якщо чоловік не вітає тебе з днем народження та 8 березня, значить це не твій чоловік.

Чи можна передати словами?

Ті почуття невимовні...

Чи змалювати красу вашу?

Не в силі її передати кольори...

З чим порівняти вас?

Ви незрівнянні...

Любити ВАС є найбільшою насолодою світу)))

Найбільше щастя - знати, що ВИ поруч...)

Не знаю, можливо це вже заїзджано, повторювалося неоднократно, але скажу...

ВІТАЮ всіх дівчат, жінок, дівчинок, всіх-всіх прекрасних жінок цього світу!!!!!!!!!! В цей день весни, щастя, краси - станьте ще прекраснішими, розпустіться, як сотні квітів, станьте богинями і не тільки сьогодні, а на весь наступний рік, бо чоловіки не можуть встояти перед вашою красою!!!!!!!! І хай для вас буде все не тільки сьогодні а завжди - бо ви цього достойні!!!!!!!!

Вітаю Вас, шановні кохані дівчата з цим прекрасним святом весни!

Будьте завжди радісні та щасливі, бо, навіть у самий морозний день, найтепліше стає від вашої посмішки.

Останній тиждень перед Великим постом у церковних книгах називається сирним - 7 днів, у якій не їдять мяса, але можна їсти сир, молочні продукти, яйця , масло, рибу. У народі цей час носить назву Масляної.

Звичай святкування Масляної веде свій початок з найдавніших часів. Наші предки словяни-язичники, справляли в цей час весняне свято - зустріч весни, або проводи зими, свято сонця.

Кожен день тижня Масляної носить свою назву, відповідно до якої влаштовувалися різні розваги.

Народ починав зустріч Масляної в понеділок відвідуванням родичів. Відправляли зранку на цілий день невістку до батька з матірю, а ввечері свекор зі свекрухою йшли і самі в гості до сватів. Тут за круговою чашею домовлялися, як провести час, кого і коли звати у гості.

У цей день влаштовувалися снігові гори, крижані фортеці.

У другий день Масляної, вівторок, починалися веселі ігрища - сніжки, катання на санях з гірок. На ігрищах дівчата та юнаки виглядали собі пару.

У середу пригощали один одного млинцями.

У четвер - "широкий розгул". У деяких місцевостях носили по вулицях зі співами соломяне опудало, яке потім спалювали. Цей образ запозичений із язичничества, як символ проводів зими.

У пятницю зяті ходили до тещі на млинці. теща повинна була всіляко улещувати свого зятя млинцями, оладками і сирниками. У деяких місцях водили ведмедя, який зображав, "як теща про зятя млинці пекла", "як зять-то удалий тещі спасибі казав".

 

 

Нащадки славних козаків, І січових стрільців, І нині Ви від ворогів Бороните наш краї. Свято 23 лютого - це свято усіх захисників Вітчизни, усіх тих, хто стоїть на сторожі незалежності, добробуту та спокою нашої держави. Цього дня всі вони заслуговують на шану та подарунки з привітаннями. Через серце кожного протікає кров наших дідів, батьків, які боронили нашу землю. В цій неоціненній землі і мужність, і сила, і любов. Нехай найвеличнішим пам’ятником нашим доблесним пращурам, які споконвіку боронили рідну землю та відстоювали свободу, стане побудова вільної, демократичної, заможної України. Любі наші чоловіки! Захисники Батьківщини! Бажаю Вам незламної волі, надійного родинного тилу, козацького здоров’я, звершення всіх Ваших мрій і побажань, високих досягнень у нелегкій праці на благо держави.

сьогодні - День Народження в Українського Президента!

Іноді не встигаю за власними думками... А може і встигаю... Але нові думки, що кличуть мене за собою часто з'являються ще тоді, коли я не ще не добіг за тими, за якими біг до цього.

Напрямок бігу не змінюється з роками... змінюється лише дистанція та темп бігу. Дистанція все далі та й далі, а темп все швидше та швидше. Але я не хочу зупинятись. Навіть розуміючи, що навряд побачу кінець цим перегонам - не хочу зупинятись, бо відчуваю, що це мені потрібно. Саме такий стиль життя - мчати за знаннями, постійно пізнавати щось нове, змінюватись відповідно новим знанням для того, щоб з'явились ще новіші...

