Накльовується подорож. Блог-тур в файне місто Тернопіль. Правда, це тільки якщо пощастить і виберуть (вибрали лише одного разу) — бо конкуренція чимала. Однак пропозиція заманлива: екскурсія по пивзаводу, сплав по річці. І це в режимі "ол-інклюзив". Тобто, "на шару". Треба тільки доїхати за власний рахунок. Подивився ціни: біля 400 гривень в одну сторону за купейне місце. Начебто, недорого. Та тільки місць може не вистачити.

Хоча є друге "але": як купити квитки на потяг, якщо вони розкуплені наперед. Спеціально дивився: в одному поїзді на дату поїздки залишилось лише декілька місць. І не факт, що найкращих. Коли будуть відомі результати вибору, купляти квитки буде пізно. Тоді залишиться єдиний варіант — маршрутка. А маршрутки напевно дорожчі і небезпечніші.

Купляти квитки завчасно — не варіант (а якщо не пройду відбір?).
От як ви б поступили?

Здається, позавчора по ТСН показували, що в Києві нашестя оранжевих метеликів. Долетіли і до столичного передмістя. Хоча вони пруткі. Можна відзняти лише коли сідають. Однак під час прогулянки двох сфоткав!

Що цікаво, їх справді багато. Хоча скупчення помітив лише в декількох місцях.



По-моєму, досить поширене пофарбування метеликів. Бо схожих бачив і раніше. Щоправда, не в такій кількості і не виключено, що то були інших видів.

Після поїздки на дачу привожу з собою нежить та запалення горла. Це або дача не відпускає. Або акліматизація. Цікаво, що це відбувається в день від'їзду.  От напередодні вранці було дуже холодно. Може в цьому річ? А може протяги в машині.

Думав, як назвати цей знімок: "Вечірнє сонце", чи "сонячний захід". Промені відблискуються від сріблястого профнастилу, чи як воно там називається, заводської будівлі. Краса!
Хоча такі краєвиди цікавіше спостерігати на природі, у подорожі. Ех... Ну, літо ще попереду.

Прокинувся, як тільки почало світати. А може від того, що величезний місяць з'явився за вікном і світив у ліжко. Коротше, здивувався величезній планетці, яку можна було непогано роздивитись. Правда, сфоткати нормально не вийшло.



Ну а день такий. Здається, що всі кудись виїхали. Хоча й на вулиці повно людей.

Давно не було так поганенько. Чомусь з мамою отруїлися. І це при тому, що меню в нас було різне. Думав, що попустить і лише "дно знесе", але через декілька годин потягнуло проблюватися. Сподівався, що не доведеться довго "лякати унітаз". Однак нудота розтягнулася на всю ніч. Коротше, так і не спав. І не знаю чим міг отруїхтися? Підозра впала на зелену цибулю (домашню), магазинний твердий сир і квас.

Зараз трохи відійшов, але здається, у шлунку знову намічається буря.

Відвідав військово-історичну реконструкцію в селищі Пирогів (Київ). Дорога була довгою і складною. Але на щастя дощу не було.
А сам фестиваль був цікавим. Хоча уявляв його масштабнішим, ніж він виявився.

Ось коротеньке відео. Під ним — посилання на фотозвіти, якщо вам буде цікаво переглянути фотки.

До нас в гості вже майже 2 роки приходив і  наїдався і відсипався дворовий кіт. Але ось декілька днів його не видно. Кіт був ручним, не боявся перехожих. А незадовго до цього зникла кішка (яка була дикою і нікому в руки не давалась). Тепер обидвох нема і невідомо, що з ними.
От такі справи.

P.S.: Сьогодні прийшов. Мабуть ходив в загул.

Помітив, що блог на Дрімі підтуплює. Але не можу зрозуміти причину. При перегляді запису прокрутка зупиняться і тупить секунду — і тільки після того можна продовжити перегляд. Ось, для прикладу https://maxiwell.dreamwidth.org/134570.html .
Що цікаво, коли вставляв фотки з Яндексу, такого гальмування не було.

В мене лише такі здогадки:
1) Занадто довгий код на Флікрі — комп не встигає кешувати данні.
2) Повільний інтернет.
3) Браузер або комп.

З телефону перегляд нормальний. Але ж там фото масштабуються під розмір екрану.

Розпочав дачний сезон. Причому круто розпочав. Їздив на дачу з ночівлею. Хоча розраховував тільки на один день, але мама на умі тримала дводенну поїздку. Ну, з ночівлею — так з ночівлею. Хоча думав, що після того, як не стало Рижика, не зможу спати в дачному будинку. Значить не буду спати.

Взяли з собою кицьку — так вона по дорозі обісцялася від переляку)  По дорозі назад теж надзюрила)  На дачі в туалет так і не ходила.

До речі, про туалет. На цей раз народу зібралося багато — здається, з'їхалися усі сусіди, ще й почали обробляти пустирі. Одним словом — посцяти ніде. Сортир? Так сортир шикарний: ні сидячи, ні стоячи не потрапиш в дірку. А ще там штаб величезних павуків.

З розвагами теж негусто. Мобільний зв'язок кращий, ніж в попередні роки, однак інтернет лише 2G. Добре, що по тєліку показували фантастичний бойовик — якраз на "сон грядущий".

Трохи попрацював на городі. Хоча першого дня мати хвалила. А наступного жалілася. От як її зрозуміти?!

Спалося як не дивно, добре. Зазвичай, на новому місці важко заснути. Та за ніч з'явилась ангіна і нежить.

Ну а в цілому на дачі гарно. Особливо якщо без ночівлі.