Захоплення прокуратури 19.02.14

  • 19.02.14, 06:15
Протестувальники викидають крізь вікна документацію прокуратури, викидають комп`ютери та одяг, розбивають пляшки недешевого шампанського та вина, а також виносять меблі для будівництва барикад, пишуть Варіанти.







більше фот у папці           http://photo.i.ua/user/1125999/402479/

Єдині можливі терористи — це фсб

ЄДИНІ МОЖЛИВІ ТЕРОРИСТИ — ЦЕ ФСБ ТА ПРЕДСТАВНИКИ РЕЖИМУ (ЗАЯВА «ПРАВОГО СЕКТОРУ» З ПРИВОДУ НЕБЕЗПЕКИ АНТИДЕРЖАВНИХ ПРОВОКАЦІЙ)

Ми з кількох джерел отримали оперативну інформацію про те, що в найближчому часі є невиключеним проведення низки терористичних актів, спрямованих на очорнення «Правого сектору» та інших силових структур Майдану, сіяння паніки у суспільстві, наростання сепаратистських тенденцій та створення базису для розширення репресій. Ці теракти можуть бути вчинені агентурою ФСБ за можливої підтримки окремих представників МВС України.

Про імовірність здійснення терористичних актів також свідчить заява внутрішньо-окупаційного міністра МВС Захарченка, згідно з якою «праворадикали» ніби то самі готуються до здійснення терактів. Знаючи специфіку МВС та його найвищого керівництва, неважко здогадатися, що якщо Захарченко заявляє про можливість терактів, то такі теракти можуть бути вчинені з його відома.

«Правий сектор» офіційно заявляє, що не готує жодних терористичних актів. Сама думка про використання терактів, під час яких могли б постраждати невинні люди, для нас є неприпустимою. При чому мова іде не лише про неетичність подібних «методів боротьби», але й про те, що вони не мають нічого спільного зі стратегією Національної революції.

Наполегливо звертаємося до ЗМІ з проханням максимально поширити подану вище інформацію. Ймовірність влаштованих іноземними спецслужбами терактів є досить високою. Попередити їх технічно дуже важко. І лише викривши ворожі плани, можна звести їх на нівець. Вороги державності української нації готові пожертвувати життям пересічних громадян задля того, щоб створити образ «екстремістів». Ми, натомість, повинні сформувати таке інформаційне поле, у якому реалізація ворожих задумів буде не ефективною.

Центральний Штаб Правого Сектору

Кличко пообіцяв "пов"язати" активістів «Правого сектору»


Лідер партії УДАР Віталій Кличко заявив, що всі учасники «Правого сектору» та інших радикальних організацій, які беруть участь в зіткненнях у центрі Києва, будуть ідентифіковані і притягнуті до юридичної відповідальності після перемоги опозиції і зміни влади в Україні.
Про це повідомляє прес -служба партії УДАР.
За повідомленням прес -служби, Кличко вважає, що «Правий сектор» та інші агресивно налаштовані радикали реалізовують продуману кампанію з дискредитації опозиційних політичних сил.
«Станом на сьогодні вже абсолютно очевидно, що радикальне крило протестів на чолі з «Правим сектором» працює виключно на дискредитацію опозиційних політиків. Я хочу пообіцяти цим бойовикам, що після нашої перемоги і зміни влади будуть сформовані нові правоохоронні органи, які жорстко візьмуться за радикальні групи. Всі члени воєнізованих бандитських формувань, які зараз воюють в центрі Києва, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності. «Пощади провокаторам не буде» , - заявив Кличко.
Політик пояснив свою жорстку позицію по відношенню до радикально налаштованої молоді тим, що «Правий сектор», на його думку, усвідомлено реалізує зовнішні сценарії розвитку ситуації в Україні .
«Дії, заяви і ультиматуми «Правого сектору» не тільки дискредитують опозицію, але і створюють в Україні умови, які дозволяють іноземним лідерам, таким як Радослав Сікорський, на зовнішньополітичній арені закликати до усунення української політичної опозиції. Це міжнародні технології розхитування внутрішньої ситуації в Україні. Фактично, «Правий сектор» став п'ятою колоною нашої держави», - підсумував Кличко.
Як відомо, раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив підтримку «Правому сектору» і заявив, що ні влада, ні опозиція не впоралися з врегулюванням політичної кризи в Україні.