Хех...

Сьогодні замислився над трьома темами

Перша тема: Свята. 

Що це таке? Святість у мене чітко засоційована із религією - "Святый Боже, Святый крепкий, Святый безсмертный, помилуй нас".

Але як пов'язана святість Божа із тими днями, коли люди щось "святкують"

Раніше - влаштовували обрядові заходи, шанували традиції, вітались, щедрились радісними новинами, якщо цей день пов'язувався із подіями, що покращують життя - народження, восхресіння, зростання, врожай, тепло, та боронились паганими, коли цей день пов'язувався із неприємними подіями в минулому - вбивства, смерть, загибель. При цьому ніхто не казав що в ці дні не слід працювати та робити свою повсякденну роботу. Просто на додаток до звичайного розкладу можна було ще й "святкувати", якщо залишались на це сили та час... Зазвичай в ці дні навпаки працювали більш старанно та наполегливо, щоб встигнути зробити більше та раніше, і щоб час залишився на святкування разом із іншим людом

Тепер - частіше за все, свято це вдалий час для заробляння грошей одними, і для витрачання грошей іншими. Те, як проходять свята зараз, аж казати соромно... - масові пиячки та дебош... В ці дні чомусь вже не працюють... а якщо працюють, то чомусь вимушено, без ентузіазму, "зпід палки"... Ті хто працюють - люті, хмурі, не привітні... Виходить, теперішні свята - масове втрачання розуму?

Як я розумію, раніше святами були ЗНАЧНІ дати. Значні вони були для всього населення цього регіону, де впроваджувалось свято (свята місцевого значення - для якогось окремого селища, або країни), або для людства вцілому (наприклад, свято початку Нового Року). І саме для того, щоб ЗБЕРЕГТИ ПАМ'ЯТЬ ПРО ЗНАЧНІСТЬ (значення та життєва важливість цього дня для людей), люди збирались разом, і самі собі нагадували віршами, піснями, співами, танцями, рітуалами та іншими засобами закріплювали в пам'яті ті знання, які будуть їм необхідні для виживання... Ну, наприклад, "Маслениця" - скільки повір'їв та прикміт пов'язано, скільки рітуалів... Для чого? Для того, щоб не прогавити момент, не втратити ані найменшої можливості якнайбільше від природи отримати в цей час, підготуватись та зберегти все те життєво-необхідне, що надається нам від Бога...

Ех.. Ось в російській мові є "праздник". Тут відразу два корня маються "праз" та "дн". "Праз" - паразит, "дн" - день. Маємо "праз+дник" = "Паразитический день"... "праздн-овать" - байдикувати, наносити шкоду, паразитувати... Ну... іноді не "празднуют", а "отмечают"... (ну так, для галочки відмічають, що цей день був... а навіщо, для чого був - вже не пам'ятають???) ... Будь ласка, може хтось мені нагадає ще слова, які пов'язують в російській мові певні дати з певними подіями? Бо я щось не можу пригадати більше... нема із чим співставити, порівняти...

А в англійській мові є "holy-days", що на українську мову перекладається як "свято-дні", а на російську - "праздник". Казус якийсь... 

Що мені подобається в англійському "holy", що воно йде з "whole" - "сповнене", "всеоб'ємлюче", "всеохоплююче". Тобто, "holiday", це день, який всеохоплююче сповнений змістом, пам'яттю, подією...

А у нас - "свято" (теж, якщо пошукати по словниках, має опис як дещо "сповнене змістовною вищою ідеєю" © Даль). Але не так прямо, як в англійській...

А ще мені здається, що і в інших мовах слова "holy", та "свято" можуть зникнути, щоб не заважати "праздновать" замість... 

---

пам'ятаю, я писав, що цілих три думки не дають мені спати.

