У адміністрації президента відбулась зустріч поки що президента України з сином.

Бонус - політолог пояснює поведінку Литвина.

Збирався на мітинг протесту проти введення налогового кодексу (http://blog.i.ua/community/662/575583/), але трохи )) переплутав дати і подався до Ради 15-го )) Але й в понеділок там було не скучно.
Біля ВР було 3 акції: проти прийняття нового Трудового Кодексу, проти прийняття Закону про другу державну мову та проти наркотиків і реклами тютюну.


Вже від Кабміну чути гупання барабанів та верхівки прапорів над автомобілями, що заповнюють вулицю.



Біля самого Кабміну тихо, але не порожньо - майже весь наявний простір займають  шикарні автомобілі :)


Підійшовши ближче, бачу щільний натовп на тротуарі.


По тротуару не пройти, проштовхуюсь по краю дороги. Попутно фільмую на камеру. Що там було можна побачити на невеликому відеоролику
(http://video.i.ua/user/74574/45865/233090/ )


Зустрів знайому. Представляю: Натела Меладзе - активний борець проти наркоманії.

Пікети займають небагато місця - кілька десятків метрів тротуару. Коли вийшов з натовпу, барабани загупали з новою силою.
Послухати реальний звук можна на цьому ролику (http://video.i.ua/user/74574/45865/233110/)


Тротуар біля будівлі Ради вільний, але міліція туди нікого не пускає.


На площі перед Радою видно ланцюг прапорів - там пікет проти прийняття нового Трудового Кодексу (ТК)


Ось цей ланцюжок у збільшеному об'єктивом вигляді.
Зараз іду туди.


Так пікет виглядає збоку - навіть тротуар незаповнений.


Але перехрестя біля готелю Київ регулює постовий, слідкує, щоби пікетчики не лізли під колеса ))


Ось я вже біля Ради. З краю, від дороги люду не густо.


Зате оператори ТБ та преси всюди.


Журналістам вдається проходити і за огорожею.


Людей з камерами та мікроонами, здається не менше, ніж самих пікетувальників :)


Далі, проти входу в Раду людей трохи більше.
Побачити власними очима події, віртуально пройтись вздовж пікету можна переглянувши ролик
(http://video.i.ua/user/74574/45865/233124/)


О-о-о! Сам Олександр Олександрович стає на захист народу. Щоб не забували, що не тільки комуністи у нас про народ піклуються :)


Допитується журналіст "плюсів", 1+1 тобто.


Тепер ТВі за роботою.


А ось і я на фоні Мороза :)
Протиснутись ближче через тісне кільце операторів-журналістів складно, але зняти Мороза більш-менш крупним планом вдається (http://video.i.ua/user/74574/45865/233126/)
Олександр Ол-ч говорить тихо, спокійно, але вдається розібрати, що критикує проект ТК, говорить, що приймати його не можна.


Мороза підтримує голова якоїсь профспілки.


Поряд у парку ревно моляться, може за народ, може за "стабільність". Лавра недалеко, а там завжди підтримували лідерів нинішньої більшості.


Пікетчики тихо нудьгують.


А журналісти все знімають, матеріал на вечір має бути.


Дехто, правда, вичерпав ідеї можливих сюжетів - камера відпочиває ))


Мабуть, найчисельніша група серед усьго пікету.




Мороз пішов, але профспілки дають роботу журналістам, не відмовляють в інтерв'ю жодному.


На 11 годину ланцюжок пікетувальників стає зовсім ріденьким.


Ну, тут більше нічого цікавого не бачу. Піду знов до барабанщиків на тротуарі. Наостанок оглядаюсь навкруги, Що бачу, дивись тут (http://video.i.ua/user/74574/45865/233128/)


Оператори снують туди-сюди...




Журналісти просять їх знімати, все що можна - треба якось зліпити сюжет до вечірніх новин :)


Прапори майорять невтомно, і завдяки ним, пікет виглядає солідно.