100%, 3 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Лист від Юри Лейдермана.

ОТКРЫТОЕ ПИСЬМО

Дорогие друзья,

живя в Берлине и пытаясь обсуждать украинские события со своими знакомыми россиянами, немцами и т.д. я вновь и вновь наталкиваюсь на одно и то же заблуждение. Оно касается, дескать, языкового и этнического раскола Украины в нынешнем противостоянии. Я хотел бы попытаться опровергнуть это мнение хотя бы на своем собственном примере.
Я родился и вырос в еврейской семье в Одессе. Благодаря школе, я неплохо понимаю украинский язык, но моим родным языком, конечно, является русский. Коим я безмерно горжусь и не согласился бы променять ни какой другой. Точно также как я горжусь своим еврейским происхождением. И точно также как, подобно всем одесситам, я фанатично влюблен в свой город, почитая его лучшим на свете. Однако все это не мешает мне чувствовать себя Украинцем и любить Украину как свою родину. Наоборот. Акации Одессы, наш проклятущий "Черноморец", за которую я болею уже в третьем поколении, виноградники Каролино-Бугаза, старая генуэзская крепость на берегу Днестровского лимана все это тоже Украина.
Однако, должен сказать, мне, как еврею, становится просто стыдно, когда какой-нибудь г-н Кернес позволяет себе откровенно хамские высказывания касательно истории Украины и жителей ее отдельных, "не нравящихся" ему, областей. Тем самым, я полагаю, он плюет в лицо всем нам.
Я знаком с настроениями моих знакомых в Одессе художников, писателей, искусствоведов в общем, "творческой интеллигенции". Это люди разного этнического происхождения русские, украинцы, евреи. В большинстве своем они выступают за независимую европейскую Украину, против нынешней власти, за Майдан. Не все из них будем объективны. Однако опять-таки, это не определяется их происхождением. Один из моих ближайших тамошних друзей, скажем, убежденный противник "украинизации", хотя он-то как раз этнический украинец, и украинский язык был родным языком в его семье.
Сам я лелею мечту когда-нибудь вернуться в мою Одессу. И мне хотелось бы жить в унитарной Украине. С единственным государственным языком украинским. Меня совершенно не пугает перспектива быть "языковым меньшинством". Чувство собственного достоинства, мне кажется, никак не зависит от того, относишься ли ты к языковому большинству или меньшинству. И мне представляется не очень принципиальным вопрос, как будет выглядеть табличка на улице, где я вырос: "улица Пушкинская" или "вулиця Пушкiнська". Или там будут красоваться обе надписи. С этим, я думаю, мы легко разберемся ко взаимному согласию, когда Путин и его шовинистская братия оставят, наконец, Украину в покое.
На мой взгляд, раскол на Украине действительно имеет место. Однако это не раскол между ее "украиноязычной" и "русскоязычной" частями. Это раскол между старым и новым, между правдой и кривдой. Между думающим большинством и обывательским, конформистским меньшинством. Между теми, кто готов принять вызовы свободы и обновления и теми, кто предпочитает тешить себя ностальгическими иллюзиями "большой культурной общности" в просторечии именуемой емким словом "совок".

Юрий Лейдерман, художник

P.S. В последние дни я получил много откликов на это письмо. Зачастую люди, даже в целом поддерживающие его, не преминули мне заметить с иронией, что когда же это "думающие" оказывались в большинстве. Не знаю, наверное я выдаю желаемое за действительное. Но я полагаю, такие редкие моменты в человеческой истории все же случаются. Они называются Революция. Я помню, как в августе 1991 года я стоял на баррикадах в Москве, и с радостью, с изумлением убедился, насколько так называемый "народ", "толпа", "быдло" может быть сознательным, ответственным, солидарным. Это же чувство восторга и гордости за египтян, за людей, за свет человечества я испытал три года назад, смотря документальный фильм "Тахрир". И двукратно, трехкратно я испытал его, глядя в интернете к стыду своему, только глядя со стороны! как ночью 10 декабря тысячи людей, взявшись за руки, поскальзываясь на обледенелом асфальте, на пятнадцатиградусном морозе, отбивали атаки спецназа. Я не хочу никого обидеть. Но я думаю, не один флаг в мире не взметен сейчас так высоко, как наш, жовто-блакитный. И нигде в мире люди не поют сейчас с таким мужеством и надеждой национальный гимн, как поем его мы. На украинском языке.