але зараз не стану писати прямо тут ще дві

по-перше, щоб не плутати різні теми, по-друге, щоб не вийшло "занадто багато літер", як у мене і так всякий час виходить 

наступні дві теми я напишу окремими блогами.

скоріш за все - прямо зараз

На цьому - дякую за увагу всім, хто це прочитав, і чекаю на коментари від тих, хто має що сказати.

Я вас всіх дуже люблю! Люб'язно ваш, Микола Калакуцький.

---

 

День Стрітення Господнього - 15 лютого за новим стилем - одне з найбільших свят Православної Церкви. Цього дня не «зима з весною зустрічається» (як каже повір'я), а відзначається одна з ключових подій в історії взаємин Бога й людини: Богодитину, принесену на 40-й день після народження в ієрусалимський храм, зустрічає праведний Симеон. У цій події Церква вбачає зустріч двох Завітів: на зміну Старому Завіту, який персоніфікує старець Симеон, приходить Завіт Новий, що дасть людям втілений Месія-Христос.

Прийшов час, якого людство очікувало не одне тисячоліття. У світ з'явився Той, Хто стане переможцем гріха та смерті, Хто відкриє всім народам шлях у Царство Боже й шукатиме кожну зниклу вівцю... Прозріваючи це, праведний Симеон, взявши Ісуса на руки, вимовив: «Нині відпускаєш Ти раба Свого, Владико, по слову Своєму, з миром, тому що бачили очі мої порятунок Твій, який Ти підготував для всіх народів: світло в одкровення язичникам і славу народу Твого, Ізраїлю».

Симеон побачив Христа - і тепер може з миром «відійти до праотців», тобто померти, щоб зійти в похмурий шеол, де знаходяться всі покійні, очікуючи звільнення. І Симеон принесе їм радісну звістку: «Чекати залишилося недовго, тому що я на своїх руках тримав Того, Хто зруйнує пекло».

Церква співає в цей день: «Давній днями, який дав у давнину Закон на Синаї Мойсею, нині бачимо як Дитину; і Закон виконуючи, як Творець Закону, за Законом у Храм приноситься й старцю вручається». Той Самий Бог, Який говорив на Синаї з Мойсеєм та встановив іудейський Закон, тепер приноситься в храм як дитина, виконуючи цей же Закон. У словах пісні втілюється церковне вчення про те, що за всіх часів Бог спілкувався з людством в особі Сина. Тому, зокрема, неправомірно зображувати на іконах Бога Отця, Якого ніхто й ніколи не бачив. «Давній днями», тобто старець, у вигляді якого Бог являвся деяким пророкам до втілення Христа, - це той Самий Син Божий.

У день Стрітення Господнього в церквах, за традицією, освячуються свічки. Традиція ця походить зі стародавнього звичаю влаштовувати в день Стрітення хід містом із запаленими світильниками (на зразок хресного ходу). Потім з'явилося повір'я, що ці свічки охороняють житло від удару блискавки. Насправді ж у молитвах на освячення свічок на Стрітення Господа Бога прохають про те, щоб, як запалені свічки своїм світлом розганяли нічний морок, так і наші душі, просвічені Духом Святим, уникали гріховної тьми (сліпоти).

Стрітенська свічка важлива як символ просвіченості серця Духом Святим, а якщо цього немає й свічка сприймається просто як обряд або традиція, то вона втрачає свій зміст і перетворюється на язичницький магізм.

На Стрітення також відзначається день православної молоді. Чому саме цього дня? Складно сказати, але, на мою думку,  цей день обрано невипадково. Молодість - це час, коли в житті людини зазвичай відбуваються найважливіші зустрічі: своєї «половинки», з якої розділиш радості й біди подальшого життя, вірних друзів. Це час зустрічей, що визначають життєвий шлях і закладають у нашому серці зерно життя вічного. Молодість - час, сповнений спокус, але й благодатний також!

Зі святом Вас, друзі! Нехай у кожного з нас у житті буде більше істинних, справжніх зустрічей - «стрітень» - один з одним і з Богом.

Священик Андрій Дудченко http://orthodoxy.org.ua/uk/redaktsiyna_kolonka/2008/02/14/711.html