Цікаво грунтовно ознайомитись з паралельним пікетом - на тротуарі вул. Грушевського, вертаюсь туди.


Плакати досить змістовні.


Я особисто, солідарний з цими людьми. Цигарки і цигарковий дим в наших містах повсюди, псує здоров'я і нерозумним курцям, і тим, хто не палить.
Повну картину пікету зняв у черговий ролик (http://video.i.ua/user/74574/45865/233138/)
Десь у натовпі промайнув Андрій Шевченко, не футболіст, звісно, а той що журналіст і депутат :)



Перегук віків - з Печерських схилів, осереддя нинішньої влади, видно куполи дреанього величного Києва...


Спускаючись на Хрещатик, затримавсь білч пам'ятнику В.Чорноволу.


Скульптор помістив на памятнику слова, гостро актуальні саме зараз.
Для нас сказано...

P.S.
Назад, до метро, пройшовся Хрещатиком. Фотовраження від побаченого в наступній статті.

Осінній наступ влади на державну мову ризикує вилитися у великі заворушення. Попри всі намагання пояснити депутатам, що державна мова - не привід для спекуляцій, а інструмент побудови держави, напруга не зменшується.
Ситуація вперто прямує в глухий кут.

У таких випадках фахівці радять звернутися до більш досвідчених людей та пошукати прикладів для наслідування. Може, знайдеться десь країна, яка розв'язала мовне питання, не порушивши прав національних меншин й одночасно не руйнуючи національну єдність?

Ми озирнулися навкруги, і досить швидко знайшли такий приклад.

На північ він нашої з вами Батьківщини лежить велика країна, яку населяють більше сотні різних національностей. Проте всі вони живуть мирно, не дискримінуючи одна одну й не маючи мовних конфліктів.

Саме тому, у відповідь на заяву депутата Єфремова про відсутність альтернатив його законопроекту "Про мови", ми висуваємо законопроект, позичений у Росії. А точніше, перекладений українською майже дослівно.

Пропонуємо внести його до Верховної Ради як компромісний. Переваг - безліч!
1) Він задовольнить усі сторони. Адже в Росії з мовами все гаразд - і в нас так буде.
2) Ми матимемо повну підтримку цього закону з боку Кремля.
3) Крім того, він забезпечить таку модну зараз уніфікацію законодавства з Російською Федерацією.

Ще раз нагадуємо - це всього лише переклад російського закону про державну мову, у чому кожен бажаючий може переконатися, порівнявши тексти (http://www.rg.ru/2005/06/07/yazyk-dok.html). Отже:

Закон України "Про державну мову" (проект)

Цей закон спрямований на забезпечення використання державної мови України на всій території України, забезпечення права громадян України на користування державною мовою України, захист і розвиток мовної культури.

Стаття 1. Українська мова як державна мова України

1. Відповідно до Конституції державною мовою України на всій її території є українська мова.

2. Статус української мови як державної передбачає обов'язковість використання української мови в сферах, визначених цим законом, іншими законами України та іншими нормативними правовими актами України, її захист і підтримку, а також забезпечення права громадян України на користування державною мовою.

3. Порядок затвердження норм сучасної української літературної мови при її використанні як державної мови України, правил української орфографії та пунктуації визначається урядом України.

4. Державна мова України є мовою, що сприяє взаєморозумінню, зміцненню міжнаціональних зв'язків народів України в єдиній багатонаціональній державі.

5. Захист і підтримка української мови як державної мови України сприяють примноженню й взаємозбагаченню духовної культури народів України.

6. При використанні української мови як державної не допускається використання слів і виразів, які не відповідають нормам сучасної української літературної мови, за винятком іноземних слів, що не мають загальновживаних аналогів в українській мові.

7. Обов'язковість використання української мови як державної мови України не повинна тлумачитися як заперечення або применшення права на користування мовами народів України.