Плани "доброзичливців"

  • 05.01.14, 13:25
Цитую нашого ідейного ворога, з іншого ресурсу- vk.com. Головний мотив - атакувати Україну. Всі засоби хороші. Маємо знати, щоб бути підготовленими.
"ЛЮДИ - идут за теми кто их ведет! А любое действие рождает противодействие! Это уже не первая Мозговая Атака на Украину и будут и другие! Только более изощренно подготовлены и более тщательно спланированы! ВОТ почему нам сейчас надо быть вместе и держаться друг друга! НЕ имею ввиду Януковича - он потерял лицо уже многократно! Имею ввиду Игоря Беркута и Партию Великая Украина! Вообще Великая Украина - это ВСЯ Украина без 3-х западэнских областей!"
Ще буду знаходити подібні речі, щоб разом робити висновки.

Шовініст видаляє заміточку.

Ваша заметка в дневнике "Привіт всім шовіністам!" была удалена за нарушение пользовательского соглашения http://help.i.ua/agreement/ п.3.7 Ваш рейтинг на портале также был уменьшен.

Спасибо за понимание.Вперше прочитав п.3.7 "соглашенія" де за будь-що можуть буквально видалити ак. Фашизм, друзі.Хто тут господар, панове?!! Після довгого спілкування з тролем "Пользователь burtka" якому в останньому коменті цілком конкретно вказав на причетність рос.спецслужб до розпалювання непорозумінь і сутичок і про необхідність спокійно сприймати слово "москаль" (його вразив слоган - хто не скаче той москаль), якщо йому випало щастя жити в Україні. Правда порадив тихо сидіти або забиратись геть. А ще явно не сподобався А.Мухарський із піснею "буратіно". Що робити в цьому випадку? Плюнути на цей ресурс та іти на інший, який не контролюється московськими службами? Чи якось боротися із цим? Чекаю ваших порад.

27%, 16 голосів

73%, 43 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Після побиття “Беркута” у лікарні помер активіст Євромайдану.

У Києві міліція жорстоко побила 41-річного Павла Мазуренка, який від отриманих травм помер в реанімації. Після побиття потерпілий повідомив друзям по телефону, що силовики побили його “за Майдан”.

За словами товариша Павла Олександра Бабака, наряд “Беркута” зустрів активіста 18 грудня на вул. Гната Юри по дорозі додому. Силовики затримали активіста, запитали документи, пишеЛігаБізнесІнформ.

“Замість документів у Павла була ксерокопія, з цього зробили висновок – приїхав на Майдан, мовляв, паспорт забрали старші. Зі словами “як нам набрид ваш Майдан” троє беркутівців жорстоко побили Павла і залишили на вулиці.

 Доречі вже таких чи подібних випадків виявляється предостатньо...

читати більше за посиланням:  http://fotokor.org/2013/12/24/v-kyevskoj-bolnytse-umer-uchastnyk-majdana-yzbytyij-berkutom/

.


Про такий розвиток подій Майдану не трудно догадатися із самих початків. Саме такий, коли відсутня жодна динаміка, яку вміло гасять псевдопатріоти - опозиціонери, осідлавши керівництво Майданом. Знов чуємо заклики до спокою, витримки, терпіння в кінці-кінців! Досить настоялися, варто щось робити, панове?!!

Куля пройшла за шість сантиметрів від серця.

  • 22.12.13, 22:31
Куля пройшла за шість сантиметрів від серця - активіст ДК розповів, як у нього стріляли (відео)
Нападники, які вчора ввечері 21 грудня 2013 стріляли в активіста "Дорожнього контролю" Володимира Маралова і спалили його автомобіль, мали бойові пістолети ПМ і професійну підготовку
Володимир Маралов після операції

