хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «осінь»

Осінь царівна,лиш в юності чарівна.

[Приєднана картинка] Холод, дощ, негода на дворіостаннє листя прямує до землі.Це осінь нам показує стрептизсвої багряні шати скидає в низ. [Приєднана картинка] Але без похоті ця голизна,кому приємна така от новизна.Чорні і непохитні стоять всі крони,каркають на них лиш каркарони. [Приєднана картинка] Стебла самі по собі повсихали,гілячки листя собі поскидали,що захотіли те й...

Читати далі...

осінь... проза... a-maххх...

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^ >>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>> кажуть осінь - чудова пора... кожному своє, як мовиться, але літо і зима видаються кращими. Крім сонячних відтінків на листках, що опали і лежать під оголеними деревами, ніяких асоціацій...

Читати далі...

В алеях парку

[Приєднана картинка]В алеях парку вимальовується осінь. Це видно по серпневих барвниках. І хоч у день спекотно ще і досі, Вночі та зранку зовсім все не так. Повітря вохким, та холодним стало. Пташиний гамір час вже вгамував. Густі туманы, наче простирадло, Вкривають землю та маленький став. А у фонтана по алеї, в центрі парку, Де грається у спеку дітвора, Гуляють голуби гурьбою зпозаранку, І також плещуться, бо літо догора. 23.08.20© Copyright: Віталій Тугай, 2020...

Читати далі...

Осіннє

Було і минуло....[Приєднана картинка]

Трохи поезії

Колись в юності я писав вірші. Як українською, так і російською мовами. Пройшовшись осінньою алеєю згадав один із них)Вдохни осенний аромат,И я его вдохну с тобою.Земля, окутавшись листвою,Всё время манит чей-то взгляд.Всё время манят чей-то взглядДеревьев золотые кроны.Я восхищаюсь видом оных,Их цвету яркому я рад.Их цвету яркому я рад,Как солнцу в марте, после ливнейИ делает меня счасливейТех красок радужных парад.Тех красок радужных парадТебе и мне согреют душу,Как моряку, при виде суши,Как...

Читати далі...

Річка Терса

Пливуть над річкою перші вранішні осінні тумани...[Приєднана картинка]

Віршований текст без назви

Підипуйстесь Блог провінційного РастамаОсінь, листя і сонце низько.Мене прикалує твоє намисто.Твої губи, шкіра, очі!Я в них на завжди потонути хочу!Твої ноги,Дві паралельні лінії прекрасні,В кінці яких, мене чекає щастя!Крутіше ніж Анаша з Афганістану,Мене гребе третій розмір душі,Яку ти ховаєш під одягомЗ модних бутиків Мілану.Сонце низько, листя падає до долу.Не ламайся мила! Берем виноІ валим до когось з нас додому![Приєднана картинка]

Вліз в ліс

Вже другий тиждень вилазка обламується. Можливо, до кінця року сталків і не буде... Троє друзів/знайомих — а вже більш, ніж пів місяця не вдається злазити разом.Вилазка скасувалась спонтанно. Я вже одягнувся і збирався виходити з дому. Ще б трохи — і поїхав би в Київ. От тоді був облом.А оскільки одягнувся і збирався на вихід, вирішив прогулятись хоча б по своєму місту. Щоб не було нудно — піти далі, ніж зазвичай і відкрити для себе нові місця.Пішов у ліс, до Йосипівського ставка. Саме туди...

Читати далі...

Водить осінь хороводи

Водить осінь хороводиТо із листя, то з дощів.На прогулянку виходятьПарасолі і плащі.Там розмову парасоліІз плащами завели:«Ах, як довго у неволі,У темниці ми були. Та вернулися тумани,Задощило в небесах,-І ми знову у пошані,Знов нас носять на руках». І прийшли тоді до згодиПарасолі і плащі,Що найбільша насолода –Це коли ідуть дощі.А.Качан[Приєднана картинка][Приєднана картинка]