Стаття 2. Законодавство України про державну мову України

Законодавство України про державну мову ґрунтується на Конституції, загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, міжнародних договорах України, і складається із цього закону, інших законів України та інших нормативних правових актів України, що регулюють проблеми мови.

Стаття 3. Сфери використання державної мови України

1. Державна мова України підлягає обов'язковому використанню:

1) у діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій усіх форм власності, у тому числі в діяльності з ведення діловодства;

2) у найменуваннях органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій усіх форм власності;

3) при підготовці й проведенні виборів і референдумів;

4) у конституційному, цивільному, кримінальному, адміністративному судочинстві, судочинстві в арбітражних судах, діловодстві у федеральних судах, судочинстві й діловодстві в мирових, третейських та інших судах України;

5) при офіційному опублікуванні міжнародних договорів України, а також законів та інших нормативних правових актів;

6) у взаєминах органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій усіх форм власності й громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, громадських об'єднань;

7) при написанні назв географічних об'єктів, нанесенні написів на дорожні знаки;

8) при оформленні документів, що засвідчують особу громадянина України, за винятком випадків, передбачених законодавством України, виготовлення бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, оформленні документів про освіту, що видаються освітніми установами, які мають державну акредитацію, а також інших документів, оформлення яких, відповідно до законодавства України, здійснюється державною мовою України, при оформленні адрес відправників та одержувачів телеграм і поштових відправлень, що пересилаються в межах України, поштових переказів грошових коштів;

9) у діяльності загальноукраїнських, регіональних і муніципальних організацій телерадіомовлення, редакцій загальноукраїнських, регіональних і муніципальних періодичних друкованих видань, за винятком діяльності організацій телерадіомовлення й редакцій періодичних друкованих видань, заснованих спеціально для здійснення теле- та (або) радіомовлення або видання друкованої продукції мовами народів України або іноземними мовами, а також за винятком випадків, якщо використання лексики, що не відповідає нормам української мови як державної мови України, є невід'ємною частиною художнього задуму;

10) у рекламі;

11) в інших сферах, визначених законами України.

2. У разі застосування в сферах, зазначених у частині 1 цієї статті, поряд із державною мовою України мов народів України або іноземних мов, тексти українською мовою й мовами народів України або іноземними мовами, якщо інше не встановлено законодавством України, повинні бути ідентичними за змістом і технічним оформленням, виконані розбірливо. Звукова інформація (у тому числі в аудіо-та аудіовізуальних матеріалах, теле- і радіопрограмах) українською мовою й зазначена інформація мовами народів України або іноземними мовами, якщо інше не встановлено законодавством України, також повинна бути ідентичною за змістом, звучанням і способам передачі.

3. Положення частини 2 цієї статті не поширюються на фірмові найменування, товарні знаки, знаки обслуговування, а також теле- та радіопрограми, аудіо- та аудіовізуальні матеріали, друковані видання, призначені для вивчення мов народів України або іноземних мов.

Стаття 4. Захист та підтримка державної мови України

З метою захисту та підтримки державної мови України органи державної влади в межах своєї компетенції:

1) забезпечують функціонування державної мови України на всій території України;

2) розробляють і приймають закони та інші нормативні правові акти України, розробляють і реалізують спрямовані на захист і підтримку державної мови відповідні цільові програми;

3) вживають заходів, спрямованих на забезпечення права громадян України на користування державною мовою України;

4) вживають заходів щодо вдосконалення системи освіти та системи підготовки фахівців у області української мови й викладачів української мови як іноземної мови, а також здійснюють підготовку науково-педагогічних кадрів для освітніх установ із навчанням українською мовою за межами України;

5) сприяють вивченню української мови за межами України;

6) здійснюють державну підтримку видання словників і граматик української мови;

7) здійснюють контроль за дотриманням законодавства України про державну мову України;

8) приймають інші заходи щодо захисту й підтримки державної мови.

Стаття 5. Забезпечення права громадян України на користування державною мовою

1. Забезпечення права громадян України на користування державною мовою України передбачає:

1) отримання освіти українською мовою в державних і муніципальних освітніх установах;

2) отримання інформації українською в органах державної влади, інших державних установах, органах місцевого самоврядування, організаціях усіх форм власності;

3) отримання інформації українською мовою через загальноукраїнські, регіональні та муніципальні засоби масової інформації. Це положення не поширюється на засоби масової інформації, засновані спеціально для здійснення теле- та (або) радіомовлення, або видання друкованої продукції мовами народів України або іноземними мовами.

2. Особам, що не володіють державною мовою України, при реалізації та захисті їхніх прав та законних інтересів на території України у випадках, передбачених законами, забезпечується право на користування послугами перекладачів.

Стаття 6. Відповідальність за порушення законодавства України про державну мову України

1. Прийняття законів та інших нормативних правових актів України, рішень місцевих органів влади, спрямованих на обмеження використання української мови як державної мови України, а також інші дії та порушення, що перешкоджають здійсненню права громадян на використання державної мови, тягнуть за собою відповідальність, установлену законодавством України.

2. Порушення цього закону тягне за собою відповідальність, встановлену законодавством України.

Стаття 7. Набуття чинності цього закону

Цей закон набирає чинності із дня його офіційного опублікування.

Президент України Віктор Янукович.

Брати Капранови

04 жовтня 2010 року під будинком Комітетів ВРУ відбуася анонсована акція проти вненсення на розгляд сесії Верховної Ради русифікаторського законопроекту про мови.

Участь взяло кілька сотень людей. "Українська правда" повідомила про 2500. Точно не скажу, не рахував. З гущавини визначити кількість було складно.

Були студенти, артисти, колишні радянські "в'язні сумління", підприємці... Громадяни різних верств і професій.

Активісти принесли україномовні книжки у "золтих клітках". Це символізувало політику влади на обмеження застосування та розвитку української мови, на її упослідження в Україні за збереження за нею титулування "державна мова".

Звучала музика народів, чиї мови вимерли або вимирають. Це мало нагадувати про перспективи української мови у разі ухвалення русифікаторського закону, а також нагадувати, що в різноманітті національних мов та культур - бегетство світової культури.

Фотографії не мої: http://photo.i.ua/user/1429445/213637/

Фотографії мої: http://photo.i.ua/user/1429445/213643/

Прес-реліз від Громадянського руху "Відсіч": 

ВРЯТУЙ СВОЮ МОВУ!

 

Біля комітетів Верховної Ради зібрались понад 2000 громадян України, які вимагали відкликати антидержавний проект закону «Про мови в Україні». Аналогічні акції також відбулись у Харкові та Чернігові.

Сьогодні, 4 жовтня, погоджувальна рада парламенту мала розглядати законопроект «Про мови в Україні», який, у разі його погодження,  мав бути включений до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради цього тижня. Законопроект не був внесений до розгляду і, за словами народного депутата України Андрія Шевченка, який вийшов до мітингуючих, його немає в проекті порядку денному й на насиупний тиждень.

Українці – громадяни різних національностей, яким не байдужа доля України, прийшли до будівлі  комітетів Верховної Ради України і висловили свій рішучий протест проти антиукраїнського законопроекту О. Єфремова, С. Гриневецького і П. Симоненка, який фактично наділяє російську мову функціями другої державної й загрожує стабільності в країні. Становище української мови після прийняття законопроекту організатори символічно підкреслили золотими клітками, до яких вклали україномовні книжки.

Громадянські активісти вимагали відкликати антидержавний проект закону із реєстрації у ВР і закликали коаліціантів та владу зайнятись ділом: тарифами на газ, цінами на продукти харчування, зарплатами, іншими економічними та соціальними проблемами, а не питаннями, які роз’єднують країну і суперечать її Конституції.

