Важливі замітки
Останні статті
- Пробачаю собі
23.12.2025, 18:30 - життя, як воно є
22.12.2025, 22:11 - Пісні подяки
22.12.2025, 01:59
Свіжі фотографії
Енн
- 30.10.25, 22:30
https://uaserials.com/7048-enn.html
Дія серіалу розгортається наприкінці 19 століття на острові Принца Едуарда. Літні брат і сестра Меттью та Марілла Катберти вирішують усиновити хлопчика для допомоги на їхній сімейній фермі. Коли Меттью вирушає на залізничну станцію, щоб забрати дитину, він з подивом виявляє там лише рудоволосу Енн — енергійну та балакучу тринадцятирічну сироту з непростою долею, яку прислали внаслідок плутанини. Спочатку Катберти вирішують повернути Енн в притулок, проте згодом дівчинці вдається розтопити їхні серця і стати невід'ємною частиною маленького містечка, знайшовши справжній дім.
I hope you feel light and inspired after this.
- 27.10.25, 18:40
ДАЙТЕ СОБІ ЧАС
Для кохання. Для смутку. Для адаптації. Для пошуку сенсу.
Для прийняття. Для паузи.
Ніхто не знає "скільки потрібно" і "коли вже час".
Дуже хотілося б знати, але це неможливо.
У кожного своя швидкість, свій ритм та своя дистанція.
Психіці потрібен час. Щоб впоратися із шоком від втрати, наприклад, чи раптової радості.
Переварити. Усвідомити. Прийняти. Прожити. Звикнути.
Навчитися жити без. Просто навчитись жити.
Не треба поспішати.
Не треба боятися втратити час, упустити можливість і всякої іншої нісенітниці.
Не бійтеся. Не впустіть.
Поважайте свій ритм. Виробляйте механіку дбайливого ставлення до себе.
Самотність зростає, коли немає контакту із собою.
Дайте собі час.
Для кохання. Для горя. Для адаптації. Для пошуку сенсу.
Для прийняття рішення. Для паузи.
Рік, п'ять, хай навіть десять.
Ніхто не знає, "скільки потрібно" і "коли вже час".
Пригальмувати іноді набагато корисніше, ніж розігнатися.
Чесно вам говорю)
Юлія Музика
я люблю...
- 14.10.25, 23:23
"Я люблю просто бачити, чути чи читати тих людей, що цікаві мені, близькі духом.І не говоритиму, що мені це не важливо - ще як важливо! - знати, що все прийнято та взаємно...
Бо буває так, що і твоє світло не потрібне...
Навіть від найчистішого серця подароване...
І це нормально, насправді...
І ніяк не ділить людей на поганих та добрих...
Просто не збіглося...
Тому взаємність і є єдиним показником наявності того, що пов'язує людей незримими нитками.
І навряд чи потрібно наполегливо пропонувати своє світло тому, хто не поспішає до тебе у відповідь...
Свої - відгукуються..."
Лілія Град
Продовжуючи розпочату тему....
- 12.10.25, 08:08
Про людей …
Останнім часом я часто думаю про те, як важливо оточувати себе людьми, поруч з якими хочеться бути кращим …
Ви помічали, що є люди – зі змістом.
Поруч з ними немов ростеш душею. Вони говорять про складне просто. І роблять те, що вважають важливим не на догоду комусь, а тому що у всьому, в роботі, відносинах, захопленнях – для них важливий сенс.
Є люди – сердечність.
Поруч з ними відпочиваєш душею. У них можуть бути найпростіші погляди на життя і життя їх далеко не завжди легке. Але вони мають дивовижний дар – зігрівати втомлені серця, зігрівати – нічого не вимагаючи натомість. Вони знають, що світ сповнений випробувань, болю і хаосу, але якщо вони можуть допомогти хоча б одному серцю, вони будуть поруч, тому що на самоті легко зламатися, а разом, разом можна обійнятися і пережити біль.
Є люди – істина.
З ними непросто, вони позбавляють ілюзій, змушують дивитися правді в обличчя і бачити свої недосконалості. Але якщо налаштуватися з ними на одну хвилю, то стає зрозумілим таємний задум – бути справжнім. На початку це може налякати. Адже нас вчили бути хорошими, та й це нормальне бажання – бути хорошим. Ось тільки бути і здаватися, це різні за суттю речі. Перебуваючи поруч з людьми – істина, ми вчимося приймати себе і бачити різні боки, як хороші, так і слабкі, щоб зрозуміти, в чому наша справжня сила.
Є люди – глибина.
Вони несуть знання про світ, про взаємини, про природу речей і щедро цим діляться. Вони не випинають те, чим володіють, не кричать про це на кожному кроці, вони своїм життям – простим і справжнім кажуть: «Все просто. Просто треба знати і робити ». Їх мудрість прозора і глибока, раніше таких людей було багато. Мої бабусі були такими – вони жили просто і глибоко, з вірою і любов’ю.
Є люди – музи.
Поруч з ними в нас прокидається творча іскра. Вони можуть бути веселими і сумними. Вони самі можуть не володіти якимось особливим талантом або володіти відразу декількома і при цьому головною їх перевагою є те, як вони впливають на нас. Ми раптом починаємо вірити в свої таланти, ламаємо стереотипи «у мене це точно не вийде» і просто починаємо робити: нерівно, косо, нескладно, але, завдяки цим людям, ми відкриваємо в собі безмежну можливість творити.
Є люди – течія.
З ними поруч ми входимо в особливий стан, коли раптом, немов за помахом чарівної палички все починає змінюватися. Ми потрапляємо в незримий потік, який несе нас до нових відкриттів, подій і поворотів долі.
Є люди – мета.
Потрапляючи в їх поле, ми вчимося ставити і досягати цілей. Їх дії точні і множинні. Вони знають чого хочуть, і вірять в те, що все можливо. Вони як магніт притягують до себе ресурси: гроші, зв’язки, можливості. Вони вчать в помилках робити висновки і діяти далі. Вони не досконалі, але вони точно знають, що не буває мрії без способу її досягти.
Є люди – нагорода.
Вони не вчать, не наставляють, не надихають і не спонукають на великі справи. Поруч з ними легко розслабитися і бути собою. Вони вчать слухати своє серце і довіряти йому. Такі люди – нагорода, яку ми часто недооцінюємо і усвідомлюємо лише, коли втрачаємо з ними зв’язок …
Шукайте тих, поруч з ким ви ростете, тих, хто вірить в вас і вчить підніматися і бачити крізь хмари сонце. І пам’ятайте, що ви теж для когось можете стати істиною, потоком, глибиною або змістом, щоб одного разу знайти головну нагороду – справжнього себе …
Мережа
