевізії Республіка, яка назвала вболівальників “громадянами Росії, направлених Путином”. Абсолютно так, якби самому то Путинові дійсно залежало на тому, аби ж Львів був польським, та аби Поляки узагалі пам’ятали про те, що є народом, питаючим 600-річною історією Львова і тільки.
Тож не дивина, що опублікування українським Міністерством Закордонних справ історичних мап, на яких Пшемишль і Земля Хелмська були означені як “Україна”, пройшло без луни і що, наголос на той факт як на висування територіальних претензій, зустрілось з знайомим до нудоти звинуваченням о проросійськісь.
Напевно, не стане нам встановити, “що мало, на думці українське МЗС”, публікуючи мапу, на якій Пшемишль і Хелм “[тут далі так будуть подаватись польські назви цих міст: в української топоніміки минулого і сучасного це міста Перемишль і Холм - перекладач ]” були позначені як Україна. Безсумнівне однак то, що коли б Україна рахувалась в абиякий спосіб з Польщею, то мапа ця, що є підтекстом, що державний кордон України на заходе не обіймає усі “українські землі”, не оказалась би на профілі українського МЗС та амбасад в США і Німеччини.
Завдяки публікації офіціальній агенції української держави та амбасад у двох найбільш впливових західних країнах пересічний користувач на Заході дізнався, що ще недавно Земля Хелмська і Земля Пшемиська біли українськими, а сьогодні з якійсь причини не є. Оминаючи факт, що пропагандою такого типу не мусять бути в захваті мешканці сьогоднішній східний Польщі, то виробництво їх українським міністерством в рамах проекту названого просто “картографічна пропаганда” надає цієї справі найвижчий ранг.
У 2008 році в телевізійному виступі президента Леха Качинського появилась мапа Німеччини в передвоєних кордонах. Одним з “земляцтв” в наших західних сусідів ця мапа була знайдена в інтернету, і що для Польщі обернулось загрозою німецького ревізіонізму. Тому не є прецедентом звернення уваги на цього типу загрози, що напливають з країни порубіжній, - тим більш, що у тому випадку під мапами про польську приналежність части території Річіпосполитої, підписується неурядова організація, як у випадку REN [модель фотоапарата - перекладач] , а міністерство сусідньої держави в рамах пропагандового проекту.
У
[ Читати далі ]