 

На акції були присутні відомі громадські діячі (українські дисиденти Євген Сверстюк і Василь Овсієнко), письменники (брати Капранови) і музиканти (лідери гурті «ТНМК» і «Тартак» Фагот й Сашко Положинський). Виступаючі навели неспростовні докази того, які загрози чекають на українську мову в разі прийняття цього документу. Символом заборони та руйнації стали золоті клітки, в які активісти помістили  книжки українською мовою, диски з українськими піснями, фільми.

 

Якщо буде узаконена «українсько-російська двомовність», українська швидко зникне зі шкіл і вишів, з телебачення й кінотеатрів, книгарень і крамниць, органів влади і війська. Українці стануть людьми другого сорту у власній країні, а сама Україна після цього швидко перетвориться на російську провінцію.

Протестувальники наголосили, що автори законопроекту роблять акцент тільки на одній з мов національних меншин – російській. При цьому обходять належною увагою мови народів, які проживають в Україні на своїх етнічних територіях і не мають іншою держави, де б їхні мови могли зберігатися й розвиватися – кримськотатарську, гагаузьку, караїмську, кримчацьку, урумську мови. Цим мовам загрожує зникнення, якщо держава не надасть їм підтримки, а деякі з них вже перебувають на межі забуття. Натомість українською владою декларується відданість Хартії регіональних мов, яка спрямована на захист мов, які зникають, чи число носіїв якої скорочується, й одночасно вона «захищає»  російську, якій нічого в Україні не загрожує.

Закінчуючи акцію, ведучий Євген Ніщук, відомий всій Україні зі сцени Майдану-2004, закликав продовжувати боротьбу та поширювати її на всю Україну, допоки антиукраїнський законопроект не буде знято з реєстрації остаточно.

Аналогічні акції також відбулись у Харкові та Чернігові.

Нам немає на кого сподіватися, окрім як на самих себе. Лише кожен із нас і всі ми разом зможемо зупинити українофобів. Коли нас багато, вони відступають!

В разі, якщо законопроект не буде знятий з розгляду остаточно,

ВЛАДА, ЯКА МОРОЧИТЬ ГОЛОВУ ГРОМАДЯНАМ ЗАМІСТЬ ТОГО, ЩОБ ВИРІШУВАТИ НАГАЛЬНІ ДЛЯ НИХ ПРОБЛЕМИ, ПРИРЕЧЕНА БУТИ ВИКИНУТОЮ НА СМІТНИК ІСТОРІЇ!

Організатори: Громадянський рух «Відсіч», Рух добровольців «Простір свободи», Громадська кампанія «Новий громадянин».

Прес-служба ГР «Відсіч»

Цю подію було анонсовано: http://events.i.ua/user/1429445/

04 жовтня 2010 року під будинком Комітетів ВРУ відбуася анонсована акція проти вненсення на розгляд сесії Верховної Ради русифікаторського законопроекту про мови.

Участь взяло кілька сотень людей. "Українська правда" повідомила про 2500. Точно не скажу, не рахував. З гущавини визначити кількість було складно.

Були студенти, артисти, колишні радянські "в'язні сумління", підприємці... Громадяни різних верств і професій.

Активісти принесли україномовні книжки у "золтих клітках". Це символізувало політику влади на обмеження застосування та розвитку української мови, на її упослідження в Україні за збереження за нею титулування "державна мова".

Звучала музика народів, чиї мови вимерли або вимирають. Це мало нагадувати про перспективи української мови у разі ухвалення русифікаторського закону, а також нагадувати, що в різноманітті національних мов та культур - багатство світової культури.

Фотографії не мої: http://photo.i.ua/user/1429445/213637/

Фотографії мої: http://photo.i.ua/user/1429445/213643/

Прес-реліз від Громадянського руху "Відсіч": 

ВРЯТУЙ СВОЮ МОВУ!