Про це розповів в інтерв'ю сам Володимир, перебуваючи на лікарняному ліжку, повідомляє сайт Дорожнього контролю. "Їхав на своєму автомобілі від площі Шевченка, підрізала Шкода А5 сірого кольору без номерного знаку. Вийшли двоє людей, один підійшов до моїх пасажирських дверей, другий до водійських, посмикав, але ручка була закрита. В лобове скло поставив пістолет ПМ і сказав відкрити двері. Я відкрив двері , мені сказали "не смикався, сідай на заднє сидіння". Другий, який сів на пасажирське сидіння, сказав мені, щоб я не смикався і тоді залишуся цілий", - розповідає Володимир. Також Маралов розповів, чим цікавились нападники. На тему: Міліція відкрила провадження за фактом нападу на активіста "Дорожнього контролю" "Перший було питання про справжнє місце проживання Дзиндзі Андрія Івановича (журналіст "ДК"). Я відповів, що я не знаю. Потім побіжно було поставлено питання "де Ланос"? (На Ланосі їздить керівник "ДК" Шапошников) і не чекаючи відповіді, відразу запитав про місцезнаходження Гончарука (журналіст "ДК") . Я відповів, що я не знаю і не скажу. Далі стався постріл, я відчув, як потекла кров і впав. Коли отямився, побачив що горить моя машина", - каже Володимир Маралов. Міліцію і швидку викликали випадкові пішоходи, які виявили Володимира. Активісту "ДК" зробили операцію. За словами хірурга, куля пройшла за шість сантиметрів від серця. "Пощастило, що куля пішла не в бік серця, а пішла в пахвину. Лікар сказав, що цілилися в серце, але схибили. У мене на курточці емблема металева, і оскільки залізка заважала, куля змінила свою траєкторію", - заявив Маралов.



Чіпування поголів"я двоногих

  • 22.12.13, 21:51
З травня 2014 вступає в силу по всій Європі закон , що зобов'язує всім новонародженим немовлятам у державних пологових будинках встановлювати мікрочіп під шкіру.


Пам'ять мікрочіпа містить паспорт з інформацією, що відноситься до особистості, (ім'я, група крові, дата народження і т.д.) ,а також тамє потужній детектор GPS який буде працювати на мікро-змінному акумуляторі,який потрібно буде міняти кожні 2 роки в державних лікарнях. Чіп GPS дозволяє виявити розшукуваний об'єкт з похибкою виявлення меншою , ніж 5 метрів .І ,о, РАДІСТЬ ВЕЛИКА ,це відбудеться БЕЗКОШТОВНО!!!
Усім іншим мікрочіп вставлять пізніше, не раніше 2017 р. Безболісно під шкіру лівого ліктя.
читати докладніше на італійській за посиланням:

Про приховану інтервенцію в Україну.

  • 22.12.13, 00:14
Слухайте і "фільтруйте базар" з поправкою на повну брехню "старшого брата". От в кінці ролику явний натяк про формування загонів молодчиків для прихованої інтервенції в Україну!!!



Ще скільки чекати і випрошувати чогось у явних ворогів - кумів, сватів, паханів, а не краще діяти?!!!

НАПРИКЛАД:


"БУЗКОВА РЕВОЛЮЦІЯ", 2009 р. Молдова.
Сценарій:
1. На квітневих парламентських виборах перемагає КПМ (комуністична партія) з сумнівним рейтингом у 50%.
2. Наступного дня, 6 квітня, в центрі Кишинеу збирається КІЛЬКА ТИСЯЧ (!) (не 800000, як у нас 1 грудня!!!) на мітинг під гаслами: "Краще бути мертвим, аніж комуністом", "Зміни - це ми!".
3. 7 квітня: революціонери блокують центральний проспект столиці. Закидують камінням поліцію. Захоплюють Парламент РМ. Трощать вікна будівлі, підпалюють 1-й поверх. Знищують меблі і документацію парламенту. На шпилі Парламенту встановлюється прапор ЄС.
4. 8 квітня: революціонери висувають владі ультиматум: звільнити заарештованих активістів, перерахувати результати виборів. У разі невиконання цих умов - народ погрожує захопити решту державних установ у столиці.
І ВСЕ!!!
НАСЛІДКИ революції:
- в липні проводяться перевибори, в результаті яких ПКМ отримала значно менше відсотків, і втратила більшість.
- у Парламенті РМ формується альянс "За євро-інтеграцію", створений новий уряд.
- країна починає активну роботу щодо приєднання до ЄС.
- у 2013 вже порафована угода про асоційоване членство Молдови (для цього знадобилося фактично 3 роки!).

Отже, революція у Молдові:
- кілька тисяч чоловік;
- 3 дні;
- всього 1 (!) жертва (хоча, це теж, безперечно, людське життя);
- активні дії (а не танці на майдані).
= р е з у л ь т а т і докорінні зміни в державі.
Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна