Ты думаешь, что воспоминание, разбитое на тысячу кусков, перестает быть воспоминанием? А может, тогда вместо одного появляется тысяча воспоминаний… И каждое из них начинает болеть по отдельности…

Януш Вишневский.

 Не знаю як це назвати, але чомусь  так сумно стало... Смуток так несподівано підкрався, проникаючи через усі можливі куточки, навіть найдрібніші. І стало так тужливо на душі... Смуток та туга охопили серце, сильніше зашкребли коти та здушило в горлі... Весняна хандра, чи що? Здавалося б, парадокс. Весна - уся природа пробуджується, сонце частіше виглядає із-за хмар...  І ось цей стан ніби пожирає, стає гірше і гірше. Потрібно бути сильною, а хочеться побути слабкою... Так, бувають такі дні. Не все ж посміхатися і вірити в краще. Іноді можна і посумувати. Я більше ніж упевнена, що такі стани не любить ніхто, але вони потрібні - емоційна передишка, зарядка, так би мовити. Але найважливіше - не допускати, щоб це тривало довго.

Что такое любовь? Это шелест ветра в розовых кустах, нет — это пламя, рдеющее в крови. Любовь — это адская музыка, и под звуки ее пускаются в пляс даже сердца стариков. Она, точно маргаритка, распускается с наступлением ночи, и точно анемон, от легкого дуновения свертывает свои лепестки и умирает, если к ней прикоснешься. Вот что такое любовь.  Она может погубить человека, возродить его к жизни и вновь выжечь на нем свое клеймо; сегодня она благосклонна ко мне, завтра к тебе, а послезавтра уже к другому, потому что она быстротечна. Но она может наложить на тебя неизгладимую печать и пылать, не затухая, до твоего смертного часа, потому что она — навеки. Так что же такое любовь?

К. Гамсун "Виктория."

Глупо делить людей на плохих и хороших, на злодеев а праведников, и даже на мужчин и женщин, человек меняется неузнаваемо под воздействием обстоятельств.

С. Довлатов. 

Убрав с земли снег, растормошив заснувшую реку, весна освободила людей от теплой одежды, разбросала под ноги зеленые ковры, развешала повсюду зеленые портьеры и занавески, снизила цены на живые цветы и мертвые улыбки, — словом, распорядилась так хорошо, так ловко и так заботливо, что не ценить всего этого невозможно.

А. Вампилов. 

Когда узнать захочешь человека,
Смотри в глаза - в них зеркало души.
Они не станут врать, ведь не дано им это.
Глаза не врут - они всегда чисты!

Глаза одних сверкают солнцем,
Глаза других наполнены слезой...
Глаза способны отражать любое чувство,
Они всегда честны с тобой.

Глаза откроют множество секретов,
Ты только повнимательней смотри.
И если на вопросы ищешь ты ответы,
Взгляни в глаза - в них зеркало души.                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

Наша судьба часто зависит от какого- нибудь жеста, какого- нибудь слова: в начале достаточно сделать малейшее усилие, чтобы остановить её , а позже уже приходит в движение гигантский механизм...

Андре Моруа.

Жизнь не может состоять только из чудесных мгновений. Тогда они перестанут быть чудесными, а станут обычными. Как можно оценить счастье, если ты никогда не страдал?

Сесилия Ахерн.

Хотілося б торкнутися такої теми, як совість. Про неї можна говорити різне, але факт в тому, що вона є, вона існує реально. Людині властиво шукати виправдання своїм вчинкам, особливо якщо вона відчуває, що чинить неправильно. І в першу чергу, вона шукає їх не для когось ще, вона шукає їх для самої себе. Це не добре і не погано, це просто невід'ємна частина людської природи... Людина народжується з чистою совістю. Але, йдучи по життю і живучи в суспільстві з спотвореними цінностями, людина може осквернити совість.

Чи індивідуальна совість? Совість для кожного має свій якісний склад. Він різний, як і методи виправлення власних помилок. Звідси різниця між людьми і їх схожість.  Совість або є, або її немає. Її не може бути або не бути наполовину. Совість - це той критерій, який дозволяє оцінити правильність або неправильність подій, що відбуваються, і вчинків. Це колія вибору наших рішень і дій. З одного боку вона обмежена відчуттям провини, з іншої - образи. Це, по суті, межі нашого внутрішнього світу, за які не можна переступати.

Наша жизнь пишется без черновиков. Ее нельзя редактировать, вычеркивая отдельные строки. Исправить опечатки будет невозможно.

С. Довлатов «Ремесло.»