 

Біля комітетів Верховної Ради зібрались понад 2000 громадян України, які вимагали відкликати антидержавний проект закону «Про мови в Україні». Аналогічні акції також відбулись у Харкові та Чернігові.

Сьогодні, 4 жовтня, погоджувальна рада парламенту мала розглядати законопроект «Про мови в Україні», який, у разі його погодження,  мав бути включений до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради цього тижня. Законопроект не був внесений до розгляду і, за словами народного депутата України Андрія Шевченка, який вийшов до мітингуючих, його немає в проекті порядку денному й на насиупний тиждень.

Українці – громадяни різних національностей, яким не байдужа доля України, прийшли до будівлі  комітетів Верховної Ради України і висловили свій рішучий протест проти антиукраїнського законопроекту О. Єфремова, С. Гриневецького і П. Симоненка, який фактично наділяє російську мову функціями другої державної й загрожує стабільності в країні. Становище української мови після прийняття законопроекту організатори символічно підкреслили золотими клітками, до яких вклали україномовні книжки.

Громадянські активісти вимагали відкликати антидержавний проект закону із реєстрації у ВР і закликали коаліціантів та владу зайнятись ділом: тарифами на газ, цінами на продукти харчування, зарплатами, іншими економічними та соціальними проблемами, а не питаннями, які роз’єднують країну і суперечать її Конституції.

 

На акції були присутні відомі громадські діячі (українські дисиденти Євген Сверстюк і Василь Овсієнко), письменники (брати Капранови) і музиканти (лідери гурті «ТНМК» і «Тартак» Фагот й Сашко Положинський). Виступаючі навели неспростовні докази того, які загрози чекають на українську мову в разі прийняття цього документу. Символом заборони та руйнації стали золоті клітки, в які активісти помістили  книжки українською мовою, диски з українськими піснями, фільми.

 

Якщо буде узаконена «українсько-російська двомовність», українська швидко зникне зі шкіл і вишів, з телебачення й кінотеатрів, книгарень і крамниць, органів влади і війська. Українці стануть людьми другого сорту у власній країні, а сама Україна після цього швидко перетвориться на російську провінцію.

Протестувальники наголосили, що автори законопроекту роблять акцент тільки на одній з мов національних меншин – російській. При цьому обходять належною увагою мови народів, які проживають в Україні на своїх етнічних територіях і не мають іншою держави, де б їхні мови могли зберігатися й розвиватися – кримськотатарську, гагаузьку, караїмську, кримчацьку, урумську мови. Цим мовам загрожує зникнення, якщо держава не надасть їм підтримки, а деякі з них вже перебувають на межі забуття. Натомість українською владою декларується відданість Хартії регіональних мов, яка спрямована на захист мов, які зникають, чи число носіїв якої скорочується, й одночасно вона «захищає»  російську, якій нічого в Україні не загрожує.

Закінчуючи акцію, ведучий Євген Ніщук, відомий всій Україні зі сцени Майдану-2004, закликав продовжувати боротьбу та поширювати її на всю Україну, допоки антиукраїнський законопроект не буде знято з реєстрації остаточно.

Аналогічні акції також відбулись у Харкові та Чернігові.

Нам немає на кого сподіватися, окрім як на самих себе. Лише кожен із нас і всі ми разом зможемо зупинити українофобів. Коли нас багато, вони відступають!

В разі, якщо законопроект не буде знятий з розгляду остаточно,

ВЛАДА, ЯКА МОРОЧИТЬ ГОЛОВУ ГРОМАДЯНАМ ЗАМІСТЬ ТОГО, ЩОБ ВИРІШУВАТИ НАГАЛЬНІ ДЛЯ НИХ ПРОБЛЕМИ, ПРИРЕЧЕНА БУТИ ВИКИНУТОЮ НА СМІТНИК ІСТОРІЇ!

Організатори: Громадянський рух «Відсіч», Рух добровольців «Простір свободи», Громадська кампанія «Новий громадянин».

Прес-служба ГР «Відсіч»