Іноді засоби спілкування ламаются.
Так буває.
Політики. Враження, що в порінянні з епохою холодної війни стали більше продажними, безпринциповими, цинічними та....хворими на голову.
Повсякденність. В невеликій черзі літні жінки розмовляли. "В мене синок повернувсь з війни недавно. Без ноги на костилях. Каже "Пробач мамо, ногу загубив під Покровськом" Нічого, головне живий. Як повезло що живий! На одну ногу протез мабуть не дуже клопітно. Очі, руки цілі. Може ще й робити будеш, як захочеш".
Невже інваліднсть вважають за везіння? Деякі вважають, що деяке каліцтво гірше за смерть.
Десь зникли випічки з яблуками.
Сарана хмарами так і не з"являлась у місті.